Пиридоксины гидрохлорид инструкция, аналоги и состав

Загальна характеристика:

міжнародна та хімічна назви: рyridoxine; (5-гідрокси-6-метилпіридин-3,4-діїл)-диметанол гідрохлорид);

основні фізико-хімічні властивості: прозора, безбарвна або зі злегка жовтуватим відтінком рідина;

склад: 1 мл розчину містить піридоксину гідрохлориду 50 мг;

допоміжні речовини: вода для ін’єкцій.

Форма випуску. Розчин для ін’єкцій.

Фармакотерапевтична група. Прості препарати вітамінів. Піридоксину гідрохлорид.

Код АТС А11Н А02.

Фармакологічні властивості. Фармакодинаміка. Препарат водорозчинного вітаміну В₆. Відіграє важливу роль в обміні речовин; необхідний для нормального функціонування центральної і периферичної нервової системи. Піридоксин у фосфорильованій формі є коферментом багатьох ферментів, що здійснюють процеси декарбоксилювання і переамінування амінокислот. Активно бере участь у метаболізмі триптофану, метіоніну, цистеїну, глутамінової та інших амінокислот, обміні гістаміну, жировому обміні, нормалізує ліпідний обмін при атеросклерозі, підвищує діурез, потенціює дію діуретиків.

Фармакокінетика. Метаболізується в печінці з утворенням фармакологічно активних метаболітів - піридоксальфосфату і піридоксамінофосфату. Розподіляється переважно в м’язах, печінці і ЦНС. Проникає крізь плаценту й у грудне молоко. Виводиться нирками (при внутрішньовенному введенні з жовчю виводиться близько 2 %).

Показання для застосування. Гіпо- й авітаміноз В₆, токсикоз вагітних, атеросклероз, анемія (у тому числі сидеробластна), лейкопенія різного генезу, захворювання нервової системи (радикуліт, неврит, невралгія, паркінсонізм, хвороба Літтла), інволюційна депресія, гострий і хронічний гепатит, себореєподібні і несеборейні дерматити, оперізувальний лишай, нейродерміти, псоріаз, ексудативний діатез, повітряна і морська хвороба, хвороба Мен’єра; для зменшення токсичних ефектів протитуберкульозних препаратів.

Спосіб застосування та дози. Вводять внутрішньом’язово, внутрішньовенно або під шкіру, особливо якщо через порушення всмоктування в кишечнику прийом препарату внутрішньо неможливий.

Парентерально при всіх зазначених шляхах введення добова доза для дорослих становить 0,05-0,1 г. Для дітей дозу призначає лікар індивідуально і використовують інший препарат вітаміну В₆ з меншим дозуванням.

Курс лікування становить 30 днів.

При паркінсонізмі внутрішньом’язово вводять 2 мл 5 % розчину на добу. Курс лікування – 20-25 днів, через 2-3 місяці, проводять повторний курс. За іншою схемою лікування цього захворювання 5 % розчин вводять внутрішньом’язово, у початковій добовій дозі 50-100 мг, а потім щодня дозу підвищують на 50 мг і доводять до 300-400 мг на добу, однократно. Терапія при цьому здійснюється курсами 12-15 днів.

Для лікування інволюційної депресії препарат вводять внутрішньом’язово, у дозі  200 мг на добу.

При терапії сидеробластної анемії препарат вводять внутрішньом’язово, по 0,1 г, 2 рази на тиждень (одночасно рекомендується прийом кислоти фолієвої, рибофлавіну, вітаміну В₁₂).

Побічна дія. Можливі алергійні реакції (шкірний висип, кропив’янка). Описані також окремі випадки анафілактичного шоку вже після 1-2 ін’єкцій піридоксину.

Протипоказання. Підвищена чутливість до препарату.

Передозування. Симптоми передозування: посилення побічних ефектів (алергійні реакції: шкірний висип, кропив’янка, анафілактичний шок).

Лікування: відміна препарату, симптоматична терапія.

Особливості застосування. При тяжких ураженнях печінки піридоксин у великих дозах може спричинювати погіршання її функції.

З обережністю застосовують при виразковій хворобі шлунка і дванадцятипалої кишки, ішемічній хворобі серця.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами. Не призначати одночасно з леводопою, оскільки піридоксин послаблює дію останньої. Не змішувати в одному шприці з розчинами вітамінів В₁ і В₁₂. Гормональні контрацептиви, гідралазин, пеніцилламін підвищують потребу в піридоксині. Препарат зменшує нейротоксичну дію ізоніазиду, а також усуває побічні ефекти трициклічних антидепресантів, апресину, циклосерину, знижує рівень фенобарбіталу, дифеніну в крові.

Ефективний при тривалому застосуванні левоміцетину для попередження офтальмологічних ускладнень. Піридоксин збільшує діурез і посилює дію діуретиків.

У хворих з хронічною серцевою недостатністю препарат потенціює дію серцевих глікозидів.

Умови та термін зберігання. Зберігати в захищеному від світла і недоступному для дітей місці, при температурі не вище 25 °С.

Термін придатності - 3 роки.