Загальна характеристика:
міжнародна та хімічна назви: амброксол: транс-4-[(2-аміно-3,5-дибромо-бензил) аміно) циклогексанол гідрохлорид];
основні фізико-хімічні властивості: прозорий, безбарвний розчин, практично вільний від часток;
склад: 2 мл розчину для інфузій містять амброксолу гідрохлориду 15 мг;
допоміжні речовини: кислоти лимонної моногідрат, натрію фосфату дигідрат двоосновний, натрію хлорид, вода для ін’єкцій.
Форма випуску. Розчин для інфузій.
Фармакотерапевтична група. Муколітичні засоби. Код АТС: R05C B06.
Фармакологічні властивості. Фармакодинаміка.Амброксол – діюча речовина Лазолвану, збільшує секрецію слизу в дихальних шляхах. Амброксол посилює синтез легеневого сурфактанта і стимулює циліарну активність. Ці ефекти приводять до поліпшення відділення слизу та його виведення (мукоциліарний кліренс). Активація секреції рідини і збільшення мукоциліарного кліренсу полегшують виведення слизу та зменшують кашель.
Фармакокінетика. Абсорбція амброксолу швидка і достатньо повна, з лінійною залежністю у терапевтичному діапазоні. Максимальні рівні у плазмі досягаються через 0,5–3 години. У плазмі приблизно 90% препарату зв’язується з протеїнами.
Розподіл амброксолу з крові до тканин швидкий і значний, з високою концентрацією активної речовини у легенях.
Період напіввиведення з плазми становить 7–12 годин; кумуляція не виявлена. Амброксол метаболізується в основному в печінці шляхом кон’югації. Загальна ренальна екскреція становить приблизно 90%.
Показання для застосування. Лікування респіраторного дистрес-синдрому (РДС) у недоношених і новонароджених дітей.
Спосіб застосування та дози. Добова доза - 30 мг/кг маси тіла, розподілена на 4 введення на добу.
Розчин слід вводити внутрішньовенно, повільно, протягом не менше 5 хвилин, за допомогою інфузомату.
Розчин може бути також призначений у вигляді краплинної інфузії з розчином глюкози, левульози, з фізіологічним розчином або розчином Рінгера. Розчин Лазолвану (рН 5,0) не слід змішувати з іншими розчинами, рН яких перевищує 6,3, оскільки можливо випадання вільного Лазолвану в осад унаслідок підвищення рН.
Побічна дія. Лазолван, як правило, добре переноситься. Можливі незначні шлунково-кишкові розлади (головним чином, печія, диспепсія та рідко нудота і блювання).
Можливі алергічні реакції, головним чином у вигляді шкірних висипань.
У поодиноких випадках можливі тяжкі реакції анафілактичного типу, однак їх зв’язок з амброксолом не встановлений.
Протипоказання. Лазолван не можна призначати пацієнтам, у яких є відома гіперчутливість до амброксолу або інших компонентів препарату.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами. Застосування амброксолу разом з антибіотиками (амоксицилін, цефуроксим, еритроміцин, доксициклін) призводить до підвищення концентрацій антибіотиків у тканинах легенів.
Немає повідомлень щодо клінічних небажаних взаємодій з іншими медичними препаратами.
Передозування. На сьогодні немає повідомлень щодо симптомів передозування у людей. У разі виникнення таких симптомів потрібно симптоматичне лікування.
Особливості застосування.
Вагітність і лактація. Доклінічні вивчення, як і великий клінічний досвід застосування після 28-го тижня вагітності, не виявили доказів шкідливих ефектів препарату протягом вагітності. Однак мають місце звичайні попередження відносно застосування лікарських засобів у період вагітності, особливо у першому триместрі.
Препарат проникає у грудне молоко, проте дані, що його застосування у терапевтичних дозах впливає на дитину, відсутні.
Умови та термін зберігання. Зберігати при кімнатній температурі (не вище 25 ºС), у місці, недоступному для дітей. Захищати від прямих сонячних променів, тепла та морозу. Термін придатності – 5 років.
Сочетанное применение антибиотиков с амброксолом повышает эффективность терапии у больных с инфекциями нижних дыхательных путей
Антибактериальная терапия инфекционных обострений хронического бронхита: роль антибиотиков и муколитиков
Медицинские препараты для детей Требования, особенности, информированность
Особенности терапии инфекций нижних дыхательных путей