Налоксона гидрохлорид инструкция, аналоги и состав
Загальна характеристика:
міжнародна та хімічна назви: Naloxone; гідрохлорид 4,5-епоксі-3,14-діоксі-17-(2-пропеніл)-морфінан-6-она дигідрат;
основні фізико-хімічні властивості: безбарвна прозора рідина без нерозчинних домішок;
склад: 1 мл розчину містить 0,4 мг налоксону гідрохлориду в перерахуванні на безводну речовину;
допоміжні речовини: натрію хлорид, кислота соляна, вода для ін’єкцій.
Форма випуску. Розчин для ін’єкцій.
Фармакотерапевтична група. Код АТС V 03 AB15. Антидоти.
Фармакологічні властивості. Фармакодинаміка. Налоксон є конкурентним антагоністом опіатних m,к,s-рецепторів, який дещо слабше блокує також d,e-рецептори. Найбільшу спорідненість має з m-рецепторами. Препарат є єдиним представником групи так званих “чистих антагоністів опіатних рецепторів”. Завдяки сильній спорідненості з цими рецепторами він витісняє наркотичні засоби з місць зв’язування, ліквідуючи у такій спосіб симптоми передозування опіоїдами.
Налоксон не виявляє внутрішньої активності, тобто не має жодних додаткових агоністичних властивостей, які мають, наприклад, налорфін та левалорфан, завдяки чому зумовлює сильнішу дію, ніж ці засоби. Препарат усуває дію ширшої групи наркотичних засобів, а саме, не тільки чистих агоністів (наприклад, морфіну), але також і антагоністів та агоністів опіатних рецепторів (наприклад пентазоцину). Препарат не пригнічує центр дихання, не виявляє аналгетичної дії і не спричиняє психічні розлади. Налоксон усуває дію морфіну, героїну, кодеїну, дигідрокодеїну, петидину, метадону, пентазоцину, фентанілу та апоморфіну.
Налоксон усуває центральні і периферичні токсичні симптоми, тобто пригнічення дихання, звуження зіниць, уповільнення випорожнення шлунка, дизфорію, кому та судоми. Препарат усуває також аналгетичний ефект цих сполук. Крім того, він усуває аналгетичний ефект психічного стресу, черезшкірного стимулювання нервів, акупунктури, електроакопунктури і плацебо. Налоксон – це засіб, що застосовується при розладах функції дихання при змішаних отруєннях, спричинених опіоїдними засобами разом з барбітуратами, бензодіазепінами і алкоголем. Препарат не поглиблює депресію дихання, спричинену барбітуратами, але навіть, на думку деяких дослідників, може ліквідувати кому і депресію дихання, що спричинені цими засобами. Крім того, він усуває токсичну дію великих доз етилового спирту, хоч і не показаний при отруєннях цією речовиною. Препарат, що застосовується у великих дозах, зумовлює аналептичну дію, що залежить від гальмування ГАМК-ергічної передачі, чим пояснюється антагонізування препаратом депресії дихання, спричиненої бензодіазепінами.
Налоксон у дозах, що навіть у декілька разів перевищують терапевтичні, не викликає дисфорії і психоміметичних симптомів, а його застосування не створює небезпеки появи залежності від препарату.
Фармакокінетика. Препарат, що вводиться внутрішньовенно, викликає ефект вже через 30 – 120 сек., його дія триває протягом 20 - 45 хв. При введенні внутрішньом’язово або підшкірно дія починається через 2 - 3 хв., але триваліший час: 150 – 180 хв. Середній період напіврозпаду в плазмі становить 1–1,5 год.; у новонароджених він триваліший і становить – 3 год.. Налоксон метаболізується у печінці, головним чином підлягає глюкуронізації. Метаболіти виділяються з сечею. Вплив печінкової і ниркової недостатності на фармакокінетику препарату не вивчався. Налоксон проходить крізь плаценту.
Показання для застосування.
Отруєння, а також абсолютне і відносне передозування опіоїдного засобу;
диференційний діагноз отруєнь опіоїдними засобами;
ліквідація небажаних симптомів після спинномозкового (підпавутинного або епідурального) введення морфіноподібних опіоїдних засобів;
усунення дії опіоїдних сполук, що застосовуються під час загальної анестезії, якщо цього потребують особливі обставини (наприклад, непередбачене скорочення часу операції);
усунення пригнічення дихання у новонароджених внаслідок введення опіоїдного засобу жінці, що народжує.
Спосіб застосування та дози. Доза Налоксону і шлях його введення залежать від стану хворого, а також виду і кількості опіоїдного засобу, що викликало отруєння.
Отруєння опіоїдними засобами
Дорослі. Зазвичай, спочатку внутрішньовенно, внутрішньом’язово або підшкірно вводять 0,4 мг (у станах, що загрожують життю людини пропонується внутрішньовенний шлях введення). У разі необхідності дозу можна повторювати через кожні 3 – 5 хв., до моменту приведення хворого до свідомості і відновлення рівномірного дихання. Якщо після введення 10 мг препарату не настане хоча б тимчасове поліпшення дихання і відновлення свідомості, діагноз передозування опіоїдним засобом є сумнівним. У випадку внутрішньовенних ін’єкцій препарат слід вводити дуже повільно (протягом 2-3 хв.).
Діти Початкова доза становить 0,005 – 0,01 мг на кг маси тіла, внутрішньовенно, внутрішньом’язово або підшкірно. У випадку необхідності, ін’єкції можна повторювати.
Виведення із анестезії, що викликана опіоїдними засобами
Дорослі. Внутрішньовенно вводять 0,1-0,2 мг (1,5-3 мкг на кг маси тіла).
Діти. Внутрішньовенно вводять 0,005-0,01 мг на кг маси тіла.
У разі необхідності дозу 0,1 мг можна повторювати через кожні 2 хв. доти , поки хворий не почне самостійно дихати і буде при свідомості. В обгрунтованих випадках, при отруєннях опіоїдними засобами з довготривалим періодом напіврозпаду, щоб утримати ефект дії Налоксону, можна вводити його внутрішньом’язово.
Новонароджені. У випадку апное, перед уведенням препарату слід упевнитись у прохідності органів дихання. При пригніченні дихання у новонароджених (спричиненого введенням аналгетичних засобів матері під час анестезії), слід вводити внутрішньом’язово, підшкірно або внутрішньовенно 0,01 мг на кг маси тіла. У разі необхідності дозу можна повторювати. Можна також профілактично вводити внутрішньом’язово зразу ж після народження дитини 200 мкг Налоксону (60 мкг на кг маси тіла).
Побічна дія. Нудота, блювання, підвищена пітливість, тахікардія, підвищення артеріально тиску, психомоторне збудження, м’язове тремтіння, судоми і навіть зупинка серця. Ці симптоми є найчастішими ознаками синдрому гострої абстиненції і наслідком дуже швидкого антагонізування впливу похідних морфіну.
Протипоказання. Підвищена чутливість до Налоксону.
Передозування. Симптоми передозування: нудота, блювання, артеріальна гіпертензія, шлуночкова тахікардія, фібриляція шлуночків, зупинка серця, набряк легенів. Виникнення опіоїдних симптомів потребує консервативного лікування (якщо це можливо в умовах інтенсивної терапії).
Особливості застосування.
Застереження і спеціальні заходи перестороги.
Налоксон спричиняє короткочаснішу дію, ніж опіоїдні засоби, тому можливий рецидив депресії дихання. Враховуючи вищезазначене, існує необхідність протягом декількох годин спостерігати за пацієнтом.
Людям, залежним від опіоїдних засобів, слід вводити Налоксон дуже обережно, бо можлива поява абстиненції.
Не відмічений однозначний зв’язок між застосуванням Налоксону і появою у пацієнта гіпотензії, підвищення артеріального кров’яного тиску, порушень серцевого ритму і гострого набряку легенів. Незважаючи на це, необхідно обережно застосовувати препарат у людей із серцевими захворюваннями.
Застосування препарату в період вагітності і лактації
Вагітність: категорія В застосування препарату.
Дослідження, які проводились на тваринах, не показали шкідливого впливу на плід. Не проводили докладних досліджень дії препарата на вагітних жінках.
Налоксон можна застосовувати під час вагітності і лактації тільки у випадку абсолютної потреби. Невідомо, чи виділяється Налоксон з молоком матері. Тому необхідно обережно застосовувати його під час лікування матері, що годує груддю.
Вплив препарату на здатність керувати транспортними засобами і обслуговувати механізми
Забороняється керувати транспортними засобами і обслуговувати рухомі механізми під час застосування Налоксону.
Взаімодія з іншими лікарськими засобами. Налоксон усуває аналгетичну дію таких агоністично-антагоністичних наркотичних і знеболювальних засобів, що мають таку сильну дію, як пентазоцин.
Препарат зменшує або усуває аналгетичний ефект бупренорфіну і трамадолу, однак його дія є короткочасною. Налоксон, який введений хворому після передозування клонідину, спричиняє значний ріст артеріального тиску.
Умови та термін зберігання. Препарат зберігати у недоступному для дітей, захищеному від світла місці, при кімнатній температурі (15° - 25°С).
Термін придатності – 4 роки.