Нитроглицерин инструкция, аналоги и состав

Загальна характеристика:

хімічна назва: гліцеріл-тринітрат; 1,2,3-тріол тринітрат;

основні фізико-хімічні властивості: таблетки білого або білого з жовтуватим відтінком кольору, з плоскою поверхнею;

склад: 1 таблетка містить нітрогліцерину 0,5 мг;

допоміжні речовини: лактоза, крохмаль картопляний, аспартам, поліпласдон XL, магнію стеарат.

Форма випуску. Таблетки під’язикові.

Фармакотерапевтична група. Периферичний вазодилататор з групи органічних нітратів.

Код АТС С01D А02.

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка. Антиангінальний засіб з групи органічних нітратів, периферичний вазодилататор з переважним впливом на венозні судини, механізм дії якого пов'язаний з утворенням оксиду азоту (ендогенного фактора релаксації) в присутності цистеїну або інших тіолів. Оксид азоту стимулює активність гуанілатциклази, сприяє накопиченню цГМФ та релаксації гладеньких м'язів судин. В експерименті встановлено, що препарат впливає також на центральні механізми регуляції судинного тонусу та діяльності серця.

Розширення вен призводить до зниження венозної ємкості та зменшення переднавантаження, а артерій - до зниження загального периферичного судинного опору, тиску в легеневій артерії, і зменшенню післянавантаження на міокард. При цьому зменшується кінцево-діастолічний тиск, поліпшується коронарний кровообіг, кровопостачання найбільш вразливої до ішемії субендокардіальної ділянки міокарда. Зменшення венозного повернення і артеріального опору сприяє зменшенню витрат енергії та потреби міокарда в кисні та нормалізації перед- та післянавантаження. У хворих з серцевою недостатністю та ішемічною хворобою препарат підвищує серцевий викид, толерантність до фізичного навантаження.

Препарат розширює судини мозку, звужує судини внутрішніх органів, розслаблює гладенькі м'язи бронхів, травного каналу, жовчо- і сечовидільних шляхів. Нітрогліцерин сприяє переходу гемоглобіну в метгемоглобін і може погіршити транспорт кисню, дещо пригнічує агрегацію і адгезію тромбоцитів.

Фармакокінетика. Нітрогліцерин швидко і досить повно при прийманні таблеток абсорбується крізь мембрани слизової оболонки порожнини рота. Біодоступність - майже 100%, зв'язок з білками плазми - 60%. Препарат визначається в крові через 15 сек. Максимальна концентрація в плазмі (2,3 мкг/л) (3,37 ± 0,48 нг/мл) спостерігається через 2 - 4 хв. після прийому, зберігається протягом 7 - 8 хв. Через 20 хв. препарат майже не визначається в крові.

Препарат метаболізується в першу чергу в артеріо-венозному судинному руслі, дифундує в клітини гладких м'язів, де перетворюється на оксид азоту. Незначна частина препарату переважно під впливом глутатіон-S редуктази біотрансформується в печінці до ди-, мононітратів і гліцерину. При прийманні внутрішньо більша частина препарату метаболізується в печінці (ефект "першого проходження"). Значна частина динітрату і мононітрату утворюють кон'югати з глюкуроновою

кислотою. Екскреція метаболітів нітрогліцерину відбувається, головним чином, нирками, частина метаболітів екскретується через легені, що видихається повітрям. Загальний кліренс нітрогліцерину становить 25 – З0 л. Період напіввиведення - 4 - 5 хв. Період напіввиведення метаболітів - 4 години.

При сублінгвальному застосуванні ефект розвивається через 1 - 5 хв, триває 8-15 (до З0) хв.

Показання для застосування. Лікування (усування) нападів стенокардії, у комплексному лікуванні інфаркту міокарда та гострої лівошлуночкової недостатності, для попередження нападів стенокардії і перед фізичним навантаженням.

Спосіб застосування та дози. Застосовують сублінгвально. Дозу і схему лікування встановлю-ють індивідуально, залежно від показань, конкретної клінічної ситуації.

Для лікування нападів стенокардії: відразу після виникнення болю 1 таблетку кладуть під язик і тримають у роті до повного розсмоктування, не проковтуючи. Антиангінальний ефект розвивається вже через 0,5 - 2 хв. За відсутності антиангінальної дії протягом 3 - 5 хв. потрібно вжити ще 1 таблетку. У разі відсутності терапевтичного ефекту після приймання 2-3 таблеток слід негайно звернутися до лікаря.

Хоча толерантність до нітрогліцерину розвивається у поодиноких випадках, іноді доводиться дозу препарату поступово збільшувати, доводячи її до 0,001 - 0,0015 г, оскільки у попередніх дозах препарат вже неефективний. При гострій лівошлуночковій недостатності (серцевій астмі та набряку легенів), оскільки ефект нітрогліцерину нетривалий, можна приймати препарат повторно з інтервалами 10 - 15 хв. Разова доза не повинна перевищувати 1 таблетку, оскільки на цьому фоні можливе виникнення колаптоїдного стану та розлади ритму і провідності у вигляді шлуночкової екстрасистолії та синоаурикулярної блокади. При гострому інфаркті міокарда Нітрогліцерин в таблетках сприяє усуванню та попередженню рецидивів ангінозного болю.

Побічна дія.

З боку центральної нервової системи: головний біль, нечіткість зору (особливо на початку лікування), запаморочення та відчуття слабкості.

З боку серцево-судинної системи: артеріальна гіпотензія, у тому числі ортостаточна, відчуття жару, рефлекторна тахікардія, гіперемія обличчя. Іноді при різкому падінні артеріального тиску може спостерігатися посилення симптомів стенокардії (парадоксальні "нітратні" реакції).

З боку травного канапу: сухість у роті, нудота, блювання.

Алергічні реакції: в окремих випадках - висипання на шкірі, свербіж.

Протипоказання. Шок, колапс, артеріальна гіпотензія (систолічний артеріальний тиск нижче 100 мм рт.ст., діастолічний артеріальний тиск нижче 60 мм рт.ст.), гострий інфаркт міокарда з низьким тиском наповнення лівого шлуночка, гіпертрофічна обструктивна кардіоміопатія, підвищення внутрішньочерепного тиску (в тому числі при геморагічному інсульті, після перенесеної травми голови), закритокутова глаукома з високим внутрішньоочним тиском, підвищена чутливість до нітратів, одночасне застосування з віагрою (силденафілом), токсичний набряк легенів.

Передозування. Симптоми: головний біль, нудота, блювання, гіпотензія, відчуття жару або озноб, підвищене потовиділення, диспное, підвищення внутрішньочерепного тиску (мозкові симптоми аж до розвитку судом і коми), метгемоглобінемія (ціаноз і тахіпное).

Лікування: перевести хворого у горизонтальне положення (ноги піднімають вище рівня голови), симптоматична терапія (у тому числі плазмозамінники, симпатоміметики, кисень). Для ліквідації метгемоглобінемії препаратом вибору є метиленовий синій.

Особливості застосування. З обережністю застосовують у пацієнтів з вираженим церебральним атеросклерозом, порушеннями мозкового кровообігу, при схильності до ортостатичної гіпотензії, при тяжкій анемії, у пацієнтів похилого віку, а також при гіповолемії і виражених порушеннях функції печінки та нирок. У період лікування не допускати вживання алкоголю. Нітрогліцерин може зменшувати швидкість психомоторних реакцій, що слід враховувати при керуванні транспортними засобами або при заняттях іншими потенційно небезпечними видами діяльності.

Необхідна обережність при виконанні фізичних вправ в горизонтальному положенні через посилення ортостатичних реакцій.

Вагітність і лактація. Застосування Нітрогліцерину при вагітності і в період лактації можливе лише у разі, коли очікувана користь для матері перевищує потенційний ризик для плода або дитини.

 Досвіду застосування препарату у дітей немає.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами. При одночасному застосуванні з іншими вазодилататорами, інгібіторами АПФ, блокаторами кальцієвих каналів, бета-адреноблокаторами, діуретиками, трициклічними антидепресантами, інгібіторами МАО, віагрою (силденафілом), опіоїдними аналгетиками, етанолом та етанолвмісними препаратами посилюється гіпотензивна дія Нітрогліцерину; з бета-адреноблокаторами, блокаторами кальцієвих каналів та інгібіторами АПФ спостерігається посилення, а з симпатоміметиками (норадреналін, мезатон), пригнічення антиангінальної дії; з дигідроерготаміном - можливе підвищення концентрації Нітрогліцерину в плазмі. Застосування Нітрогліцерину на фоні хінідину або новокаїнаміду може спричиняти ортостатичний колапс. При застосуванні з гепарином можливе зниження антикоагулянтної дії. Атропін та інші препарати, що мають М-холінблокуючу дію (етацизин, етмозин) можуть знизити ефект Нітрогліцерину. Донатори сульфгідрильних груп (каптоприл, ацетилцистеїн, унітіол) відновлюють знижену чутливість до препарату.

Прийом алкоголю посилює вазодилататорну дію Нітрогліцерину.

Умови та термін зберігання. Зберігати у недоступному для дітей, сухому, захищеному від світла місці, при температурі не вище 30 ^oС, подалі від вогню. Термін придатності - 2 роки.