Церулоплазмин инструкция, аналоги и состав
Загальна характеристика:
основні фізико-хімічні властивості: прозора або опалесцююча рідина блакитного кольору, рН 6,5-7,5;
склад: 1 ампула або флакон розчину містить 0,1 г церулоплазміну;
допоміжні речовини: вода для ін'єкцій.
Форма випуску. Розчин для ін’єкцій.
Фармакотерапевтична група. Кровозамінники та білкові фракції плазми крові. Код АТС В05АА02.
Фармакологічні властивості:
Формакодинамика. Підвищує стабільність клітинних мембран (антиоксидантна дія, гальмування перекисного окислення ліпідів), бере участь в іонному обміні, імунологічних реакціях, стимулює гемопоез, зменшує інтоксикацію.
Фармакокінетика. Не досліджувалась у зв'язку з природним походженням препарату.
Показання для застосування. Застосовують для стимуляції гемопоезу, зменшення інтоксикації, для імунологічної корекції в комплексній терапії онкологічних хворих. Призначають у період передопераційної підготовки, особливо ослабленим хворим на анемією, з інтоксикацією та виснаженням; у ранній післяопераційний період хворим з масивною операційною крововтратою, з гнійно-септичними ускладненнями, при проведенні комбінованої хіміотерапії, в тому числі у хворих з гемобластозами при помірно вираженій інтоксикації. Препарат також застосовують у комплексній терапії хворих на гострий та хронічний остеомієліт.
Спосіб застосування та дози. Препарат вводять внутрішньовенно краплинно зі швидкістю 30 крапель за хвилину.
Перед введенням вміст флакона або ампули розчиняють у 200 мл або 400 мл 5 % розчину глюкози або 0,9% ізотонічного розчину натрію хлориду. Разова доза становить 50–100 мг щоденно або через день, залежно від стану хворого. Курс лікування становить 5-9 ін'єкцій. Сумарна доза – 250-450 мг.
Онкологічним хворим у період доопераційної підготовки Церулоплазмін вводять у дозі 0,5 мг/кг маси тіла. Курс лікування (залежно від стану хворого) становить 10 введень, щоденно або через день. У післяопераційний період доза препарату визначається величиною крововтрати і становить від 0,5 мг/кг (при малій втраті крові) до 1,5 мг/кг (при великій втраті крові). Вводять щоденно, 1 раз протягом 5-8 днів.
При проведенні хіміотерапії разова доза становить 1-1,5 мг/кг, курс лікування – 10-14 ін'єкцій (по 3 введення на тиждень). Для хворих на гемобластози разова доза становить 0,5-1,0 мг/кг, курс лікування – 5-8 ін’єкцій (щоденно, 1 раз на добу). При гострому остеомієліті разова доза становить 1,0 мг/кг. Курс лікування складається з 5 ін'єкцій, що призначають щоденно або через день. При хронічному остеомієліті препарат вводять по 2,0 мг/кг 2-3 рази з інтервалом 1-2 дні, а потім по 1,0 мг/кг 3-7 разів через день.
Побічна дія. На початку лікування можливі відчуття припливу крові до обличчя, нудота, озноб, короткочасне підвищення температури, шкірні висипання (кропив’янка). У цих випадках дозу знижують, швидкість введення зменшують або відміняють препарат. Досвід клінічного використання показує, що найчастіше побічні ефекти пов’язані зі збільшенням швидкості інфузії препарату. При повільному краплинному введенні препарат, як правило, переноситься добре.
Протипоказання. Підвищена чутливість до препаратів білкового походження. Дитячий вік, вагітність і період лактації через відсутність досвіду застосування препарату при лікуванні цих категорій хворих.
Передозування. Не спостерігалось.
Особливості застосування. Не призначати при лікуванні кортикостероїдами у великих дозах, оскільки є ризик розвитку цукрового діабету.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами. При введенні препарату використовують окрему систему для внутрішньовенних ін’єкцій. Препарат використовують у комплексній терапії з іншими лікарськими засобами.
Умови та термін зберігання. Зберігати в сухому місці при температурі не вище + 5 оС.
Термін придатності - 2 роки.