Метронидазол - нортон инструкция, аналоги и состав

Загальна характеристика:

міжнародна та хімічна назви: metronidazole; 1 -(β-оксіетил)-2-метил-5-нітроімідазол

основні фізико-хімічні властивості: круглі, двоопуклі таблетки, вкриті оболонкою блакитного кольору.

склад: 1таблетка містить метронідазолу 500 мг;

допоміжні речовини: кремній колоїдний безводний, натрію крохмальгліколат, крохмаль, магнію стеарат, тальк очищений, лактоза, желатин, гідрофосфат кальцію, сахароза, етилцелюлоза, H.P.M.C.15 CPS, титану двооксид, тальк, P.E.G. 6000, індіго кармін.

Форма випуску. Таблетки, вкриті оболонкою.

Фармакотерапевтична група. Антибактеріальні засоби для системного застосування. Похідні імідазолу. КОД АТС: J01X D01.

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка Метронідазол –антибактеріальний та антипротозойний засіб групи похідних нітроімідазолу. Механізм дії препарату обумовлений порушенням структури ДНК чутливих мікроорганізмів. Активний щодо простіших (Trichomonas vaginalis, Entamoeba histolytica, Giardia lamblia, Balantidum coli); анаеробних грамнегативних мікроорганізмів (Bacteroides spp., Fusobacterium spp.); анаеробних грампозитивних мікроорганізмів (Peptococcus spp., Peptostreptococcus spp.). Метронідазол не ефективний щодо аеробних мікроорганізмів. В присутності змішаної мікрофлори (анаероби та аероби) препарат діє синергічно з антибіотиками, активними до аеробних збудників.

Фармакокінетика. Після внутрішнього введення метронідазол швидко і повністю всмоктується, досягаючи пікової концентрації у плазмі крові через 2 години. Препарат легко проникає в тканини та рідини тіла людини, включаючи мозок, спинномозкову рідину, порожнини абсцесів, слину, жовч, статеві виділення, амніотичну рідину та грудне молоко. У незначній мірі (до 20%) зв’язується з білками плазми крові. Біотрансформується в печінці шляхом окислення і кон’югації з глюкуроновою кислотою. Виводиться нирками (60-80% дози). Нирковий кліренс становить 10 мл/хв. У пацієнтів з порушенням функції нирок після повторного введення відмічається накопичення метронідазолу в сироватці крові.

Показання для застосування. Препарат застосовують при трихомонадному вагініті та уретриті, лямбліозі, амебній дизентерії, комбінованій терапії змішаних аеробно-анаеробних інфекцій та для профілактики післяопераційних ускладнень, зумовлених анаеробними бактеріями. У комбінації з амоксициліном метронідазол показаний для лікування спричинених Helicobacter pilori хронічних та гострих гастритів та у комбінації з відповідними противиразковими препаратами для лікування пептичної виразки шлунка та дванадцятипалої кишки.

Cnocіб застосування та дози. Дозу препарата визначають індивідуально залежно від тяжкості захворювання. Рекомендовані дози: дорослим та підліткам старше 15 років призначають по 250 - 500 мг 2 - 3 рази на добу; дітям - з розрахунку 30 - 40 мг/кг/добу за 3 прийоми. У комбінації з амоксициліном призначають по 500 мг метронідазолу та по 750 мг амоксициліну тричі на день. Таблетки приймають під час їжі, запиваючи великою кількістю рідини. Тривалість лікування визначається клінічною картиною, як правило становить 7 - 10 діб.

Профілактика анаеробної інфекції при хірургічних втручаннях: перед плановою операцією на тазових органах і товстому кишечнику призначають одноразово внутрішньо 1 г метронідазолу, потім по 250 мг тричі на добу. Перед екстреним хірургічним втручанням - одноразово 1 г метронідазолу.

Побічна дія.

З боку шлунково-кишкового тракту: нудота, блювання, диспепсичні розлади, металевий присмак у роті.

З боку нервової системи: головний біль, запаморочення, порушення свідомості, підвищена збудливість, депресія. безсоння, шум у вухах, втрата слуху.

З боку сечостатевої системи: відчуття печіння у сечовипускальному каналі, кандидоз піхви, нетримання сечі.

З боку органів кровотворення: лейкопенія.

Алергічні реакції: еритематозні висипання, свербіж.

Місцеві реакції: тромбофлебіт

Інші: кандидоз порожнини рота, вагіни; зміна кольору сечі.

Протипоказання. Підвищена чутливість до метронідазолу, органічні ураження центральної нервової системи, I триместр вагітності, II і III триместри вагітності - тільки за життєвими показаннями; матерям-годувальницям - за показаннями з одночасним припиненням грудного вигодовування.

Передозування. При передозуванні можливе підсилення побічних реакцій. Специфічний антидот відсутній. Лікування симптоматичне.

Особливості застосування. З обережністю застосовують препарат у пацієнтів із захворюваннями ЦНС, з тяжкими захворюваннями печінки та нирок. Доза препарату в таких випадках повинна бути відповідно знижена. Під час лікування препаратом не можна вживати спиртні напої. При тривалому застосуванні необхідно контролювати склад периферичної крові. Під час лікування метронідазолом може загостритись супутній кандидоз (встановлений, або ще не діагностований), що потребує застосування фунгіцидних препаратів.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами. Метронідазол потенціює ефект непрямих антикоагулянтів (варфарин та ін.), збільшує токсичність літію (підвищує концентрацію в крові). Препарат може підсилювати токсичні ефекти дисульфіраму (дезорієнтація, гострий психоз), тому лікування метронідазолом можна призначати лише через 2 тижні після припинення прийому дисульфіраму. Індуктори мікросомальних ферментів печінки (фенобарбітал, фенітоїн та ін.) прискорюють метаболізм метронідазолу, що призводить до зменшення його концентрації в сироватці крові; інгібітори мікросомальних ферментів (циметидин) можуть збільшувати концентрацію метронідазолу в крові.

Умови та термін зберігання. Зберігати у захищеному від світла, недоступному для дітей місці, при температурі не вище 25°С. Термін зберігання - 3 роки.