Бисакодил инструкция, аналоги и состав

Загальна характеристика:

міжнародна та хімічна назва: Bisacodylum; 4,4'-(2-піридилметилен)дифенілдіацетат;

основні фізико-хімічні властивості: круглі двоопуклі таблетки зі світло-помаранчевою оболонкою, білі на зламі;

склад: 1 таблетка містить 5 мг бісакодилу;

допоміжні речовини: ядро: цукор, лактоза, крохмаль, тальк, кальцію стеарат, метилцелюлоза, твін-80; оболонка, розчина в кишечнику: сополімер метакрилової кислоти (Eudragit L), титану діоксид, триетилцитрат, барвник Sunset Yellow Lake.

Форма випуску. Таблетки.

Фармакотерапевтична група. Контактні проносні засоби. АТС А06А В02.

Фармакологічні властивості. Бісакодил безпосередньо впливає на слизову оболонку кишечнику, посилює його перистальтику і має проносну дію.

Фармакокінетика. Після прийому бісакодилу вдень проносна дія препарату настає приблизно через 6 год., після прийому перед сном – через 8 або 12 год. Всмоктування бісакодилу з шлунково-кишкового тракту мінімальне.

Резорбтивний компонент може відігравати лише другорядну роль у здійсненні специфічного ефекту бісакодилу. Бісакодил виділяється частково із сечею у вигляді глюкуроніду, але в основному він виділяється з організму з каловими масами.

Показання для застосування. Запори різноманітної етіології.

Спосіб застосування та дози. Препарат приймають внутрішньо перед сном, незалежно від часу вживання їжі. Таблетку слід ковтати, не розжовуючи! Ковтання таблетки з пошкодженою оболонкою призводить до подразнення слизової оболонки шлунка та виникнення болів у животі.

Доза для допослих: разова доза – 1 або 3 таблетки (5або 15 мг). При недостатньому проносному ефекті препарат приймають додотково наступного ранку 0 по 1 або 2 таблетки (5 або 10 мг).

Доза для дітей – 1 таблетка (5 мг). Препарат не слід призначати дітям віком до 6 років.

Побічна дія. Можливі болі в животі та алергічні реакції.

У пацієнтів похилого віку, які часто використовують цей лікарський засіб, може виникати слабкість, порушення координації, гіпотензія.

Протипоказання. Порушення евакуації вмісту кишечнику при його непрохідності (ілеус), синдром “гострого живота”, апендицит, аноректоральні кровотечі, підвищена чутливість до проносних засобів, дитячий вік (до 6 років).

Передозування. При тривалому прийомі бісакодилу або при передозування розвивається діарея, тяжка дегідратація організму з втратою електролітів, особливо іонів калію, можлива атонія товстої кишки.

Вживаються заходи, спрямовані на усунення зневоднення та/або відновлення іонної рівноваги.

Особливості застосування. При лікуванні бісакодилом не слід вживати лужні продукти (див. розділ “Взаємодія з іншими лікарськими засобами”) під час прийому препарату і протягом 1 години до і після прийому.

Не приймати ліки довше одного тижня без рекомендації лікаря.

Бісакодил практично не всмоктується у кишечнику, йому не властиві також ембріотоксична та утеротонічна дії. Проте бісакодил слід приймати тільки за призначенням лікаря, оскільки безпечність застосування препарату при вагітності та в період лактації не досліджена.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами. Прийом бісакодилу одночасно з натрію гідрокарбонатом та іншими антацидними засобами, лужними мінеральними водами, молоком, а також блокаторами гістамінових Н2-рецепторів (наприклад, циметидином, ранітидином) сприяє швидкому руйнуванню оболонки таблетки й звільненню активної речовини, що призводить до подразнення слизової оболонки шлунка та дванадцятипалої кишки.

Умови та термін зберігання. Зберігати при кімнатній температурі, в недоступному для дітей місці! Термін зберігання – 4 роки.