Диаглюк-2 набор реактивов инструкция, аналоги и состав

ПРИЗНАЧЕННЯ

 

Набір використовується для кількісного аналізу глюкози в біологічних рідинах (цільній крові, плазмі, сироватці) і призначений для використання в клініко-діагностичній та науково-дослідній практиці.

Набір розраховано на 100 аналізів (при об’ємі проб 4 мл).

Набір зберігати при температурі від 0оС до +8оС.

ПРИНЦИП МЕТОДУ

 

Глюкоза при дії глюкозооксидази окислюється киснем повітря до глюконової кислоти та перекису водню. Останній у супряженій пероксидазній реакції окислює хромоген до кольорового продукту, який визначається фотометрично.

РЕАКТИВИ

1. “Реагент". Суха суміш глюкозооксидази, пероксидази, хромогену із складниками фосфатного буферу (2,75 г).

2. “Стандарт". Калібрувальний розчин глюкози, 10 ммоль/л (стабілізований).

Додатковий реактив: 0,8 М НСІ (концентровану соляну кислоту розводять у 15 разів водою: 10 мл кислоти + 140 мл води).

ДОПУСТИМІ ВЕЛИЧИНИ ВМІСТУ ГЛЮКОЗИ

В БІОЛОГІЧНИХ РІДИНАХ ЛЮДИНИ

Сироватка та цільна кров – від 4,22 до 6,11 ммоль/л.

Відтворювальність (коефіцієнт варіації) – від 5 до 7%.

Лінійність калібрувальної кривої - до концентрації глюкози 50 ммоль/л у вихідній пробі.

ПРИГОТУВАННЯ РОБОЧОГО РЕАГЕНТУ

"Реагент". Вміст флакона 1 розчинити в 350 мл дистильованої води. Каламутність розчину не заважає ходу аналізу і зникає після обробки проб соляною кислотою.

Зберігається розчин при температурі від 00С до +80С у темному місці до 3 діб. Поява блакитного відтінку в розчині реагенту не знижує його якості.

Примітка: При проведенні меншого числа аналізів в розрахунку на кожен аналіз зважують (27,5±1) мг реагенту і розчиняють в 3,5 мл води.

ПРОВЕДЕННЯ АНАЛІЗУ

Довжина хвилі - 450 нм (спектрофотометр або фотоколориметр).

Кювети - 1 см.

Температура інкубації - кімнатна (близько 200С).

1.СИРОВАТКА КРОВІ

 

Аналіз проводять серійно по 10-30 дослідних проб із постановкою в кожній серії калібрувальної та сліпої проб за такою схемою:

Розчин

Дослідна проба

Калібрувальна проба

Сліпа

проба

Сироватка, мл

0,02

-

-

Калібрувальний розчин глюкози (10 ммоль/л), мл

-

0,02

-

Реагент, мл

3,5

3,5

3,5

Реакцію запускають додаванням робочого реагенту в точно фіксований час із інтервалом, наприклад, в 30 сек між пробами.

Зупиняють реакцію через 10 хв інкубації при кімнатній температурі додаванням до всіх проб по 0,5 мл 0,8 М НСl у тій же часовій послідовності, яка витримувалась при внесенні робочого реагенту.

Проби фотометрують при 450 нм проти сліпої. Реакційна суміш перед додаванням кислоти має блакитне забарвлення, яке в кислому середовищі переходить у жовте.

Розрахунок концентрації глюкози (в ммоль/л) у кожній серії проводять за формулою:

 С = Едкл х 10,

де Ед і Екл - оптичні густини дослідної та калібрувальної проб, відповідно, виміряні проти сліпої проби.

10 - концентрація глюкози в калібрувальному розчині, 10 ммоль/л

 

2. ЦІЛЬНА КРОВ

У невеликі скляні пробірки із 0,9 мл стабілізуючого розчину вносять по 0,1 мл щойно взятої із пальця крові. Проби центрифугують для осадження еритроцитів при 2000 об./хв протягом 10 хв. Для аналізу використовують надосадову рідину.

Склад стабілізуючого розчину: 134 мг щавелевокислого натрію, 850 мг хлористого натрію розчиняють у 100 мл води. Розчин стабільний не менше одного тижня при температурі від 0 до +80С. В якості стабілізатора можливе використання тільки фізіологічного розчину (0,9% NaCI).

Аналогічно обробляють сліпу та калібрувальну проби:

Розчин

Дослідна проба

Калібрувальна проба

Сліпа

проба

Фізіологічний розчин, мл

0,9

0,9

0,9

Кров, мл

0,1

-

-

Калібрувальний розчин глюкози (10 ммоль/л), мл

-

0,1

-

Вода, мл

-

-

0,1

Аналіз проводять серійно по 10-30 дослідних проб із постановкою в кожній серії калібрувальної та сліпої проб за такою схемою:

Розчин

Дослідна проба

Калібрувальна проба

Сліпа

проба

Надосадова рідина (відповідна для кожної проби), мл

0,2

0,2

0,2

Робочий реагент, мл

3,5

3,5

3,5

Реакцію запускають додаванням робочого реагенту в точно фіксований час із інтервалом, наприклад, в 30 сек між пробами.

Зупиняють реакцію через 10 хв інкубації при кімнатній температурі додаванням до всіх проб по 0,5 мл 0,8 М НСІ у тій же часовій послідовності, яка витримувалась при внесенні робочого реагенту.

Проби фотометрують при 450 нм проти сліпої. Реакційна суміш перед додаванням кислоти має блакитне забарвлення, яке в кислому середовищі переходить у жовте.

Розрахунок концентрації глюкози (в ммоль/л) у кожній серії проводять за формулою:

С = Едкл х 10,

де Ед і Екл - оптичні густини дослідної та калібрувальної проб, відповідно, виміряні проти сліпої проби.

10 - концентрація глюкози в калібрувальному розчині,10 ммоль/л

Примітка: При наявності в лабораторії фотоелектроколориметра із зменшеним об’ємом фотометрованих проб (0,5-1,0 мл), наприклад, “Мефан-8001", можно пропорційно зменшити дозу реагентів на всіх етапах визначення.

Термін зберігання. 1 рік.