Винкристин инструкция, аналоги и состав

Загальна характеристика:

міжнародна назва: vincristine;

основні фізико-хімічні властивості: білий або злегка жовтуватий порошок;

склад: 1 флакон містить вінкристину сульфату 1 мг;

допоміжні речовини: лактоза.

Форма випуску. Порошок для ін’єкцій.

Фармакотерапевтична група. Антинеопластичний засіб. Алкалоїд рослинного походження. Алкалоїд барвінка. Код АТС L01CA02

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка. Вінкристин - алкалоїд барвінка рожевого (Vinca rosea L.), належить до цитотоксичних протипухлинних хіміотерапевтичних засобів. Блокує поділ клітин на стадії метафази. Протипухлинна дія обумовлена тим, що вінкристин зв’язується з мікротрубочками і, тим самим, гальмує утворення мітотичних веретен, у високих дозах селективно пригнічує синтез ДНК та РНК в клітинах пухлини шляхом гальмування фермента РНК-полімерази.

Фармакокінетика. Після внутрішньовенного введення швидко розподіляється в тканинах, не проникає через плацентарний бар`єр. Близько 90% препарату зв’язується з білками крові. Метаболізується в печінці за участю ізофермента цитохрома Р₄₅₀ 3А4. Кінетика напіввиведення трифазна – початковий, середній та кінцевий період напівведення становить 5 хв, 2,3 год та 85 год відповідно. Термінальний період напіввиведення може коливатися від 29 до 155 год. 70 % - 80 % активної речовини виводиться з організму з фекаліями у незміненому вигляді та у вигляді метаболітів; від 10 % до 20 % препарату виводиться із сечею.

Показання для застосування. Гострі лейкози, лімфогранулематоз, неходжкінські лімфоми, ретикулосаркома, лімфосаркома, рабдоміосаркома, нейробластома, пухлина Вільмса.

Спосіб застосування та дози. Препарат вводять тільки внутрішньовенно 1 раз на тиждень, уникаючи екстравазації. Інтратекальне введення заборонено!

Дорослим, як правило, призначають у разовій дозі 1,0-1,4 мг/м², але не більше 2 мг на 1 м² поверхні тіла. Максимальна курсова доза становить 10-12 мг/м².

Хворим при порушеннях функції печінки дозу необхідно знизити (на 50 % при концентрації білірубіну в плазмі крові більше 51,3 мкмоль/л). Вміст флакона (флаконів) необхідно вводити в вену після розведення 0,9% розчином натрію хлориду (0,1 мг вінкристину/мл) або одночасно з внутрішньовенним крапельним введенням 0,9% натрію хлориду, через трубку інфузійного апарату протягом 1 хв. Дітям призначають у дозі 1,5 мг/м² 1 раз на тиждень. Тривалість лікування 4-6 тижнів. Максимальна курсова доза становить 6-9 мг/м².

Побічна дія.

З боку центральної та периферичної нервової системи: нейропатія, головний біль, ураження черепно-мозкових нервів, слабкість м`язів, судоми з підвищенням артеріального тиску, біль у щелепах, кістках, хребті, м`язах, зниження глибоких сухожильних рефлексів. Нейротоксичність є фактором, що обмежує дозу.

З боку органів зору: оборотна сліпота та атрофія зорового нерва.

З боку травного тракту: запор і біль в ділянці шлунка, анорексія, нудота, блювання, діарея, стоматит, паралітична кишкова непрохідність (особливо у дітей), спазм гладкої мускулатури.

З боку серцево-судинної системи: лабільність артеріального тиску, стенокардія.

З боку сечовивідної системи: нефропатія, затримка сечі.

З боку дихальної системи: гостра дихальна недостатність, бронхоспазм (тяжкий - при застосуванні з мітоміцином С).

З боку ендокринної системи: рідко – синдром, обумовлений порушенням секреції протидіуретичного гормону, що характеризується значним виведенням натрію із сечею та гіпонатріємією.

З боку системи кровотворення: анемія, лейкопенія (помірна).

Алергічні реакції: анафілаксія, висип, ангіоневротичний набряк.

Місцеві реакції: при потраплянні препарата під шкіру може розвинутися целюліт, флебіт і навіть некроз.

Інші: зменшення маси тіла, гарячка, алопеція.

Протипоказання. Підвищена чутливість до препарату, захворювання ЦНС, гострі бактеріальні та вірусні інфекції, недостатність функції кісткового мозку. Препарат не можна вводити під час або безпосередньо після проведення щеплень, що містять живі віруси.

Передозування. При передозуванні можливий розвиток паралітичної кишкової непрохідності, тяжкі, іноді летальні наслідки, тому слід ретельно підбирати індивідуальну дозу Вінкристину. У дітей віком до 13 років десятикратне збільшення дози препарату може призвести до летального наслідку. Введення дітям до 13 років препарату в дозі 3-4 мг/м², а дорослим - разово 3 мг/м² і більше може призвести до тяжкого загального стану хворого.

Лікування: специфічного антидоту немає. Проводять симптоматичну і підтримуючу терапію під контролем показників водно-сольового балансу, ЕКГ, складу периферичної крові. При розвитку судомних нападів застосовують протисудомні препарати. При необхідності проводять переливання еритроцитарної та тромбоцитарної маси. Вводять внутрішньовенно кальцію фолінат в дозі 100 мг кожні 3 год протягом 24 год, а потім кожні 6 год протягом не менше 48 год. Гемодіаліз неефективний.

Особливості застосування. Лікування препаратом здійснюється тільки в умовах спеціалізованого стаціонару. Препарат вводять виключно внутрішньовенно. Інтратекальне введення заборонено, оскільки може призвести до смерті. Слід уникати екстравазації препарату.

Не рекомендується також змішувати розчин вінкристину сульфату з будь-яким іншим препаратом.

Під час лікування слід регулярно проводити гематологічний контроль. У випадку розвитку лейкопенії при введенні повторних доз слід зберігати особливу уважність та обережність.

Особливому контролю підлягають хворі, що мали в анамнезі нейропатію.

З метою запобігання розвитку нефропатії, спричиненої надлишковим виведенням сечової кислоти, необхідно регулярно визначати рівень сечової кислоти у сироватці крові та збільшити кількість вживаної рідини. Перед кожним введенням Вінкристину рекомендується контролювати склад периферичної крові. При збільшенні рівня сечової кислоти слід приймати належні заходи для попередження нейропатії, спричиненої сечокислим діатезом, а саме: рекомендується олужнення сечі та призначення інгібіторів урикосинтезу.

При підвищенні рівня печінкових проб дозу вінкристину слід знизити. Рекомендується періодично проводити визначення концентрації іонів натрію в сироватці крові. Для корекції гіпонатріємії слід вводити відповідні розчини.

Під час лікування необхідно проводити систематичний ЕКГ-контроль, а також регулярне офтальмологічне обстеження, особливо коли з’являються будь-які скарги на біль в очах або зниження зору. Також необхідно уникати потрапляння розчину вінкристину в очі. У такому випадку негайно промити очі великою кількістю рідини.

Для попередження запору під час лікування препаратом призначають відповідне лікування (очищувальні клізми, проносні засоби). У деяких пацієнтів (особливо у дітей) під час лікування Вінкристином може розвиватися паралітичний ілеус, який у деяких випадках маскується клінікою «гострого» живота; він звичайно минає при припиненні введення Вінкристину та проведенні симптоматичного лікування.

Препарат є потенційним тератогенним і канцерогенним агентом, його застосування може негативно впливати на репродуктивну функцію. Слід припинити годування груддю під час лікування препаратом. У період вагітності Вінкристин застосовують у крайніх випадках, коли очікуваний терапевтичний ефект перевищує потенційний негативний вплив на плід.

З обережністю слід призначати вінкристин пацієнтам літнього віку та з неврологічними захворюваннями, оскільки вони більш чутливі до нейротоксичних ефектів препарату.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами.

На фоні лікування Вінкристином знижується протисудомна активність фенітоїну, що може призвести до збільшення кількості епілептичних нападів.

Вінкристин може збільшувати рівень сечової кислоти в крові і знижувати ефективність застосування протиподагричних засобів.

Одночасне застосування Вінкристину з іншими мієлодепресивними препаратами (доксорубіцин в комбінації з преднізолоном та ін.) може посилювати мієлотоксичну дію препарату.

При одночасному прийомі Вінкристину з мітоміцином С можуть виникати гострі респіраторні порушення (задишка, бронхоспазм).

При одночасному застосуванні з нейротоксичними препаратами (ізоніазид, ітраконазол, ніфедипін) та опромінення у ділянці спинного мозку спостерігається посилення побічних ефектів з боку нервової системи.

Вінкристин може знизити ефективність вакцинації при використанні вакцин та інактивованних вірусів.

При необхідності застосування препарату разом з L-аспарагіназою Вінкристин слід вводити за 12-24 год до застосування L-аспарагінази. Призначення L-аспарагінази до введення Вінкристину може порушити його виведення із печінки та посилити нейротоксичність.

Фармацевтично несумісний з розчином фуросеміду (утворюється осад).

Умови та термін зберігання. Зберігати в захищеному від світла, сухому та недоступному для дітей місці при температурі 2-8 °С. Приготовлений розчин при температурі 15 - 25 °С зберігає свої властивості протягом 24 год; при температурі 2-8 °С – протягом 28 діб.

Термін придатності - 2 роки.