Флуконазол инструкция, аналоги и состав

Загальна характеристика:

міжнародна та хімічна назви : fluconazole; 2-(2,4-дифторфеніл)-1,3-біс(1Н-1,2,4-тріазол-1-іл)-2-пропанол;

основні фізико-хімічні властивості: таблетки круглі, з плоскою поверхнею, зі скошеними краями, з лінією розлому з одного боку та плоскі - з іншого, рожевого кольору з білими вкрапленнями;

склад: 1 таблетка містить флуконазолу 50 мг або 150 мг;

допоміжні речовини: барвник пунцовий Supra 4R, кальцію фосфат двоосновний, крохмаль, метилпарабен, пропілпарабен, тальк, натрію лаурилсульфат, кремнію діоксид колоїдний, магнію стеарат, натрію крохмальгліколят.

Форма випуску. Таблетки.

Фармакотерапевтична група. Протигрибковий засіб для системного застосування. Код АТС J02AC01.

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка. Протигрибковий засіб класу тріазольних сполук. Флуконазол має виражену протигрибкову дію, специфічно блокує синтез грибкових стеролів. Має специфічну дію на грибкові ферменти, залежні від цитохрому Р450. Активний щодо різних штамів Candida spp. (включаючи вісцеральний кандидоз), Cryptococcus neoformans (включаючи внутрішньочерепні інфекції), Microsporum spp. i Trichophytum spp. Флуконазол активний і стосовно збудників ендемічних мікозів: Blastomyces dermatitidis, Coccidioides immitis (включаючи внутрішньочерепні інфекції).

Фармакокінетика. Після прийому внутрішньо добре всмоктується у травному тракті. Прийом їжі на всмоктування флуконазолу не впливає. Максимальна концентрація у плазмі крові досягається через 0,5-1,5 години після прийому внутрішньо. Період напіввиведення препарату з плазми крові становить 30 годин, що дозволяє застосовувати препарат 1 раз на добу при проведенні курсу лікування Флуконазолом і забезпечує терапевтичний ефект при вагінальному кандидозі після одноразового прийому препарату. Концентрація активної речовини у плазмі крові прямо пропорційна прийнятій дозі. З білками крові зв`язується 11-12 % Флуконазолу.

При щоденному одноразовому прийомі флуконазолу протягом 4-5 діб стабільна концентрація в плазмі крові досягається у 90 % пацієнтів.

При введенні у 1-й день та 2-й день лікування ударної (двічі на добу) дози вищевказаний ефект досягається на 2-й день лікування.

Флуконазол добре проникає в усі рідини організму. У спинномозковій рідині концентрація Флуконазолу досягає 80 % від рівня його концентрації у плазмі крові. З організму Флуконазол виводиться із сечею, причому 80 % - у незміненому вигляді. Кліренс Флуконазолу прямо пропорційний кліренсу креатиніну.

Показання для застосування. Інфекції, спричинені кандидами, у тому числі генералізований кандидоз, включаючи кандидемію, дисемінований кандидоз та інші форми інвазивної кандидозної інфекції (інфекції очеревини, ендокарда, очей, дихальних і сечових шляхів); кандидоз слизових оболонок, у тому числі порожнини рота і глотки, стравоходу; неінвазивні бронхолегеневі інфекції; кандидурія; шкірно-слизовий і хронічний атрофічний кандидоз слизової оболонки порожнини рота (пов`язаний з носінням зубних протезів); генітальний кандидоз – вагінальний кандидоз (гострий або рецидивуючий), профілактики рецидивів вагінального кандидозу (при частоті виникнення 3 рази і більше на рік), а також кандидозний баланіт.

Флуконазол застосовують при криптококовому менінгіті і криптококовій інфекції іншої локалізації; дерматомікозах, включаючи мікози стоп, тіла, пахової ділянки, висівкоподібному лишаї; оніхомікозі; глибоких ендемічних мікозах, включаючи кокцидіоїдомікоз, паракокцидіоїдомікоз, споротрихоз і гістоплазмоз; а також для профілактики грибкових інфекцій у пацієнтів, які одержують цитостатичну або променеву терапію.

Спосіб застосування та дози. Застосовують перорально. Залежно від характеру і перебігу грибкової інфекції добова доза може становити від 50 до 400 мг. Тривалість лікування залежить від клінічного ефекту і мікологічного дослідження. Добова доза для дітей не повинна перевищувати дозу для дорослих. Флуконазол застосовують щодня, 1 раз на добу. При кандидемії, дисемінованому кандидозі та інших інвазивних кандидозних інфекціях доза, як правило, становить 400 мг протягом 1-ї доби, а потім по 200 мг на добу. Залежно від вираженості клінічного ефекту можна продовжити терапію і підвищити дозу до 400 мг на добу. Для лікування генералізованого кандидозу доза Флуконазолу для дітей становить 6-12 мг/кг на добу, залежно від тяжкості захворювання. При орофарингеальному кандидозі дорослим, як правило, призначають по 50-100 мг Флуконазолу, 1 раз на добу, протягом 7-14 днів. У хворих з вираженим пригніченням імунітету лікування за необхідності продовжують протягом тривалішого часу. При атрофічному кандидозі слизової оболонки порожнини рота, зумовленому носінням зубних протезів, препарат звичайно призначають у дозі 50 мг, 1 раз на добу, протягом 14 днів, у поєднанні з місцевими антисептичними засобами для обробки протеза. При інших кандидозних інфекціях слизових оболонок (за винятком генітального кандидозу, наприклад езофагіт, неінвазивні бронхолегеневі інфекції, кандидурії, кандидоз шкіри і слизових оболонок та ін.) ефективна доза звичайно становить 50-100 мг на добу, при тривалості лікування 14-30 днів. Для профілактики рецидивів орофарингеального кандидозу у хворих на СНІД після закінчення курсу первинної терапії Флуконазол призначають у дозі 150 мг, 1 раз на тиждень. При кандидозі слизових оболонок рекомендована доза Флуконазолу для дітей становить 3 мг/кг на добу. У 1-й день можна призначити ударну дозу 6 мг/кг для швидшого досягнення стабільної рівноважної концентрації.

При вагінальному кандидозі Флуконазол приймають одноразово, у дозі 150 мг, внутрішньо. Для зниження частоти рецидивів захворювання препарат приймають у дозі

150 мг, 1 раз на місяць. Тривалість терапії визначають індивідуально; вона варіює від

4 до 12 місяців. У деяких випадках частоту прийомів збільшують. При баланіті, спричиненому Candida, Флуконазол призначають внутрішньо, 1 раз, у дозі 150 мг.

Для профілактики кандидозу доза, що рекомендується, становить 50-400 мг, 1 раз на добу, залежно від ступеня ризику розвитку грибкової інфекції. За наявності високого ризику генералізованої інфекції, наприклад у хворих з передбачуваною вираженою або довготривалою нейтропенією, рекомендована доза становить 400 мг, 1 раз на добу. Флуконазол призначають за кілька днів до передбачуваної появи нейтропенії; після збільшення кількості нейтрофільних гранулоцитів понад 1 000 в 1 мм3 лікування продов-жують ще протягом 7 діб. Дітям Флуконазол призначають по 3-12 мг/кг на добу залежно від стану індукованої нейтропенії.

При криптококовому менінгіті і криптококових інфекціях іншої локалізації у 1-й день звичайно призначають 400 мг, а потім продовжують лікування в дозі 200-400 мг, 1 раз на добу. Тривалість лікування криптококових інфекцій залежить від досягнення клінічного і мікологічного ефекту; при криптококовому менінгіті його звичайно продовжують не менше 6-8 тижнів. Для профілактики рецидиву криптококового менінгіту у хворих на СНІД (після завершення курсу первинного лікування) терапію Флуконазолом у дозі 200 мг на добу можна продовжувати протягом дуже тривалого часу. Для лікування криптококової інфекції доза Флуконазолу, що рекомендується, для дітей становить 6-12 мг/кг на добу, залежно від тяжкості захворювання. При інфекціях шкіри, включаючи мікози стоп, гладкої шкіри, пахової ділянки, і кандидозних інфекціях доза, що рекомендується, становить 150 мг, 1 раз на тиждень або 50 мг, 1 раз на добу. Тривалість терапії - звичайно 2-4 тижні, однак при мікозі стоп може знадобитися більш тривале лікування (до 6 тижнів). При висівкоподібному лишаї доза, що рекомендується, становить 300 мг, 1 раз на тиждень, протягом 2 тижнів; деякі хворі мають потребу у прийомі третьої дози Флуконазолу – 300 мг, у той час як в інших випадках виявляється достатнім одноразовий прийом 300-400 мг препарату. Альтернативною схемою лікування є застосування препарату по 50 мг, 1 раз на добу, протягом 2-4 тижнів. При оніхомікозі (tinea unguium) доза, що рекомендується, - 150 мг, 1 раз на тиждень. Лікування слід продовжувати до повної заміни ураженого нігтя здоровим. Для повторного росту нігтів на пальцях рук і ніг звичайно потрібно 3-6 і 6-12 місяців. відповідно, однак швидкість росту нігтів може варіювати у широких межах у різних людей, і при цьому залежати від віку. Після успішного лікування хронічних інфекцій, що важко піддаються терапії, іноді спостерігається зміна форми нігтів.

При глибокому ендемічному мікозі може знадобитися тривале (до 2 років) застосування препарату в дозі 200-400 мг на добу. Тривалість терапії визначають індивідуально, звичайно вона становить 11-24 місяців при кокцидіоїдомікозі, 2-17 місяців – при паракокцидіоїдомікозі, 1-16 місяців – при споротрихозі і 3-17 місяців – при гістоплаз-мозі.

У дітей Флуконазол виводиться повільно. У перші 2 тижні життя препарат призначають у тій же дозі, що і дітям старшого віку, але з інтервалом 72 години. Дітям віком 2-4 тижнів ту ж саму дозу вводять з інтервалом 48 годин.

Для лікування людей літнього віку за відсутності ознак ниркової недостатності препарат використовують у звичайній дозі. Для хворих з нирковою недостатністю (кліренс креатиніну 11-50 мг/хв) початкова ударна доза - 50-400 мг, добову дозу Флуконазолу для наступних введень знижують у 2 рази. Хворим, які постійно знаходяться на діалізі, Флуконазол вводять після кожного сеансу діалізу.

Побічна дія. Можливі нудота, біль у животі, діарея, метеоризм, висипи на шкірі, головний біль, анафілактичні реакції, гепатотоксичні ефекти.

Протипоказання. Підвищена чутливість до флуконазолу або азольних сполук, близьких до нього за хімічною структурою; одночасне застосування терфенадину хворими, які одержують терапію Флуконазолом у дозі 400 мг на добу або більшій.

Передозування. Виявляється галюцинаціями і параноїдальною поведінкою. Лікування – симптоматичне ( у тому числі підтримуюча терапія і промивання шлунка). Флуконазол виводиться в основному з сечею, тому форсований діурез може прискорити виведення препарату. Сеанс гемодіалізу тривалістю 3 години знижує рівень флуконазолу у плазмі крові приблизно на 50 %.

Особливості застосування. Хворі, в яких під час лікування Флуконазолом порушуються показники функції печінки, повинні знаходитися під наглядом лікаря. З появою клінічних ознак ураження печінки Флуконазол слід відмінити.

Хворі на СНІД більш схильні до розвитку тяжких шкірних реакцій при застосуванні багатьох препаратів. З появою у хворого, який одержує лікування з приводу поверхневої грибкової інфекції, висипу, що, можливо, зумовлений застосуванням Флуконазолу, препарат необхідно відмінити. З появою висипу у хворих з інвазивними/системними грибковими інфекціями за їхнім станом необхідно обов`язково спостерігати, при розвитку бульозних уражень або поліморфної еритеми Флуконазол відміняють.

Необхідно уникати застосування Флуконазолу для лікування вагітних, за винятком випадків тяжких і потенційно небезпечних для життя грибкових інфекцій, коли передбачувана користь для жінки перевищує потенційний ризик для плода. Флуконазол виявляється у грудному молоці в тій же концентрації, що й у крові, тому його застосування в період годування груддю не рекомендується.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами. Одночасний прийом варфарину і Флуконазолу збільшує протромбіновий час;

Флуконазолу і пероральних гіпоглікемізуючих препаратів групи похідних сульфаніл-сечовини (хлорпропаміду, глібенкламіду, гліпізиду і толбутаміду) — продовжує період їхнього напіввиведення (слід враховувати можливість розвитку гіпоглікемії).

Флуконазол і фенітоїн клінічно значно підвищують концентрацію фенітоїну (необхідний моніторинг концентрації і добір дози). Багаторазове застосування гідрохлоротіазиду підвищує концентрацію Флуконазолу в плазмі крові, однак зміна режиму дозування Флуконазолу, як правило, не потрібна.

Флуконазол у дозі 50-200 мг не має істотного впливу на ефективність комбінованих протизаплідних засобів для перорального прийому.

Одночасне застосування Флуконазолу і рифампіцину призводило до зниження AUC кривої (концентрація/час) на 25 % і тривалості періоду напіввиведення флуконазолу на 20 %. Хворим, що використовують зазначену комбінацію препаратів, необхідно враховувати доцільність підвищення дози Флуконазолу.

Під час застосування Флуконазолу рекомендується контролювати концентрацію циклоспорину в крові.

При лікуванні Флуконазолом хворих, які одержують теофілін у високих дозах, або хворих з підвищеним ризиком токсичної дії теофіліну необхідно контролювати симптоми передозування теофіліну; при їх виникненні терапію необхідно відповідним чином змінити.

З огляду на виникнення вираженої аритмії, зумовленої подовженням інтервалу Q-T, у хворих, які одержували азольні протигрибкові засоби у поєднанні з терфенадином, одночасний прийом Флуконазолу в дозі 400 мг на добу і вище з терфенадином протипоказаний. Лікування Флуконазолом у дозі нижче 400 мг на добу у поєднанні з терфенандином необхідно проводити під суворим контролем лікаря.

При одночасному застосуванні Флуконазолу і цизаприду можливі побічні реакції з боку серцево-судинної системи, включаючи пароксизми шлуночкової тахікардії.

За станом хворих, яким призначають комбінацію Флуконазолу і зидавудину, слід спостерігати з метою раннього виявлення побічних симптомів зидавудину, AUC якого в цьому випадку значно збільшується.

Застосування Флуконазолу для лікування хворих, які одночасно одержують цизаприд, астемізол, рифабутин, такролімус або інші лікарські засоби, що метаболізуються системою цитохрому Р450, може супроводжуватися підвищенням концентрації цих препаратів у крові.

Одночасний прийом циметидину або антацидів не має клінічно значущого впливу на всмоктування Флуконазолу.

Умови та термін зберігання. Зберігати в недоступному для дітей, сухому та захищеному від світла місці, при температурі не вище 30°С. Термін зберігання - 3 роки .