Аугментин порошок 200 мг инструкция, аналоги и состав

Показания: Лікування у дорослих та дітей бактеріальних інфекцій, спричинених чутливими до Аугментину мікроорганізмами, таких як:- гострий бактеріальний синусит;- гострий середній отит;- підтверджене загострення хронічного бронхіту;- негоспітальна пневмонія;- цистити;- пієлонефрити;- інфекції шкіри та м’яких тканин, у т.ч. целюліти, укуси тварин, тяжкі дентоальвеолярні абсцеси з поширеним целюлітом;- інфекції кісток та суглобів, у т.ч. остеомієліти. При призначенні антибактеріальних препаратів слід керуватися правилами їх належного застосування.
Форма випуска: Порошок для оральної суспензії (200 мг/28,5 мг в 5 мл) у флаконах № 1
Производитель, страна: СмітКляйн Бічем Фармасьютикалс/Глаксо Веллком Продакшн, Велика Британія/Франція
Действующее вещества: 5 мл суспензії містять амоксициліну (у формі амоксициліну тригідрату) 200 мг і кислоти клавуланової (у формі калію клавуланату) 28,5 мг
МНН: Amoxicillin and enzyme inhibitor - Амоксициллин и ингибитор фермента
Регистрация: UA/0987/05/01з 05.07.2013 по 05.07.2018. Приказ 138 від 12.03.2015
Код АТХ:

Cклад:

діючі речовини: амоксицилін, кислота клавуланова;

5 мл суспензії містять амоксициліну (у формі амоксициліну тригідрату) 200 мг і кислоти клавуланової (у формі калію клавуланату) 28,5 мг;

допоміжні речовини: ксантанова камедь, аспартам (Е 951), кислота янтарна, кремній діоксид колоїдний безводний, гідроксипропілметилцелюлоза, ароматизатори сухі апельсинові (1 та 2), ароматизатор сухий малиновий, ароматизатор сухий „Світла патока”, кремнію діоксид.

Лікарська форма. Порошок для оральної суспензії.

Фармакотерапевтична група. Антибактеріальні засоби для системного застосування. Код АТС  J01C R02.

Клінічні характеристики.

Показання.

Лікування у дорослих та дітей бактеріальних інфекцій, спричинених чутливими до Аугментину мікроорганізмами, таких як:

- гострий бактеріальний синусит;

- гострий середній отит;

- підтверджене загострення хронічного бронхіту;

- негоспітальна пневмонія;

- цистити;

- пієлонефрити;

- інфекції шкіри та м’яких тканин, у т.ч. целюліти, укуси тварин, тяжкі дентоальвеолярні абсцеси з поширеним целюлітом;

- інфекції кісток та суглобів, у т.ч. остеомієліти.

При призначенні антибактеріальних препаратів слід керуватися правилами їх належного застосування.

Протипоказання.

Підвищена чутливість до будь-яких компонентів препарату, до будь-яких антибактерільних засобів групи пеніцилінів.

Наявність в анамнезі тяжких реакцій гіперчутливості (в т.ч. анафілаксії), пов’язаних із застосуванням інших бета-лактамних агентів (у т.ч. цефалоспоринів, карбапенемів або монобактамів). 

Наявність в анамнезі жовтяниці або дисфункції печінки, пов’язаних із застосуванням амоксициліну/клавуланату.

Спосіб застосування та дози. 

Препарат слід застосовувати згідно з офіційними рекомендаціями щодо антибіотикотерапії та даними місцевої чутливості до антибіотика за наявності. Чутливість до амоксициліну/клавуланату відрізняється у різних регіонах та може змінюватися з часом. При необхідності слід провести визначення чутливості мікроорганізму до антибіотика.

Дози препарату призначає лікар залежно від очікуваних мікроорганізмів та їх чутливості до антибактеріальних препаратів, тяжкості захворювання та локалізації інфекції, віку, маси тіла та функції нирок пацієнта.

Тривалість лікування визначають за клінічною відповіддю пацієнта на лікування. Деякі інфекції (наприклад остеомієліт) потребують тривалішого лікування.

Якщо для лікування потрібно призначати більші дози амоксициліну, слід застосовувати інші форми Аугментину, щоб уникнути призначення зайвих високих доз клавуланової кислоти.

Дорослі та діти з масою тіла ≥ 40 кг

Рекомендовані дози:

- стандартна доза (для всіх показань): 875 мг/125 мг  (від 20 до 22,5 мл приготованого розчину)  2 рази на добу;

- вищі дози  (особливо для таких інфекцій, як середній отит, синусит, інфекції нижніх

- дихальних шляхів та інфекції сечовидільної системи):  875 мг/125 мг (22,5 мл приготованого розчину)  3 рази на добу.

Для дорослих та дітей з масою тіла ≥ 40 кг препарат призначають у добовій дозі         1750 мг амоксициліну/250 мг клавуланової кислоти, розділеній на 2 прийоми, та 2625 мг амоксициліну/375 мг клавуланової кислоти, розділеній на 3 прийоми.

Діти з масою тіла < 40 кг          

Рекомендовані добові дози: від 25/3,6 мг/кг маси тіла до 45/6,4 мг/кг маси тіла, розділені на 2  прийоми.

Для дітей з масою тіла < 40 кг препарат призначають у добовій дозі 1000-2800 мг амоксициліну/143-400 мг клавуланової кислоти, при застосуванні як зазначено нижче.

Приблизний розрахунок суспензії Аугментину (мл) на добу (за амоксициліном)

Маса тіла дитини, кг

Доза 25 мг/кг/добу

Доза 45 мг/кг/добу

5 кг

2,5 мл

5 мл

7 кг

5 мл

7,5 мл

10 кг

7,5 мл

10 мл

12 кг

7,5 мл

12,5 мл

15 кг

10 мл

15 мл

17 кг

10 мл

20 мл

20 кг

12,5 мл

22,5 мл

22 кг

15 мл

25 мл

25 кг

15 мл

27,5 мл

27 кг

17,5 мл

30 мл

30 кг

20 мл

32,5 мл

Для лікування деяких інфекцій, таких як середній отит та синусит, інфекції нижніх дихальних шляхів,  дітям віком від 2 років можна застосовувати добові дози до          70/10 мг/кг маси тіла, розділені на 2 прийоми.

Якщо для лікування потрібно призначати більші дози амоксициліну, слід застосовувати інші форми Аугментину, щоб уникнути призначення зайвих високих доз клавуланової кислоти.

Порушення функції нирок.

Для дітей зі швидкістю клубочкової фільтрації (ШКФ) більше 30 мл/хв дозу змінювати не потрібно. Для лікування дітей зі ШКФ менше 30 мл/хв суспензію Аугментину       228,5 мг/5 мл застосовувати не рекомендується.

Порушення функції печінки. Застосовувати з обережністю, регулярно моніторувати функцію печінки. Наявних даних недостатньо для формулювання рекомендацій щодо дозування.

Для оптимальної абсорбції та зменшення можливих побічних ефектів з боку шлунково- кишкового тракту препарат слід приймати на початку прийому їжі.

Лікування не слід продовжувати більше 14 діб без консультації  лікаря. 

Починати лікування можна з парентерального введення препарату, а продовжувати формою препарату для перорального застосування.

Інструкція для приготування суспензії.

Порошок, що міститься у  флаконі, слід розвести до утворення  суспензії, як описано нижче.

1.      Перевірте кришечку флакона щодо її попереднього відкриття.

2.      Переверніть та струсіть флакон для розрихлення порошку у ньому.

3.      Налийте у флакон з порошком кип’яченої води до нижнього, позначеного червоною лінією зі стрілкою, рівня.

4.      Закрийте кришечкою і струсніть флакон до утворення суспензії.

5.      Потім додайте залишок води до верхнього рівня, позначеного чорною лінією зі стрілкою, і струсніть знову.

6.      Cуспензії слід дати постояти протягом 5 хвилин до повної дисперсії порошку.

7.      Ретельно збовтуйте супензію перед кожним прийомом.

Для точного відмірювання дози препарату слід застосовувати мірний ковпачок, який слід після кожного використання промивати водою.

Побічні реакції. 

Побічні ефекти були класифіковані за частотою їх виникнення.

Застосовується така класифікація частоти виникнення побічних ефектів:

дуже часто ³ 1/10;

часто ³ 1/100 та < 1/10;

нечасто ³ 1/1000 та < 1/100;

рідко ³ 1/10000 та < 1/1000;

дуже рідко < 1/10000.

Інфекції та інвазії.

Часто: кандидоз шкіри та слизових оболонок.

Кровоносна та лімфатична системи.

Рідко: оборотна лейкопенія (включаючи нейтропенію) та тромбоцитопенія.

Дуже рідко: оборотний агранулоцитоз і гемолітична анемія; збільшення часу кровотечі та протромбінового індексу.

Імунна система.

Дуже рідко: ангіоневротичний набряк, анафілаксія, синдром, подібний до сироваткової хвороби, алергічний васкуліт.

Нервова система.

Нечасто: запаморочення, головний біль.

Дуже рідко: оборотна гіперактивність і судоми. Судоми можуть виникати у пацієнтів з порушеною функцією нирок або у тих, хто отримує високі дози препарату.

Шлунково-кишковий тракт.

Дорослі

Дуже часто: діарея.

Часто: нудота, блювання.

Діти

Часто: діарея, нудота, блювання.

Нудота частіше асоціюється з високими дозами препарату. Вищезазначені симптоми з боку шлунково-кишкового тракту можна зменшити, якщо застосувати препарат на початку прийому їжі.

Нечасто: порушення травлення.

Дуже рідко: антибіотикоасоційований коліт (включаючи псевдомембранозний коліт і геморагічний коліт), чорний „волосатий” язик. Дуже рідко у дітей спостерігається поверхнева зміна кольору зубів. Належний догляд за порожниною рота може запобігти цьому явищу. Зміну забарвлення можна усунути шляхом чищення зубів.

Гепатобіліарні реакції.

Нечасто: помірне підвищення рівня АСТ та/або АЛТ відмічалось у хворих, які лікуються  антибіотиками  групи бета-лактамів, хоча клінічне значення цього не встановлено.

Дуже рідко: гепатити та холестатична жовтяниця. Ці явища виникають при застосуванні інших пеніцилінів та цефалоспоринів.

Гепатити виникали головним чином у чоловіків і хворих літнього віку,  їхнє виникнення може бути пов’язано з тривалим лікуванням препаратом.

У дітей такі явища виникали дуже рідко.

Cимптоми захворювання виникають під час або одразу після лікування, але в деяких випадках можуть виникнути через декілька тижнів після закінчення лікування. Ці явища звичайно мають оборотний характер. Порушення функції печінки можуть бути тяжкими і  дуже рідко можуть закінчуватися летально. Майже завжди це трапляється у пацієнтів з тяжким основним захворюванням або у пацієнтів, які одночасно лікуються препаратами, що мають негативний вплив на печінку.

Шкіра та підшкірні тканини.

Нечасто: шкірні висипання, свербіж, кропив’янка.

Рідко: поліморфна еритема.

Дуже рідко: синдром Стівенса-Джонсона, токсичний епідермальний некроліз, пухирчастий ексфоліативний дерматит, гострий генералізований екзантематозний пустульоз.

У разі появи будь-якого алергічного дерматиту лікування слід припинити.

Нирки та сечовидільна система.

Дуже рідко: інтерстиціальний нефрит, кристалурія (див. розділ «Передозування»).

Передозування.

Передозування може супроводжуватися симптомами з боку шлунково-кишкового тракту та розладом водно-електролітного балансу. Ці явища лікують симптоматично, приділяючи увагу корекції водно-електролітного балансу. Повідомлялося про випадки кристалурії, які іноді призводили до ниркової недостатності (див розділ «Особливості застосування»). Аугментин можна видалити з кровотоку шляхом гемодіалізу.

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Вагітність. Репродуктивні дослідження на тваринах (миші та щури) пероральних і парентеральних форм Аугментину не виявили жодної тератогенної дії. В ході одного дослідження за участю жінок з передчасним розривом оболонок плода повідомлялося, що профілактичне застосування Аугментину може бути пов’язано з підвищенням ризику некротизуючого ентероколіту у новонароджених. Як і при застосуванні інших лікарських засобів, слід уникати застосування препарату під час вагітності, особливо в першому триместрі, крім випадків, коли, на думку лікаря, таке застосування є необхідним.

Період годування груддю. Обидва активні компоненти препарату екскретуються у грудне молоко (немає інформації стосовно впливу клавулановї кислоти на немовля, яке знаходиться на грудному вигодовуванні). Відповідно, у немовляти, яке знаходиться на грудному вигодовуванні, можлива поява діареї та грибкової інфекції слизових оболонок, тому годування груддю слід припинити.

Аугментин у період годування груддю можна застосовувати лише тоді, коли, на думку лікаря, користь від застосування буде переважати ризик.

Діти. Застосовують дітям віком від 2 місяців.

Особливості застосування.

Перед початком терапії Аугментином необхідно точно визначити наявність в анамнезі реакцій гіперчутливості до пеніцилінів, цефалоспоринів або інших алергенів.

Серйозні, а часом навіть летальні випадки гіперчутливості (анафілактоїдні реакції) спостерігались у пацієнтів під час терапії пеніциліном. Такі реакції вірогідніше виникають у хворих з наявністю гіперчутливості до пеніцилінів в анамнезі (див. розділ «Протипоказання»).

У разі якщо доведено, що інфекція зумовлена мікроорганізмами, чутливими до амоксициліну, необхідно зважити можливість переходу з комбінації амоксицилін/кислота клавуланова на амоксицилін відповідно до офіційних рекомендацій.

Аугментин не слід призначати при підозрі на інфекційний мононуклеоз, оскільки при застосуванні амоксициліну при даній патології спостерігалися випадки кореподібного висипу.

Тривале застосування препарату іноді може спричиняти надмірний ріст нечутливої до Аугментину мікрофлори.

Розвиток мультіформної еритеми,  асоційованої з пустулами на початку лікування, може бути симптомом гострого генералізованого екзантематозного пустульозу. У такому разі необхідно припинити лікування і в подальшому протипоказано введення амоксициліну.

Зрідка у пацієнтів, які приймають Аугментин та пероральні антикоагулянти, може спостерігатися понаднормоване подовження протромбінового часу (підвищення рівня міжнародного нормалізованого співвідношення (INR). При одночасному прийомі антикоагулянтів необхідний відповідний моніторинг. Може бути потрібна корекція дози пероральних антикоагулянтів для підтримки необхідного рівня антикоагуляції.

Аугментин слід з обережністю призначати пацієнтам з дисфункцією печінки. Повідомлялось про зміни функціональних проб печінки у деяких хворих, які лікувались Аугментином.

Існують поодинокі повідомлення про холестатичну жовтяницю, яка може мати тяжкий перебіг, але звичайно є оборотною. Симптоми можуть не проявлятися до 6 тижнів після закінчення лікування.

Для пацієнтів з порушенням функції нирок суспензію Аугментину  228,5 мг/5 мл застосовувати не рекомендується (див. розділ «Спосіб застосування та дози»).

У пацієнтів зі зниженою екскрецією сечі дуже рідко може спостерігатися кристалурія, головним чином при парентеральному введенні препарату. Тому для зменшення ризику виникнення кристалурії рекомендується під час лікування високими дозами амоксициліну підтримувати адекватний баланс між випитою рідиною та виведеною сечею (див. розділ «Передозування»).

При лікуванні амоксициліном для визначення рівня глюкози в сечі слід використовувати ферментативні реакції з глюкозооксидазою, оскільки інші методи можуть давати хибнопозитивні результати.

Присутність клавуланової кислоти у препараті може спричиняти неспецифічне зв’язування IgG і альбуміну на мембранах еритроцитів, тому, як наслідок, можливий хибнопозитивний результат при проведенні тесту Кумбса.

Є повідомлення про хибнопозитивні результати тестів на наявність Aspergillusу пацієнтів, які отримували амоксицилін/клавуланову кислоту (при застосуванні Bio-Rad Laboratories Platelis Aspergillus EIA тесту). Тому такі позитивні результати у пацієнтів, які лікуються амоксициліном/клавулановою кислотою, слід інтерпретувати з обережністю та підтверджувати іншими діагностичними методами.

Суспензія Аугментин 228,5 мг/5 мл містить аспартам 12,5 мг/5 мл – джерело фенілаланіну, тому препарат повинен з обережністю призначатися пацієнтам з фенілкетонурією.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами.

Негативного впливу на здатність керувати автомобілем та іншими механізмами не спостерігалось, але слід враховувати ймовірність такого побічного ефекту, як запаморочення.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

Одночасне застосування пробенециду не рекомендується. Пробенецид знижує ниркову канальцеву секрецію амоксициліну. Одночасне його застосування з Аугментином може призвести до підвищення рівня амоксициліну в крові протягом тривалого часу, проте не впливає на рівень клавуланової кислоти.

Пеніциліни можуть зменшувати виведення метотрексату, що може спричинити зростання токсичності останнього.

Одночасне застосування алопуринолу під час лікування амоксициліном може збільшити ймовірність алергічних шкірних реакцій. Даних щодо одночасного застосування Аугментину та алопуринолу немає.

Як і інші антибіотики, Аугментин може впливати на флору кишечнику, що призведе до зменшення реабсорбції естрогенів та зменшення ефективності комбінованих пероральних контрацептивних засобів.

За даними літератури існують окрeмі повідомлення про збільшення рівня INR у пацієнтів, які лікуються аценокумаролом або варфарином та приймають амоксицилін. Якщо таке застосування необхідне, слід ретельно контролювати протромбіновий час або рівень INR з додаванням або припиненням лікування Аугментином.

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка.

Амоксицилін – напівсинтетичний антибіотик із широким спектром антибактеріальної активності проти багатьох грампозитивних і грамнегативних мікроорганізмів. Резистентність до антибіотиків спричинена виділенням бактеріальних ферментів, які руйнують антибіотик до того, як він починає діяти на бактерію. Клавуланова кислота в Аугментині блокує ферменти β-лактамази, що відновлює чутливість патогенів до бактерицидної дії амоксициліну. Клавуланат має незначну антибактеріальну активність, але комбінація його з амоксициліном в Аугментині являє собою антибактерільний препарат із широким спектром застосування в амбулаторній та госпітальній практиці.

Мікроорганізми, наведені нижче, категоризовані відповідно до чутливості до амоксициліну/клавуланату invitro.

Чутливі мікроорганізми

Грампозитивні аероби:Bacillusanthracis, EnterococcusfaecalisListeriamonocytogenes, NocardiaasteroidsStreptococcuspyogenes, Streptococcusagalactiae, інші β-гемолітичні видиStreptococcusStaphylococcusaureus(метицилінчутливі штами),Staphylococcussaprophyticus(метицилінчутливі штами), коагулазонегативністафілококи (метицилінчутливі штами).

Грамнегативні аероби:Bordetellapertussis, Haemophilusinfluenza, Haemophilusparainfluenzae, Helicobacterpylori, Moraxellacatarrhalis, Neisseriagonorrhoeae, Pasteurellamultocida, Vibriocholera.

Інші: Borrelia burgdorferi, Leptospirosa ictterohaemorrhagiae, Treponema pallidum.

Грампозитивні анаероби:видиClostridium, Peptococcusniger, Peptostreptococcusmagnus, Peptostreptococcusmicros, види Peptostreptococcus.

Грамнегативні анаероби:видиBacteroides  (включаючиBacteroidesfragilis), види Capnocytophaga, Eikenellacorrodens, види Fusobacterium, Fusobacteriumnucleatum, види Porphyromonas, видиPrevotella.

Штами з можливою набутою резистентністю

Грамнегативні аероби: Escherichiacoli, Klebsiellaoxytoca, Klesiellapneumonia, видиKlebsiella, Proteusmirabilis, Proteusvulgaris, видиProteus, видиSalmonella, видиShigella.

Грампозитивні аероби: видиCorynebacterium, Enterococcusfaecium, Streptococcuspneumonia, Streptococcusгрупи viridans.

Нечутливі мікроорганізми

Грамнегативні аероби: видиAcinetobacter,Citrobacterfreundii, видиEnterobacter, Hafniaalvei, Legionellapneumophila, Morganellamorganii, видиProvidencia, видиPseudomonas, видиSerratia, Stenotrophomasmaltophilia, Yesiniaenterolitica.

Інші: Chlamydiapneumonia, Chlamydiapsittaci, видиChlamydia, Coxiellaburnetti, видиMycoplasma.

Фармакокінетика.

Абсорбція. Обидва компоненти Аугментину (амоксицилін і клавуланова кислота) повністю розчинні у водних розчинах при фізіологічних значеннях pH. Обидва компоненти швидко та добре абсорбуються при пероральному прийомі. Абсорбція Аугментину покращується при його застосуванні на початку прийому їжі.

Концентрація амоксициліну в сироватці крові, що досягається при прийомі Аугментину, подібна до такої, що досягається при пероральному прийомі еквівалентних доз самого амоксициліну.

Супутній прийом пробенециду гальмує екскрецію амоксициліну, але не впливає на ниркову екскрецію клавуланової кислоти.

Розподіл. При внутрішньому введенні терапевтичні концентрації амоксициліну та клавуланової кислоти спостерігаються в тканинах та інтерстиціальній рідині. Терапевтичні концентрації обох речовин знайдені в жовчному міхурі, тканинах черевної порожнини, шкірі, жировій та м’язовій тканинах, а також у синовіальній та перитонеальній рідинах, жовчі та гної. Амоксицилін і клавуланова кислота слабко зв’язуються з білками; дослідженнями встановлено, що показники зв’язування з білками становлять 25 % для клавуланової кислоти та 18 % -  для амоксициліну від загальних концентрацій їх у плазмі. При дослідженнях на тваринах не встановлено кумуляції жодного з цих компонентів у будь-якому органі.

Амоксицилін, як і інші пеніциліни, може виявлятися в грудному молоці. Слідова кількість клавуланової кислоти також може бути виявлена в грудному молоці. Дослідження репродуктивної функції на тваринах показали, що й амоксицилін, і клавуланова кислота можуть проникати крізь плацентарний бар’єр. Однак не виявлено будь-яких даних щодо порушення фертильної функції або шкідливого впливу на плід.

Виведення. Основним шляхом виведення амоксициліну, як і інших пеніцилінів, є ниркова екскреція, тоді як виведення клавуланату здійснюється і нирками, і за допомогою позаниркових механізмів. Приблизно 60-70 % амоксициліну і 40-65 % клавуланової кислоти виділяються із сечею у незміненому вигляді протягом перших 6 годин.

Фармацевтичні  характеристики.

Основні фізико-хімічні властивості: білий або білуватий вільносипучий порошок з характерним запахом.

Термін придатності. 2 роки.

Умови зберігання.

Оригінальні упаковки зберігати закритими при температурі нижче 25 °С у сухому місці. 

Приготовану суспензію зберігати у холодильнику при температурі від 2 до 8 °С протягом 7 днів. Зберігати у недоступному для дітей місці.

Упаковка.Порошок для оральної суспензії 70 мл (200 мг/28,5 мг/5 мл) у флаконах з мірним ковпачком у картонній упаковці.

Категорія відпуску.  За  рецептом.

Виробник. СмітКляйн Бічем Фармасьютикалc, Велика Британія.

SmithKline Beecham Pharmaceuticals, UK.

Місцезнаходження. 

SmithKline Beecham Pharmaceuticals, Clarendon Road, Worthing, West Sussex,

BN14 8QH, UK.

СмітКляйн Бічем Фармасьютикалс, Кларендон Роуд, Ворсінг, Вест Сассекс,

 BN14 8QH, Велика Британія.

Аналоги

ВНИМАНИЕ! Перед применением проконсультируйтесь со своим лечащим врачом

Совпадает код ATХ + действующие вещества + форма випуска

Международное название Amoxicillin and enzyme inhibitor - Амоксициллин и ингибитор фермента
Код АТХ J01CR02
Форма выпуска порошок