Слава Україні!

Зв’язок кишківника і мозку: як це працює та роль харчування

Зв’язок кишківника і мозку: як це працює та роль харчування

Останні дослідження показують, що мозок впливає на здоров’я кишківника, а кишківник в свою чергу може впливати на здоров’я мозку. Система зв'язку між кишківником та мозком називається віссю кишківник-мозок.

Як пов’язані кишківник і мозок?

Ці два органи пов’язані як фізично, так і біохімічно різними способами.

Блукаючий нерв і нервова система

Нейрони - це клітини у мозку та центральній нервовій системі, які говорять тілу, як поводитися. У мозку людини приблизно 100 мільярдів нейронів. Цікаво те, що кишківник містить 500 мільйонів нейронів, які пов’язані з мозком за допомогою нервів.

Блукаючий нерв - один з найбільших нервів, що з'єднує кишківник і мозок. Він посилає сигнали в обох напрямках. Наприклад, під час досліджень на тваринах було виявлено, що стрес пригнічує сигнали, що надходять через блукаючий нерв, а також викликає шлунково-кишкові проблеми. Подібним чином, одне дослідження на людях показало, що у людей із синдромом роздратованого кишківника (СРК) або хворобою Крона знижений тонус блукаючого нерва, що свідчить про знижену функцію блукаючого нерва. Цікаве дослідження на мишах показало, що вживання ними пробіотику зменшує кількість гормону стресу в крові. Однак коли їх блукаючий нерв був пошкоджений, пробіотик не мав ефекту.

Нейромедіатори

Кишківник і мозок людини також пов’язані за допомогою хімічних речовин, які називаються нейромедіаторами. Нейромедіатори, що виробляються в мозку, контролюють почуття та емоції. Наприклад, нейромедіатор серотонін сприяє відчуттю щастя, а також допомагає контролювати біологічний годинник. Цікаво, що багато з цих нейромедіаторів також виробляються кишковими клітинами і трильйонами мікробів, які там живуть. Окрім того, мікроби в кишечнику також виробляють нейромедіатор, який називається гамма-аміномасляна кислота (ГАМК), який допомагає контролювати почуття страху та занепокоєння. Дослідження на лабораторних мишах показали, що певні пробіотики можуть збільшити вироблення ГАМК та зменшити тривожність та поведінку, подібну до депресії.

Мікроби кишківника виробляють інші хімічні речовини, які впливають на мозок

Трильйони мікробів, які живуть у кишківнику, також виробляють інші хімічні речовини, які впливають на роботу мозку. Це - коротколанцюгові жирні кислоти (SCFA), таких як бутират, пропіонат та ацетат. Вони виробляють SCFA, перетравлюючи клітковину. SCFA впливає на роботу мозку різними способами, наприклад, зниженням апетиту.

Одне дослідження показало, що споживання пропіонату може зменшити споживання їжі та зменшити активність мозку. Інший SCFA, бутират, і мікроби, які його виробляють, також важливі для формування бар'єру між мозком та кров'ю, який називається гематоенцефалічним бар'єром.

Мікроби кишківника також метаболізують жовчні кислоти та амінокислоти, виробляючи інші хімічні речовини, які впливають на мозок. Жовчні кислоти - це хімічні речовини, що виробляються печінкою і зазвичай беруть участь у поглинанні харчових жирів. Однак вони можуть впливати і на мозок. Два дослідження на мишах показали, що стрес зменшує вироблення жовчних кислот кишковими бактеріями та змінює гени, що беруть участь у їх виробництві.

Кишкові мікроби впливають на запалення

Вісь кишківника та мозку людини також пов’язана із імунною системою. Кишківник і кишкові мікроби відіграють важливу роль у імунній системі та запаленні, контролюючи те, що потрапляє в організм, а що виводиться. Якщо імунна система напружено працює занадто довго, це може призвести до запалення, яке пов’язане з низкою мозкових розладів, таких як депресія та хвороба Альцгеймера.

Ліпополісахарид (ЛПС) - це запальний токсин, який виробляється деякими бактеріями і якщо занадто велика його кількість потрапляє з кишківника в кров - це може спричинити запалення. Запалення та високий рівень ЛПС у крові були пов’язані з низкою мозкових розладів, включаючи важку депресію, деменцію та шизофренію.