Останніми роками відмічається зростання захворюваності гепатобіліарної системи, що характеризується прогресуючим перебігом і несприятливим медико-соціальним прогнозом. Сьогодні у світі хронічним гепатитом страждають близько 5% дорослого населення
Останніми роками відмічається зростання захворюваності гепатобіліарної системи, що характеризується прогресуючим перебігом і несприятливим медико-соціальним прогнозом.
Сьогодні у світі хронічним гепатитом страждають близько 5% дорослого населення земної кулі, і тенденцій до зменшення не виявляється. Поширеність захворювань печінки в Україні також висока. Офіційна цифра, що була зареєстрована у 1997 році — 14000 на 100000 населення, хоча, на думку спеціалістів, вона в повній мірі не відтворює реальної картини. Привертає увагу той факт, що в цілому по Україні захворюваність за останні 10 років зросла: на хронічний гепатит — на 76,6%, на цироз печінки — на 75,6%. Насторожує переважання хвороб печінки серед молоді. Так, за період, що аналізується, серед підлітків захворюваність на гепатит збільшилася на 68,8%. Як бачимо, наведені статистичні дані свідчать про суттєве почастішання випадків захворювань гепатобіліарної системи за останні роки. Це зумовлено, зокрема, несприятливими екологічними і соціальними факторами, зловживанням алкоголем, прийомом деяких лікарських засобів, тривалим впливом малих доз радіації, а в деяких випадках — труднощами під час проведення діагностики, відсутністю відповідних знань про захворювання печінки і фармакології тих чи інших лікарських засобів, що застосовуються для лікування хворих із хронічними гепатитами.
У світовій гепатологічній практиці основним принципом терапії хронічних захворювань печінки є максимальний захист органа шляхом обмеження кількості лікарських засобів та призначення препаратів, терапевтичний ефект яких значно перевищує їх побічну дію.
Тому важливе місце в комплексному лікуванні хронічних гепатитів різноманітної етіології посідають гепатопротектори. До цієї групи належать досить різні за своєю структурою і механізмом дії препарати. Спільним в їх механізмі дії є здатність зменшувати пероксидацію ліпідів вільними радикалами й оксидантами, тим самим сповільнюючи пошкодження мембран гепатоцитів і зберігаючи цілість клітин. Гепатотропні засоби покращують перебіг обмінних процесів у печінці, підвищують стійкість печінкових клітин до впливу негативних факторів навколишнього середовища різноманітного походження, сприяють швидшому відновленню паренхіми печінки та її фізіологічних функцій.
Інститутом фармакології і токсикології АМН України і ВАТ «Фармак» розроблено лікарський засіб Антраль, що належить до групи синтетичних гепатопротекторів. Оригінальна активна субстанція Антралю (трис-[N(2,3-диметилфеніл)антранілато] алюміній) і його лікарська форма у вигляді таблеток уже зареєстровані в Україні. Клінічні випробування нового препарату проведені на кафедрі гастроентерології і дієтотерапії Київської медичної академії післядипломної освіти ім. П. Л. Шупика під керівництвом Н. В. Харченко.
Антраль — це ефективний препарат для лікування гострих і хронічних гепатитів різного генезу, цирозів печінки, сприяє зменшенню астеновегетативних порушень, покращує апетит, сон, знижує диспептичні прояви. При курсовому застосуванні препарат нормалізує вміст білірубіну, g-глобулінів, холестерину в крові, протромбіновий індекс, активність трансаміназ та лужної фосфатази. Антралю властива пролонгована протизапальна, знеболювальна, жарознижувальна дія, а також імунокоригувальна, противірусна активність щодо вірусів гепатиту А, Е та В. За результатами доклінічних досліджень встановлено, що Антраль в умовах гострого, підгострого та хронічного ураження печінки різними ксенобіотиками та їх комбінаціями сприяє ослабленню наслідків дії гепатотоксинів, активізації репаративних процесів у гепатоцитах та практичній нормалізації показників, що відображають структурно-функціональний стан печінки в дорослих та статевонезрілих тварин. Препарат інгібує процеси перекисного окислення ліпідів у крові та тканинах, підтримує активність антиоксидантних систем організму, стабілізує структури печінки та мембрани гепатоцитів. Як відносно нешкідливий фармакологічний засіб, Антраль не порушує функцій органів і систем організму, у нього відсутні кумулятивні властивості, імунотоксична, місцевоподразнювальна, алергенна, ульцерогенна, ембріотоксична і тератогенна дії.
Отримані в ході клінічних досліджень результати свідчать про терапевтичну ефективність препарату Антраль. У хворих зменшилися прояви загальної слабкості, нормалізувався сон, покращився апетит, зменшилися розміри печінки.
Динаміка біохімічних показників у пацієнтів, що вживали Антраль, свідчила про зниження вираженості цитолітичного, мезенхімально-запального та холестатичного синдромів під впливом препарату. Протягом місяця практично всі показники крові в більшості хворих знаходилися в межах норми або наближалися до нормальних значень. Клінічним дослідженням доведено, що Антраль є ефективним гепатопротектором для лікування хворих із хронічними гепатитами різної етіології, він добре переноситься хворими. Препарат рекомендовано як у складі комплексного лікування, так і у вигляді монотерапії для лікування хворих на хронічний гепатит, у тому числі вірусний, і на цироз печінки.
У педіатричній практиці Антраль рекомендується дітям середнього і старшого віку для лікування хронічних активних препаратів з надмірною та високою активністю та постгепатитних цирозів.
Антраль призначають перорально після їди тричі на день: дорослим і дітям віком понад 10 років — по 0,2 г на прийом, дітям віком 4-10 років — по 0,1 г на прийом. Тривалість курсу лікування залежить від важкості перебігу хвороби. Середній курс лікування становить 3-4 тижні. Курс лікування слід повторити після 3-4-тижневої перерви.
Препарат добре переноситься хворими. У поодиноких випадках при тривалому застосуванні Антралю можливі диспептичні явища, які зникають після відміни препарату.
Протипоказанням до призначення Антралю є порушення видільної функції нирок та індивідуальна підвищена чутливість до компонентів препарату.
При одночасному застосуванні зі стероїдними та цитостатичними препаратами в пацієнтів з цирозом печінки Антраль не впливає на їх активність; дозволяється зменшення (до 50-70%) раніше призначеної дози стероїдів без подальшого зниження ефективності лікування. Можливе застосування Антралю в комплексній терапії з жовчогінними та вітамінними препаратами.