Протокол діагностики та лікування гострих вірусних гепатитів А, В, С у дітей

Протокол діагностики та лікування гострих вірусних гепатитів А, В, С у дітей

Вірусний гепатит А, вірусний гепатит В, вірусний гепатит С у дітей.

Шифр МКХ-10

Вірусний гепатит: В15–В19

Виключено: цитомегаловірусний гепатит (В25.1), герпесвірусний (герпес простий), гепатит (В00.8), наслідки вірусного гепатиту (В94.2)

В15 Гострий гепатит А
В15.0 Гепатит А з печінковою комою
В15.9 Гепатит А без печінкової коми

Гепатит А (гострий) (вірусний) БДВ

В16 Гострий гепатит В
В16.0 Гострий гепатит В з дельта-агентом (коінфекція) і печінковою комою
В16.1 Гострий гепатит В з дельта-агентом (коінфекція) без печінкової коми
В16.2 Гострий гепатит В без дельта-агента і без печінкової коми
В16.9 Гострий гепатит В без дельта-агента з печінковою комою

Гепатит В (гострий) (вірусний) БДВ

В17 Інший гострий вірусний гепатит
В17.0 Гостра дельта-інфекція у носія гепатиту В
В17.1 Гострий гепатит С
В17.8 Інший уточнений гострий вірусний гепатит

Гепатит ні А, ні В (гострий) (вірусний) ННК

В19 Неуточнений вірусний гепатит
В19.0 Неуточнений вірусний гепатит з комою
В19.9 Неуточнений вірусний гепатит без коми

Вірусний гепатит БДВ

Діагностичні критерії

Клінічні

Вірусний гепатит А:

  • епіданамнез – контакт в останні 15 - 45 днів до захворювання з хворим, який мав жовтяницю; сезонність (літо–осінь), можливість групових спалахів;
  • гострий початок захворювання;
  • симптоми інтоксикації;
  • короткий (3-7 днів) переджовтяничний період, найчастіше за грипозним та диспепсичним варіантом;
  • темна сеча;
  • знебарвлений кал;
  • поліпшення самопочуття хворих з моменту появи жовтяниці;
  • збільшення та болючість при пальпації печінки.

Вірусний гепатит В:

  • епіданамнез – наявність парентеральних маніпуляцій протягом останніх 2-6 місяців, переливання препаратів крові, відвідування стоматолога з екстракцією зубів тощо; можливість трансплацентарної передачі вірусу або під час пологів;
  • поступовий розвиток хвороби;
  • тривалий переджовтяничний період (від 5-7 днів до 3 тижнів) частіше за артралгічним, астено-вегетативним або змішаним варіантами;
  • можливі різні алергічні прояви;
  • темна сеча;
  • знебарвлений кал;
  • жовтяниця з наростанням симптомів інтоксикації;
  • тривала гепатоспленомегалія.

Вірусний гепатит С:

  • епіданамнез – наявність даних про переливання препаратів крові, трансплантацію органів, проведення сеансів гемодіалізу;
  • поступовий розвиток хвороби;
  • незначні прояви інтоксикаційного синдрому;
  • незначно виражена жовтяниця;
  • часто відсутня жовтяниця;
  • збільшення розмірів печінки.

Критерії тяжкості:

  • вираженість інтоксикаційного синдрому;
  • інтенсивність жовтяниці;
  • рівень збільшення печінки;
  • рівень загального білірубіну в сироватці крові, співвідношення фракцій білірубіну;
  • активність печінкових ферментів АлАТ, АсАТ;
  • рівень показників тимолової проби; наявність порушень в показниках коагулограми, протеїнограми.

Параклінічні дослідження

  1. Загальний аналіз крові – помірна лейкопенія, лімфоцитоз.
  2. Загальний аналіз сечі – підвищення рівня жовчних пігментів, уробіліну.
  3. Підвищення активності АлАТ, АсАТ у 5–20 разів.
  4. Підвищення загального білірубіну з переважанням прямої фракції.
  5. Збільшення показників тимолової проби.
  6. Зниження протромбінового індексу, протромбінового часу, фібриногену (норма 2-4 г/л).
  7. Зниження рівня загального білка та зміна співвідношення А/Г (альбумін/глобулін).
  8. Визначення маркерів вірусних гепатитів.

Клініко-лабораторні критерії атипових форм гострих вірусних гепатитів:

  • наявність в анамнезі контакту з хворим на вірусний гепатит;
  • короткочасне підвищення температури тіла з незначними явищами інтоксикації чи їхня відсутність;
  • збільшення розмірів печінки;
  • підвищення активності АлАТ та АсАТ, тимолової проби.

Фульмінантна форма:

  • скорочений продромальний період;
  • різке погіршення стану дитини при появі жовтяниці;
  • значно виражений інтоксикаційний синдром;
  • геморагічний синдром;
  • тахікардія;
  • емоційна нестабільність, сонливість удень, безсоння вночі;
  • «хлопаючий тремор»;
  • у стадії прекоми – порушення орієнтації, сплутаність свідомості, психомоторне збудження;
  • при поглибленні коми – втрата контакту з хворим;
  • зменшення розмірів печінки;
  • під час лабораторного дослідження виявляється анемія, нейтрофільний лейкоцитоз, тромбоцитопенія, прискорення ШОЕ, значне підвищення білірубіну за рахунок непрямого, білірубін-ферментна дисоціація, зниження протромбіну, фібриногену та активності печінкових ферментів.

Лікування

Легка форма:

  • базисна терапія 20 діб;
  • режим напівліжковий – 10 діб;
  • дієтотерапія – стіл №5.

Середньотяжка форма:

  • базисна терапія 20 діб;
  • режим ліжковий – до відновлення кольору сечі, далі напівліжковий – 2-3 тижні;
  • дієтотерапія – стіл №5;
  • пероральна дезінтоксикаційна терапія в об'ємі 40-50 мл/кг (5% розчинна глюкоза, столова негазована мінеральна вода) з обов'язковим контролем водного балансу;
  • ентеросорбенти – 2 тижні;
  • полівітамінні комплекси;
  • у період реконвалесценції доцільне застосування жовчогінних препаратів.

Тяжка форма (без ознак гепатодистрофії):

  • базисна терапія 30 діб;
  • режим ліжковий – до відновлення кольору сечі, далі напівліжковий – 3 тижні;
  • дієтотерапія – стіл №5а 3-7 днів (до забарвлення калу), далі стіл №5;
  • дезінтоксикаційна терапія – внутрішньовенне крапельне введення розчинів у кількості 50-100 мл/кг на добу, реополіглюкін 5-10 мл/кг, альбумін – 5 мл/кг, 5% розчин глюкози, розчин Рингера з лактатом, 0,9 % розчин хлориду натрію;
  • ентеросорбенти – 2-3 тижні;
  • препарати лактулози – у віковій дозі 10-14 днів;
  • при наявності ознак холестазу – дезоксихолієва кислота 10 г/кг;
  • полівітаміни – комплекси полівітамінів;
  • ферментотерапія – ферменти підшлункової залози до 14 днів;
  • преднізолон призначається при загрозі розвитку фульмінантної форми та у дітей до 1 року життя з несприятливим преморбідним фоном: у добовій дозі 1-3 мг/кг 4 рази на добу впродовж 7-10 днів.

Фульмінантна форма:

  • режим – суворий ліжковий;
  • дієта – стіл №5а з обмеженням білків до 40% на добу;
  • катетеризація судин по Сельдингеру та призначення:
    • преднізолону 10-15 мг/кг на добу через 4 години рівними дозами без нічної перерви в/в;
    • дезінтоксикаційної терапії: альбумін, реополіглюкін, 10% розчин глюкози – із розрахунку 50-100 мл/кг на добу під контролем діурезу;
    • інгібіторів протеолізу;
    • фуросеміду 1-2 мг/кг та маніту 1,5 г/кг;
    • гепарину 100-300 ОД/кг при загрозі ДВЗ синдрому;
    • антибактеріальної терапії – поліміксин М, канаміцин, гентаміцин через рот;
    • промивання шлунка та високої очисної клізми;
    • препаратів лактулози;
    • урсодезоксихолевої кислоти 10 г/кг маси тіла 1 раз на добу;
  • екстракорпоральні методи детоксикації при неефективності терапії;
  • плазмаферез в об'ємі 2-3 ОЦК 1-2 рази на добу до виходу з коми;
  • гіпербарична оксигенація – до 10 сеансів;
  • при набряково-асцитичному синдромі – корекція водно-електролітного балансу та білкового складу крові;
  • введення 10-20% розчину альбуміну плазми;
  • калійзберігаючі сечогінні засоби (верошпірон, тріамкур, спіронолактони).

Ускладнення

  1. Гостра печінкова недостатність – лікування проводиться згідно з відповідним протоколом лікування.
  2. Дискінезія жовчовивідних шляхів – лікування проводиться згідно з відповідним протоколом лікування.
  3. Запалення жовчовивідних шляхів – лікування проводиться згідно з відповідним протоколом лікування.