Захист прав та інтересів дітей-інвалідів

Для захисту своїх прав та інтересів громадяни можуть звертатися до органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій з зверненнями або запитами про надання інформації.

Хоча за своїм значенням звернення та запит про надання інформації нібито подібні, проте між ними є суттєва різниця. Запит на надання інформації - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні. Таке роз'яснення визначено статтею 19 Закону України «Про доступ до публічної інформації». Під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги. Це роз'яснення висвітлено у статті 3 Закону України «Про звернення громадян».

Таким чином, вони відрізняються між собою, в першу чергу, своїм змістом: запит - прохання надати інформацію, звернення - прохання вчинити певні дії, викладені у пропозиціях, заявах чи скаргах.

Запит на інформацію подається з метою реалізації конституційного права на отримання інформації, передбаченого статтею 34 Конституції України, а звернення - має на меті реалізацію низки конституційних прав. Так, із заявами звертаються щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

Основною відмінністю, що має практичне значення, є термін надання відповіді. На запити - 5 робочих днів, на звернення - ЗО календарних днів.

Звернення громадян

Громадяни України мають право звернутись до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій, незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав та законних інтересів та скаргою про їх порушення.

Під зверненням громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги.

Заява (клопотання) - це звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій, незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів міських рад, посадових осіб.

Скарга - звернення з вимогою про поновлення прав і захист законних інтересів громадян, порушених діями (бездіяльністю), рішенням державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, посадових осіб.

До рішень, дій (бездіяльності), які можуть бути оскаржені, належать такі у сфері управлінської діяльності, внаслідок яких:

• порушено права і законні інтереси чи свободи громадянина (групи громадян);
• створено перешкоди для здійснення громадянином його прав і законних інтересів чи свобод;
• незаконно покладено на громадянина які-небудь обов'язки або його незаконно притягнуто до відповідальності.

Звернення адресуються органам державної влади і місцевого самовряду-вання, підприємствам, установам, організаціям незалежно від форм власності, об'єднанням громадян або посадовим особам, до повноважень яких належить вирішення порушених у зверненнях питань.

У зверненні має бути зазначено прізвище, ім'я, по батькові, місце проживання громадянина, викладено суть порушеного питання, зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги.

Звернення може бути усним (викладеним громадянином і записаним по-садовою особою на особистому прийомі) чи письмовим, надісланим поштою або переданим громадянином до відповідного органу, установи особисто чи через уповноважену ним особу, якщо ці повноваження оформлені відповідно до чинного законодавства.

Звернення може бути подано як окремою особою (індивідуальне), так і групою осіб (колективне).

Письмове звернення повинно бути підписано заявником (заявниками) із зазначенням дати.

Звернення, оформлене без дотримання цих вимог, повертається заявникові з відповідними роз'ясненнями не пізніше ніж через десять днів від дня його надходження.

Якщо питання, порушені у зверненні, не входять до повноваження органу чи посадової особи, що його отримала, то воно в термін не більше п'яти днів пересилається ними за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється громадянину, який подав звернення.

Письмове звернення без зазначення місця проживання, не підписане автором (авторами), а також таке, з якого неможливо встановити авторство, визнається анонімним і розгляду не підлягає.

Не розглядаються повторні звернення одним і тим же органом від одного і того ж громадянина з одного і того ж питання, якщо перше вирішено по суті, а також ті звернення, терміни розгляду яких вийшли та звернення осіб, визнаних судом недієздатними.

Рішення про припинення розгляду такого звернення приймає керівник орга-ну, про що повідомляється особі, яка подала звернення.

Громадянин, який звернувся із заявою чи скаргою до органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, засобів масової інформації, посадових осіб, має право:

• особисто викласти аргументи особі, що перевіряла заяву чи скаргу, та брати участь у перевірці поданої скарги чи заяви;
• знайомитися з матеріалами перевірки;
• подавати додаткові матеріали або наполягати на їх запиті органом, який розглядає заяву чи скаргу;
• бути присутнім при розгляді заяви чи скарги;
• користуватися послугами адвоката або організації, яка здійснює право- захисну функцію, оформивши це уповноваження у встановленому законом порядку;
• одержати письмову відповідь про результати розгляду заяви чи скарги;
• висловлювати усно або письмово вимогу щодо дотримання таємниці розгляду заяви чи скарги;
• вимагати відшкодування збитків, якщо вони стали результатом порушень встановленого порядку розгляду звернень.

Звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів.

На обґрунтовану письмову вимогу громадянина термін розгляду може бути скорочено від встановленого цією статтею терміну.

Звернення громадян, які мають встановлені законодавством пільги, розглядаються у першочерговому порядку.

Зразок оформлення звернення, відповідно до Закону України «Про звернення громадян»

Якщо заявник не отримав відповідь на звернення або отримав відповідь, яка його не задовольняє, то він може звернутися до вищого органу або посадової особи вищого рівня. Якщо відповідь на заяву не надійшла вчасно, заявник може звернутись з письмовою заявою до керівника цього ж органу та крім викладених вимог наголосити на порушенні терміну розгляду заяв, або ж звернутися з скаргою до Уповноваженого Верховної Ради з прав людини.

Про інформаційний запит (запит на отримання інформації)

Усі громадяни України, юридичні особи та державні органи мають право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення та зберігання відомостей, необхідних їм для реалізації ними своїх прав, свобод та законних інтересів.

Доступ до публічної інформації забезпечується шляхом:

1. систематичного та оперативного оприлюднення інформації в офіційних друкованих виданнях, на офіційних веб-сайтах в мережі Інтернет, будь-яким іншим способом;
2. надання інформації за запитами на отримання інформації.

Обмеження права на одержання публічної інформації забороняється законом.

Запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту.

Запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні.

Запит на інформацію може бути індивідуальним або колективним. Запити можуть подаватися в усній, письмовій чи іншій формі (поштою, факсом, телефоном, електронною поштою) на вибір запитувача.

Запит на інформацію має містити:

1. ім'я (найменування) запитувача, поштову адресу або адресу електронної пошти, а також номер засобу зв'язку, якщо такий є;
2. загальний опис інформації або вид, назву, реквізити чи зміст документа, щодо якого зроблено запит, якщо запитувачу це відомо;
3. підпис і дату за умови подання запиту в письмовій формі.

Розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п'яти робочих днів із дня отримання запиту.

У разі, якщо запит на інформацію стосується інформації, необхідної для захисту життя чи свободи особи, щодо стану довкілля, якості харчових продуктів і предметів побуту, аварій, катастроф, небезпечних природних явищ та інших надзвичайних подій, що сталися або можуть статись і загрожують безпеці громадян, відповідь має бути надана не пізніше 48 годин з дня отримання запиту. Клопотання про термінове опрацювання запиту має бути обґрунтованим.

Також у разі якщо запит стосується надання великого обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, розпорядник інформації може продовжити термін розгляду запиту до 20 робочих днів з обґрунтуванням такого продовження. Про продовження терміну розпорядник інформації повідомляє запитувача в письмовій формі не пізніше п'яти робочих днів із дня отримання запиту.

Інформація на запит надається безкоштовно. Проте у разі, якщо задоволення запиту на інформацію передбачає виготовлення копій документів обсягом понад 10 сторінок, запитувач зобов'язаний відшкодувати фактичні витрати на копіювання та друк.

Відповідь розпорядника інформації про те, що інформація може бути одержана запитувачем із загальнодоступних джерел, або відповідь не по суті запиту вважається неправомірною відмовою в наданні інформації.

Розпорядник інформації, який не володіє запитуваною інформацією, але якому за статусом або характером діяльності відомо або має бути відомо, хто нею володіє, зобов'язаний направити цей запит належному розпоряднику з одночасним інформуванням про це запитувача. У такому разі відлік терміну розгляду запиту на інформацію починається із дня отримання запиту належним розпорядником.

Відмова в задоволенні запиту на інформацію надається в письмовій формі. У відмові в задоволенні запиту на інформацію має бути зазначено:

1. прізвище, ім'я, по батькові та посаду особи, відповідальної за розгляд запиту розпорядником інформації;
2. дату відмови;
3. мотивовану підставу відмови;
4. порядок оскарження відмови;
5. підпис.

Рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації можуть бути ос-каржені до керівника розпорядника, вищого органу або суду:

1. відмову в задоволенні запиту на інформацію;
2. відстрочку задоволення запиту на інформацію;
3. ненадання відповіді на запит на інформацію;
4. надання недостовірної або неповної інформації;
5. несвоєчасне надання інформації;
6. інші рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації, що порушили законні права та інтереси запитувача.

Приклади запитів про отримання інформації

1. Прошу надати достовірну інформацію щодо загальних обсягів фінансування та постатейні витрати відділу охорони здоров'я_________обласної державної адміністрації за напрямом «орфанні захворювання» за 2014 рік та заплановані обсяги фінансування на 2015 рік.
2. Прошу надати копію офіційного бюджетного запиту на 2015-й рік Департаменту/управління охорони здоров'я_________ обласної/ міської ради.
3. Прошу надати адреси сайтів, де розпорядники інформації - комунальні заклади охорони здоров'я (кожен заклад окремо), що фінансуються з державного, місцевих бюджетів, публікують інформацію щодо використання бюджетних коштів відповідно до ст. 13 Закону України «Про доступ до публічної інформації».
4. Прошу надати таку інформацію:
   • Яка кількість хворих на (захворювання)_________ в Україні.
   • Яка кількість хворих на _________ потребує терапії препаратом «___1____» ів якій дозі.
   • Яка кількість хворих на _________ потребує терапії препаратом «___2____» і в якій дозі.
   • Яка кількість хворих у списку очікування на терапію «__1__ », «__2__».
   • Яку кількість ліків «__1__»,«__2__» потрібно на 2015 рік для забезпе-чення хворих на.
   • Яка кількість коштів необхідна для забезпечення хворих ліками « 1 »,« 2 » на 2015 рік.

Види порушень законодавства про доступ до публічної інформації визна-чені в Законі України «Про доступ до публічної інформації»:

• ненадання відповіді на запит;
• ненадання інформації на запит;
• безпідставна відмова у задоволенні запиту на інформацію;
• неоприлюднення інформації відповідно до статті 15 Закону;
• надання або оприлюднення недостовірної, неточної або неповної інформації;
• несвоєчасне надання інформації;
• необгрунтоване віднесення інформації до інформації з обмеженим до-ступом;
• нездійснення реєстрації документів; навмисне приховування або зни-щення інформації чи документів.

На сьогодні порушення державними службовцями (службовцями місце-вого самоврядування) права на доступ до публічної інформації залежно від складу правопорушення тягне за собою таку відповідальність:

• дисциплінарну (догану або звільнення згідно з Кодексом законів про працю України, а також стягнення, передбачені законодавством про державну службу та службу в органах місцевого самоврядування);
• цивільно-правову (відшкодування матеріальної або моральної шкоди відповідно до Цивільного кодексу України);
• адміністративну (штраф від 425 до 850 грн. за неправомірну відмову в наданні інформації, несвоєчасне або неповне надання інформації, надання інформації, що не відповідає дійсності, відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення).

У разі неотримання інформації, отримання недостовірної, неточної або неповної інформації заявник може також звернутися зі скаргою до Уповнова-женого Верховної Ради України з прав людини.