Герпетический энцефалит

Герпетический энцефалит

Общая информация
Герпетичний енцефаліт викликається вірусами простого герпесу (HSV).

В00-В09 Вірусні інфекційні хвороби, які характеризуються ушкодженнями шкіри та слизових оболонок

В00 Герпес-вірусні (герпес простий) інфекційні хвороби

В00.4 Герпетичний енцефаліт (G05.1)

Герпетичний менінгоенцефаліт

Мавпяча хвороба В

Клиническая картина

Клінічні критерії:

  • початок захворювання гострий;
  • загальноінфекційний синдром: лихоманка, в'ялість;
  • загальномозкові симптоми: клоніко-тонічні судоми, розлад свідомості різного ступеня – від сопору до коми;
  • психоневрологічні симптоми: неадекватна поведінка, дезорієнтація, негативізм, амнезія, апраксія, агнезія;
  • прояви внутрішньочерепної гіпертензії – нудота, блювання, головний біль;
  • вогнищеві симптоми враження різних відділів ЦНС;
  • може бути поступовий розвиток хвороби.

Диагностика

Параклінічні дослідження:

  • дослідження ліквору (виключення менінгіту);
  • визначення антитіл класів Ig M і G до вірусу простого герпесу (HSV 1-го та 2-го типу) в сироватці крові і лікворі методом ІФА;
  • дослідження вірусної ДНК у лікворі і крові методом ПЛР (полімеразної ланцюгової реакції);
  • вірусологічне дослідження (ізоляція ВПГ у культурах клітин, курячих ембріонах або на лабораторних тваринах (мишах, кролях);
  • МРТ головного мозку (дифузні ураження, переважно у скроневих і лобних ділянках);
  • електроенцефалограма (високоамплітудна повільнохвильова активність, переважно у скронево-лобних відведеннях).

Лечение

Режим

Обов'язкова госпіталізація у нейроінфекційне чи реанімаційне відділення.

Антивірусна терапія:

  • при встановленні діагнозу енцефаліту до уточнення етіології невідкладно призначають антигерпетичну терапію – препарати ацикловіру;
  • ацикловір призначають із розрахунку 30-60 мг/кг/добу у 3 введення протягом 14-21 дня, вводять внутрішньовенно крапельно.

Патогенетична терапія:

  • лікування набряку головного мозку (див. відповідний протокол лікування);
  • при загрозі приєднання бактеріальної мікрофлори необхідно використовувати антибіотики у вікових дозах за загальноприйнятими схемами;
  • протисудомна терапія (див. протокол лікування судомного синдрому).

Етап реабілітації:

  • ноотропні препарати;
  • судинні препарати: пентоксифілін, ніцерголін тощо;
  • ситуаційна терапія.

Затверджено наказом МОЗ України від 09.07.2004 р. № 354