Пирацетам инструкция, аналоги и состав
Загальна характеристика:
міжнародна і хімічна назви: Рiracetam, 2-оксо-1-піролідинацетамід;
основні фізико-хімічні властивості: капсули з кришечкою та корпусом жовтого кольору; вміст капсули – порошок білого кольору;
склад: 1 капсула містить пірацетаму 0,4 г;
допоміжні речовини: цукор молочний, аеросил, кальцію стеарат.
Форма випуску. Капсули.
Фармакотерапевтична група. Психостимулюючі і ноотропні засоби. Код АТС N06BX03.
Фармакологічні властивості. Фармакодинаміка. Пірацетам належить до групи ноотропних препаратів. Посилює у мозку синтез дофаміну, підвищує вміст норадреналіну. Пірацетам також збільшує кількість ацетилхоліну на синаптичному рівні і щільність холінорецепторів. Із дії препарату не можна виключити ГАМК-ергічні елементи, незважаючи на те, що в ГАМК він не перетворюється. Препарат позитивно впливає на процеси обміну та кровообігу мозку, стимулює окислювально-відновні процеси, збільшує утилізацію глюкози, покращує регіонарний кровотік в ішемізованих ділянках мозку, збільшує енергетичний потенціал організму при участі АТФ та аденілатциклази. Оптимізація енергетичних процесів сприяє підвищенню стійкості ЦНС до гіпоксії та різних токсичних факторів. Пірацетам покращує інтегративну діяльність мозку, сприяє консолідації пам’яті, покращує процеси навчання.
Фармакокінетика. При прийомі внутрішньо швидко і майже повністю всмоктується у тонкому кишечнику; біодоступність – майже 100%. Максимальна концентрація в плазмі крові відзначається через 30 хвилин, у спинномозковій рідині – через 2–8 годин після перорального прийому. Період напіввиведення із плазми – 4–5 годин. Препарат не зв’язується з білками і не метаболізується в організмі. Виводиться в основному з сечею у незмінному стані (95% прийнятої дози протягом 30 годин). Пірацетам добре проникає у тканини крізь плацентарний і гематоенцефалічний бар’єри, дифундує через мембрани, які використовуються при гемодіалізі. Максимальна концентрація препарату визначається в корі лобних, скроневих та потиличних долях головного мозку, а також у мозочку.
Показання для застосування. Пірацетам призначають дорослим і дітям при захворюваннях нервової системи, особливо зумовлених судинними порушеннями, інверсіями обмінних процесів мозку (включаючи людей похилого віку).
Препарат призначають при атеросклерозі головного мозку, судинному паркінсонізмі, інших патологічних процесах з явищами хронічної церебральносудинної недостатності з порушенням пам’яті, уваги, мови, запамороченням, при змінах мозкового кровообігу, субкоматозних станах внаслідок травм мозку та інтоксикацій. Застосовують при захворюваннях нервової системи і зниженням інтелектуально-мнестичних функцій та порушеннями емоційно-вольової сфери.
У психіатричній практиці застосовують при невротичних та астеноадинамічних депресивних
станах з перевагою ознак адинамії, астенічних, сенесто-іпохондричних порушень, ідеаторній загальмованості, при в’ялоапатичних дефектних станах, шизофренії, психоорганічних синдромах різної етіології, сенільних та атрофічних процесах, у комплексній терапії психічних захворювань.
Призначають у комплексній терапії старечих деменцій, включаючи хворобу Альцгеймера.
У педіатрії Пірацетам застосовують при церебростенічних, енцефалопатичних порушеннях, розладах пам’яті, інтелектуальній недостатності.
При хронічному алкоголізмі Пірацетам призначають для зменшення явищ астенії, інтелектуально-мнестичних та інших порушень психічної діяльності.
Препарат доцільно використовувати при гострих вірусних нейроінфекціях для зменшення ішемії і гіпоксії мозку. Антигіпоксичний вплив препарату слід враховувати в комплексній терапії інфаркту міокарда.
Спосіб застосування та дози. Пірацетам призначають внутрішньо до їди, починаючи з 1,2 г (по 0,4 г 3 рази на добу) і підвищуючи дозу до 2,4 г (іноді до 3,2 г і більше) на добу. Терапевтичний ефект, як правило, настає через 2–3 тижні від початку лікування. У подальшому дозу знижують до 1,2–1,6 г (0,4 г 3–4 рази на добу). Дітям 5–16 років призначають по 0,4 г 3 рази на добу. Максимальна добова доза – 1,8 г.
Курс лікування препаратом становить від 2–3 тижнів до 2–6 місяців і при необхідності повторюється через 6–8 тижнів.
Побічна дія. Препарат, як правило, добре переноситься. У деяких хворих можливі підвищена дратівливість, неспокій, розлади сну, підвищена стомлюваність, сонливість, нудота, блювання, діарея, запаморочення, тремор, підвищення лібідо; в осіб похилого віку можливе загострення коронарної недостатності. Слід зменшити дозу або припинити прийом препарату. Не виключена поява алергічної реакції, симптомів індивідуальної чутливості.
Протипоказання. Гостра ниркова недостатність, не призначають дітям, які хворіють на діабет та з наявністю в анамнезі даних про алергічні реакції, пов’язані з вживанням фруктових соків, есенцій. Не рекомендується призначати вагітним та при годуванні груддю, а також перед сном. Препарат не рекомендується призначати також дітям віком до 5 років.
Передозування. Пірацетам практично нетоксичний і не викликає гострого отруєння навіть у високих дозах. При передозуванні можливе посилення проявів побічних реакцій. У таких випадках необхідно зменшити дозу препарату.
Особливості застосування. З обережністю застосовують при нирковій недостатності (під контролем функціональних показників). При кліренсі креатиніну менше 60 мл/хв. або при рівні креатиніну у сироватці крові більше 1,25 мг/100 мл рекомендується приймати ½ добової дози. З обережністю призначають пацієнтам з порушенням гемостазу. Побічні ефекти частіше виникають у хворих з психічними розладами та у людей похилого віку. З обережністю застосовують під час керування транспортними засобами та механізмами.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами. Можлива негативна взаємодія Пірацетаму з витяжкою щитовидної залози, що проявляється сплутанністю свідомості, психомоторним збудженням, розладом сну. Пірацетам посилює ефект антидепресантів та антиангінальних препаратів. Препарат можна поєднувати з психотропними, серцево-судинними та іншими засобами.
Умови та термін зберігання. Зберігати в захищеному від світла місці при температурі від +15о С до +25о С. Термін придатності – 2 роки.