Платифиллина гидротартрат инструкция, аналоги и состав

Загальна характеристика:

хімічна назва: 3-етиліден-6-гідрокси-5,6-диметилпергідро-1,8-діоксациклодо-дека[2,3,4-gh] пірролізин-2,7-діон (у вигляді гідротартрату);

фізико-хімічні властивості: білий кристалічний порошок, гіркий на смак, легко розчинний у воді (1:5 в гарячій, 1:10 в холодній), слабко розчинний у спирті. рН 0,2% розчину – 3.6-4.0; розчин безбарвний;

склад: 1 мл розчину містить платифіліну гідротартрат – 2 мг;

допоміжні речовини: вода для ін’єкцій.

Форма випуску. Розчин для ін’єкцій.

Фармакотерапевтична група. Засоби, які використовують при функціональних розладах з боку травного тракту. Код АТС А03АХ14**.

Фармакологічні властивості. Фармакодинаміка. Платифіліну гідротартрат чинить холінолітичну дію. Пригнічує м-холінорецептори та робить їх нечутливими до ацетилхоліну. Платифіліну гідротартрат має пряму міотропну спазмолітичну (папавериноподібну) дію щодо гладком’язових органів: кишечнику, жовчних шляхів, бронхів, очей. Пряма пригнічуюча дія на гладкі м’язи судин виражена менше. Чинить заспокійливу дію на центральну нервову систему, особливо на судиноруховий центр, у зв’язку з чим виникає розширення судин та зниження артеріального тиску.

Фармакокінетика. При підшкірних ін’єкціях препарат добре всмоктується із підшкірної клітковини. У разі застосування великих доз накопичується в тканинах центральної нервової системи (ЦНС) у значних концентраціях. Платифіліну гідротартрат виводиться через нирки і травний тракт.

Показання для застосування. Спазми гладеньких м’язів органів черевної порожнини (шлунка, кишечнику, жовчних протоків та жовчного міхура, сечоводів), бронхіальна астма, підвищений тонус та спазми кровоносних судин (артеріальна гіпертензія, стенокардія, порушення мозкового кровообігу, ангіотрофоневрози), коліки (ниркова, печінкова, кишкова), в офтальмології – для розширення зіниць.

Спосіб застосування та дози. Перед застосуванням розкривають термічно заварений пакет. Не знімаючи ковпачка з голки-насадки, нагвинчують її на шприц-тюбик до упору, щоб проколоти корпус і забезпечити вільне надходження розчину в голку. Знімають ковпачок з голки, притримуючи шприц-тюбик за насадку. Видаляють повітря, злегка стиснувши пальцями шприц-тюбик, і, не розтискаючи пальців, вводять голку. Видавлюють вміст шприца-тюбика, і, не розтискаючи пальців, вилучають голку.

Платифіліну гідротартрат, розчин для ін’єкцій 0,2 %, призначають підшкірно. При кишкових, печінкових і ниркових коліках, нападі бронхіальної астми, церебральних та периферичних ангіоспазмах Платифіліну гідротартрат вводять дорослим по 1–2 мл 0,2 % розчину 1–2 рази на добу. Вища разова доза для дорослих під шкіру – 0,01 г (10 мг), добова – 0,03 г (30 мг).

Побічна дія.

З боку серцево-судинної системи: можлива тахікардія, зниження артеріального тиску.

З боку травної системи: можливі сухість і роті, атонія кишечнику.

З боку ЦНС: можливі збудження, запаморочення, розширення зіниць, порушення акомодації, судоми.

З боку сечовидільної системи: можливе утруднення сечовипускання.

Протипоказання. Глаукома, недостатня функція печінки та нирок; паралітична непрохідність та атонія кишечнику; виразковий коліт, міастенія, гіпертрофія передміхурової залози. Дитячий вік (до 14 років).

Передозування. Клінічні симптоми передозування препарату: сухість у роті, прискорене серцебиття, розширення зіниць з відсутністю реакції на світло, зниження артеріального тиску, утруднення сечовипускання, задишка, судоми, гіперемія, почервоніння шкіри, збудження ЦНС з подальшим пригніченням, порушення свідомості, галюцинації, судомний синдром, дихальна недостатність, парез кишечнику.

Лікування: форсований діурез, введення інгібіторів холінестерази (фізостигміну, галантаміну та прозерину), які послаблюють парез кишечнику та зменшують тахікардію; при помірному збудженні та невиражених судомах рекомендується застосовувати магнію сульфат, у тяжких випадках –оксибутират натрію, киснетерапія, штучну вентиляцію легенів.

Особливості застосування. З обережністю застосовують при лікуванні пацієнтів з тяжкими захворюваннями серцево-судинної системи, гіпертиреозом, хронічними захворюваннями легенів, грижею стравохідного отвору діафрагми, рефлюкс-езофагітом, а також людей літнього віку через небезпеку недіагностованої глаукоми. При тривалому застосуванні Платифіліну гідротартрату в літніх людей можливі порушення пам’яті. Застосування Платифіліну гідротартрату в шприцах-тюбиках для лікування дітей не дозволяється. Під час вагітності та лактації препарат застосовують з урахуванням співвідношення ризик–користь.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами. Платифіліну гідротартрат у випадку судинних спазмів можна комбінувати із гіпотензивними та заспокійливими засобами. Препарат подовжує снодійний вплив фенобарбіталу, етаміналу натрію, магнію сульфату, блокує ефекти прозерину. Платифіліну гідротартрат підвищує ефект призначених усередину Н2-гістаміноблокаторів, дигоксину та рибофлавіну (сповільнює перистальтику та поліпшує всмоктування). Сумісне застосування Платифіліну гідротартрату з адреноміметиками (підсилюють мідріаз) та нітратами потенціює підвищення тиску всередині ока. У разі спазмів судин головного мозку Платифіліну гідротартрат сумісний із кофеїном (20 % – 2 мл). Платифіліну гідротартрат сумісний також із кордіаміном та діафіліном. Усуває брадикардію, нудоту та блювання, які спричинює морфін; а також брадикардію при прийомі верапамілу.

Умови зберигання та термін придатності. Зберігати у сухому, захищеному від світла місці при температурі не вище 25°С. Зберігати в недоступному для дітей місці. Термін придатності – 2 роки.