Парафекс® инструкция, аналоги и состав

Загальна характеристика:

основні фізико-хімічні властивості: порошок білого або майже білого кольору. Розчин порошку має фруктовий запах.

склад: 1 пакетик-саше порошку для орального розчину містить: парацетамолу 0,5 г, феніраміну малеату 0,02 г (20 мг), фенілефрину гідрохлориду 0,01 г (10 мг), кислоти аскорбінової  0,05 г (50 мг);

допоміжні речовини: сахароза або цукор-рафінад, аеросил, ароматизатор апельсиновий.

Форма випуску. Порошок для орального розчину.

Фармакотерапевтична група. Аналгетики та антипиретики. Код АТС N02BЕ51.

Фармакологічні властивості. Фармакодинаміка. Препарат має знеболювальну, жарознижувальну, протизапальну, судинозвужувальну активність. Механізм дії основної діючої речовини препарату – парацетамолу зумовлений інгібуванням синтезу простагландинів та інших медіаторів болю та запалення переважно у центральній нервовій системі.

Фенілефрин – α-адреноміметик, виявляє судинозвужувальну дію, сприяючи усуненню набряку слизових оболонок верхніх дихальних шляхів і придаткових пазух, зменшенню ринореї, сльозотечі і нормалізації носового дихання.

Феніраміну малеат – блокатор Н1-рецепторів гістаміну, виявляє протиалергічну дію, зменшує судинно-тканеву проникність слизової оболонки верхніх дихальних шляхів, усуваючи свербіж в очах і носі.

Аскорбінова кислота має антиоксидантні властивості, сприяє активації імунної системи, підвищує резистентність організму до застудних захворювань.

Фармакокінетика. Після прийому всередину активні компоненти препарату швидко і майже повністю всмоктуються з травного тракту.

Показання для застосування. Гострі респіраторні, грип і застудні захворювання, що супроводжуються підвищеною температурою тіла, головним болем, набряком слизової оболонки носа.

Спосіб застосування та дози. Вміст пакетику-саше розчиняють у 100 мл теплої води для пиття безпосередньо перед вживанням. Можна додати цукор або мед.

Призначають дорослим і дітям старшім 12 років по 1 пакетику-саше порошку для орального розчину 2–3 рази на день; дітям від 6 до 12 років – по 1 пакетику-саше на день, розділивши прийом на 2–3 рази. Курс лікування – 3–5 днів.

Побічна дія. Сухість слизових оболонок, порушення акомодації, порушення сечовипускання, сонливість, посилення серцебиття, порушення сну, алергічні реакції (шкірний висип, свербіж, кропив'янка), агранулоцитоз, тромбоцитопенія, анемія, печінкова коліка.

Протипоказання. Виражені порушення функції печінки та нирок, гострий панкреатит, дефіцит ферменту глюкозо-6-фосфатдегідрогенази, захворювання крові, закритокутова глаукома, гіпертрофія передміхурової залози, тяжка артеріальна гіпертензія, шлуночкова тахікардія, схильність до ангіоспазмів, вагітність, період лактації, вік до 6 років, підвищена чутливість до компонентів препарату, алкоголізм, інфаркт міокарду.

Передозування. При перевищенні рекомендованих доз може спостерігатися гепатонекроз, шлуночкова екстрасистолія; у рідких випадках – тромбоцитопенія, гемолітична анемія. Симптоми при передозуванні – нудота, блювання, анорексія, біль у животі, підсилення потовиділення, відчуття тяжкості у голові і кінцівках, підвищення артеріального тиску. Лікування: промивання шлунку, всередину – активоване вугілля; проведення симптоматичної терапії. Антидотом парацетамолу є ацетилцистеїн, метіонін.

Особливості застосування. Препарат з обережністю застосовують для лікування осіб, схильних до підвищення артеріального тиску, зі схильністю до брадикардії, у осіб літнього віку, а також із захворюваннями печінки. Під час лікування не рекомендується займатися діяльністю, що потребує підвищеної уваги, швидких психічних і рухових реакцій. Ризик передозування підвищується у осіб з алкогольними захворюваннями печінки та у осіб, що зловживають алкоголем.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами. При сумісному застосуванні парацетамол підсилює дію непрямих антикоагулянтів, знижує ефективність діуретиків.

Слід уникати одночасного вживання алкоголю і призначення снодійних і седативних препаратів (особливо барбітуратів) зважаючи на можливість посилення депресивної дії фенірамину малеату і підвищення ризику гепатотоксичної дії парацетамолу.

При одночасному застосуванні фенілефрину гідрохлориду і інгібіторів МАО можливе підвищення АТ. Фенілефрину гідрохлорид знижує ефективність блокаторів β-адренорецепторів і інших антигіпертензивних засобів.

Аскорбінова кислота може зменшувати ефективність антитромботичних засобів, гепарину, мексилетину, хінідину. При одночасному прийомі з барбітуратами, гормональними контрацептивами знижується ефективність аскорбінової кислоти.

Умови та термін зберігання. У захищеному від вологи та світла місці при температурі  від 8 °С до 25 °С. Зберігати в недоступному для дітей місці.

Термін придатності – 3 роки.