Аркурон инструкция, аналоги и состав

Загальна характеристика:

міжнародна та хімічна назви: pipecuronium bromide; 2b,16b-біс(4-диметил-1-піперазино)-3a, 17b-діацетоксі-5-a-андростану дибромід;

основні фізико-хімічні властивості: ліофілізований порошок білого або майже білого кольору;

склад: 1 ампула містить піпекуронію броміду 4 мг;

допоміжна речовина: маніт.

Форма випуску. Порошок ліофілізований для приготування розчину для ін’єкцій.

Фармакотерапевтична група. Міорелаксанти з периферичним механізмом дії.

Код АТС М03АС06.

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка. Конкурентно блокує Н-холінорецептори скелетних м’язів та перешкоджає впливу на них ацетилхоліну. Термін дії препарату становить приблизно (40 -60) хв і залежить від дози та особистої чутливості пацієнта.

Фармакокінетика. Препарат виводиться у незміненому вигляді переважно з сечею і в мінімальній кількості – з жовчю. При повторному введенні доз можлива невелика кумуляція препарату. Період біологічного напіввиведення залежить від дози препарату.

Показання для застосування. При проведенні загальної анестезії з метою міорелаксації, для полегшення ендотрахеальної інтубації та проведення операційних втручань різного виду, а також при штучній вентиляції легенів (ШВЛ).

Спосіб застосування та дози. Препарат вводять тільки внутрішньовенно. Перед застосуванням ліофілізований порошок, що міститься в ампулі, розводять 2 мл 0,9% розчину натрію хлориду. Використовують тільки свіжеприготовлений розчин препарату. Аркурон не можна змішувати з іншими лікарськими препаратами або розчинами, крім ізотонічного розчину глюкози та розчину Рингера. При розрахуванні дози препарату необхідно мати на увазі використовувану техніку анестезії: можливі взаємодії з іншими лікарськими засобами, котрі застосовуються до або під час анестезії, а також стан хворого. Дорослим з метою проведення ендотрахеальної інтубації та подальшого операційного втручання препарат вводять в дозі 0,07 - 0,08 мг/кг маси тіла. Ця доза забезпечує проведення інтубації 90 - 120 сек і підтримує розслаблення скелетних м’язів протягом 50 - 70 хв. У хворих, яким інтубація проведена за допомогою сукцинілхоліну, Аркурон застосовують у початковій дозі 0,04 - 0,05 мг/кг. При цьому дія препарату зберігається протягом 15 - 25 хв, залежно від того, як сам хворий переносить таку процедуру. Великі дози препарату збільшують тривалість його дії. У разі порушення роботи нирок бажано не перевищувати дозу препарату, що становить 0,04 мг/кг (побоювання надмірного подовження дії). Для повторного введення використовують 25% від початкової дози препарату 0,01 - 0,015 мг/кг маси тіла. Якщо для наркозу дітям застосовують комбінацію діазепам-кетамін-фенітал-закис азоту, початкова доза Аркурону становить 0,08 - 0,09 мг/кг маси тіла (більше, ніж у дорослих). У новонародженних початкова доза Аркурону – 0,05 - 0,06 мг/кг маси тіла. Вказані дози препарату забезпечують релаксацію скелетних м’язів протягом 25 - 30 хв. При необхідності подовження міорелаксації на 25 хв препарат вводять повторно в дозі, що становить 1/3 початкової. У разі значних індивідуальних відмінностей чутливості до дії препарату, рекомендується стежити за станом м’язів з використанням стимулятора периферичних нервів.

Побічна дія. Можливі брадикардія та зниження AT (особливо у хворих, яким під час наркозу застосовували галотан або фентаніл); у поодиноких випадках – анафілактичні реакції. Можливе зменшення тромбопластинового та протромбінового часу. В дозі, нижче 0,1 мг/кг, Аркурон не проявляє гангліоблокуючої та ваголітичної дії.

Протипоказання. Міастенія, підвищена чутливість до піпекуронію та бромідів, період вагітності.

Передозування. Міорелаксація, спричинена Аркуроном, зазвичай швидко і самостійно припиняється. У разі необхідності дію препарату можна швидко і надійно усунути введенням неостигміну (1 - 3 мг) в поєднанні з атропіном (0,5 - 1,25 мг) або галантаміном (10 - 30 мг). Припинення дії препарату оцінюється клінічно або за допомогою стимулятора периферійних нервів. У разі необхідності введення антидоту можна повторити.

Особливості застосування. Проведення загальної анестезії при застосуванні Аркурону може здійснювати тільки досвідчений анестезіолог, обізнаний з можливими ускладненнями, які можуть розвинутись при використанні препарату. Аркурон слід використовувати виключно при наявності апаратури для проведення ендотрахеальної інтубації, ШВЛ, кисневої терапії, а також специфічних антидотів. При спостереженні міорелаксуючої дії препарату доцільно використовувати стимулятор периферійних нервів. Зменшити дозу препарату необхідно хворим з порушеннями нервово-м’язової провідності, при наявності в анамнезі вказівок на поліомієліт, а також при ожирінні (через можливість передозування Аркурону). Слід враховувати, що у хворих з нирковою недостатністю тривалість дії препарату зростає. Рекомендується знизити початкову дозу Аркурону при захворюваннях печінки та жовчних протоків. Гіпотермія може подовжити дію препарату. Перед початком анестезії слід нормалізувати водно-еліктролітний дисбаланс і порушення рН крові. Підсилюють ефект або подовжують дію препарату: гіпокаліємія, гіпокальціємія (наприклад, після переливань крові), гіпермагніємія, гіпопротеїнемія, дегідратація, ацидоз, гіперкапнія, кахексія, застосування серцевих глікозидів, сечогінних засобів. Застосування Аркурону під час виконання кесаревого розтину не впливає на показники шкали Апгар, м’язовий тонус та серцево-судинну адаптацію новонародженого. Через плацентарний бар’єр проникає тільки мінімальна кількість активної речовини. У вагітних, яким під час лікування токсикозу призначали солі магнію (здатні посилювати нервово-м’язеву блокаду) Аркурон слід застосовувати з обережністю і в менших дозах.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами. Посилення пролонгування тривалості дії Аркурону можливе при одночасному застосуванні засобів для інгаляційного наркозу (галотан, фентаніл, пропанідид, барбітурати); сукцинілхоліну або інших недеполяризуючих міорелаксантів, деяких протимікробних засобів (аміноглікозиди, тетрацикліни, імідазол, метронідазол та ін.); сечогінних засобів, блокаторів b-адренорецепторів, тіаміну, інгібіторів МАО, гуанідину, протаміну, фенітоїну, блокаторів a-адренорецепторів, антагоністів кальцію, лідокаїну (внутрішньовенне введення). Послаблення дії Аркурону можливе при використанні доопераційного втручання глюкокортикостероїдів, неостигміну, норадреналіну, теофіліну, калію хлориду, натрію хлориду, кальцію хлориду. Зміни дії Аркурону можливі при одночасному використанні деполяризуючих міорелаксантів (залежно від їх дози, часу використання та особистої чутливості хворого).

Умови та термін зберігання. Зберігати в недоступному для дітей, сухому, захищенному від світла місці при температурі від 2°С до 8°С. Термін придатності – 2 роки.

Аркурон не повинен зберігатися у відкритих ампулах і має бути використаний одразу після їх розкриття.