Лидаза-Биофарма инструкция, аналоги и состав

Загальна характеристика:

основні фізико-хімічні властивості: порошок ущільнений в таблетку або ліофілізована пориста маса від кремового до світло-коричневого кольору. На поверхні допускається наявність сухої кірки;

склад: 1 ампула містить 64 ОД гіалуронідази.

Форма випуску. Порошок ліофілізований.

Фармакотерапевтична група. Гематологічні засоби. Ферменти.

 Код АТС B06AА03.

Фармакологічні властивості. Фармакодинаміка. Гіалуронідаза – це фермент, специфічним субстратом якого є гіалуронова кислота. Остання являється мукополісахаридом, до складу якого входять ацетилглюкозамін та глюкуронова кислота. Гіалуронова кислота має високу в’язкість; біологічне значення – «цементуюча» проміжна речовина сполучної тканини. Ефект препарату полягає в поліпшенні рухливості суглобів, розм’якшенні рубців, усуненні та зменшенні контрактур, розсмоктуванні гематом. Дія найбільш виражена на початковій стадії патологічних процесів. Гіалуронідаза («фактор поширення») викликає розпад гіалуронової кислоти до глюкозаміну та глюкуронової кислоти, і тим самим призводить до збільшення проникності тканин та поліпшення руху міжтканинних рідин. Ефект гіалуронідази зворотний – зменшення концентрації відновлює в’язкість гіалуронової кислоти.

Фармакокінетика. Не вивчалась.

Показання для застосування. Контрактури суглобів, анкілозуючий спондилоартрит, контрактура Дюпюітрена (початкова стадія), рубцеві зміни шкіри різного походження, гематоми, склеродермія. Застосовують в очній практиці(кератити, ретинопатії), при туберкульозі легенів, при травматичних ураженнях нервових сплетень і периферичних нервів, при ревматоїдному артриті.

Спосіб застосування та дози. Лідазу вводять підшкірно, під рубцево змінені тканини, внутрішньом’язово, методами електрофорезу або аплікацій на слизові оболонки – в очній практиці.

Для ін’єкцій вміст ампули розчиняють у 1 мл ізотонічного розчину натрію хлориду або в 1 мл 0,5 % розчину новокаїну.

При контрактурах, рубцях різного походження, гематомах, анкілозуючому спондилоартриті вводять під шкіру поряд із місцем ураження або під рубцево змінену тканину дорослим в об’ємі 1 мл. Ін’єкції щоденні або через день. На курс лікування 6–10–15 ін’єкцій.

При травматичних плекситах і таких самих ураженнях периферичних нервів вводять підшкірно через день дорослим у дозі 64 ОД в розчині новокаїну. Курс лікування (12–15 ін’єкцій) при необхідності повторюють. При ревматоїдному артриті препарат застосовують методом електрофорезу: дорослим 64 ОД лідази розчиняють у 30 мл води дистильованої, додають 4-5 крапель 0,1 N розчину кислоти хлористоводневої і вводять із роздвоєного електрода (анода) на два суглоби. Тривалість процедури – 20–30 хвилин, курс лікування – 10–15 сеансів.

При продуктивному характері запалення у хворих на туберкульоз легенів лідазу призначають у вигляді ін’єкцій та інгаляцій у комплексній терапії з метою підвищення в осередку ураження концентрації антибіотиків та інших антибактеріальних засобів. Для інгаляцій вміст ампули розчиняють у 5 мл ізотонічного розчину натрію хлориду. Інгаляції щоденні 1 раз на добу (5 мл розчину, який містить 64 ОД). На курс потрібно 20–25 інгаляцій. Повторні курси – за необхідністю з інтервалами 1,5–2 місяці.

Для більш тонкого рубцювання уражених ділянок рогівки при кератитах закапують 0,1% розчин препарату (1 ампулу з препаратом розчинити в 20 мл ізотонічного розчину натрію хлориду або в 20 мл 0,5% розчину новокаїну) при одночасному застосуванні антибіотиків, сульфаніламідів.

При ретинопатіях вводять також під шкіру скроні по 0,5 мл 0,1 % розчину. Курс лікування становить 10-15 процедур.

Побічна дія. Лідаза добре сприймається, але іноді можуть виникати алергічні реакції з боку шкіри.

Протипоказання. Злоякісні новоутворення.

Передозування. У випадку передозування препарату, при виникненні шкірно - алергічних реакцій, відмінити препарат.

Особливості застосування. При крововиливах, які щойно виникли, препарат не застосовують.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами. Лідаза прискорює всмоктування інших лікарських засобів (місцеві анестетики, ізотонічні розчини, міорелаксанти тощо) при підшкірному та внутрішньом’язовому введенні останніх.

Умови та термін зберігання. Зберігають у сухому, захищеному від світла та недоступному для дітей місці при температурі не вище 15 °С.

Термін придатності – 2 роки.