Бисакодил инструкция, аналоги и состав

Загальна характеристика:

хімічна назва: бісакодил; 4,4’-(2-піридилметилен)-дифенілдіацетат;

основні фізико-хімічні властивості: супозиторій у формі торпеди, однорідного білого або кремового кольору;

склад: 1 супозиторій містить бісакодилу 0,01 г,

допоміжні речовини – парацера М, жир твердий.

Форма випуску. Супозиторії ректальні.

 

Фармакотерапевтична група. Проносний засіб. Код АТС А06АВ02.

 

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка.

Бісакодил – проносний засіб, що стимулює перистальтику товстої кишки шляхом подразнюючої дії на слизову оболонку або прямої стимуляції нервових закінчень у підслизовому та слизовому нервових сплетеннях. Бісакодил погано абсорбується з шлунково-кишкового тракту і сам впливає на абсорбцію електролітів. У результаті цього підвищений осмотичний тиску просвіті кишечнику утримує більшу кількість води, що є наслідком пом’якшення випорожнень і полегшення їх пасажу в товстій кишці. Крім того, збільшується об’єм випорожнень, що стимулює перистальтику та полегшує дефекацію.

Бактеріальні ферменти товстої кишки метаболізують бісакодил до активної сполуки – дифенолу, який підлягає кон’югації під час першого проходження через печінку з глюкуроновою або сірчаною кислотою та повертається до кишечнику через ентерогепатичну циркуляцію. Цей процес пролонгує дію препарату.

Фармакокінетика.

Абсорбція бісакодилу після інтраректального застосування мінімальна. Абсорбований бісакодил підлягає деацетилюванню в печінці з утворенням фенолового похідного, що згодом виводиться із сечею. Частка, що залишилась у товстій кишці, виводиться з калом.

 

Показання для застосування.

Симптоматичного лікування запорів, у тому числі звичних запорів і хронічних запорів у лежачих і літніх пацієнтів, перед діагностичними процедурами, хірургічними та акушерськими втручаннями, а також у перед- та післяопераційний період.

 

Спосіб застосування та дози.

Бісакодил застосовується звичайно перед сном або до сніданку.

Дорослі: 1 супозиторій один раз на день (10 мг).

Діти від 2 до 5 років: 5 мг (1/2 супозиторію); діти від 6 до 14 років: 5-10 мг (1/2 – 1 супозиторій). Ділити супозиторій впродовж.

Не застосовувати препарат протягом тривалого часу.

 

Побічна дія.

Побічна дія виникає дуже рідко. Деякі прояви: подразнення анальної зони (біль, відчуття жару, кровотеча), запалення слизової оболонки прямої кишки, біль у животі, болісні спазми в кишечнику. Діарея, що може призвести до втрати електролітів і, як наслідок, до слабкості м’язів, судом, артеріальної гіпотензії.

Спеціальні застереження.

Часте застосування Бісакодилу у пацієнтів літнього віку може посилювати астенію, спричинювати ортостатичну гіпотензію та розлади координації рухів, пов’язані з втратою електролітів. Застосування препарату тривалістю більше 7 днів повинно бути добре обгрунтованим. Тривале застосування може мати наслідком формування звикання, коли акт дефекації буде можливий лише після застосування проносного засобу.

Незадовільна стимуляція акту дефекації застосуванням препарату може свідчити про органічну причину запору.

Препарат може зменшувати рівень калію у сироватці крові.

З обереженістю призначати пацієнтам із захворюваннями печінки і нирок.

 

Протипоказання.

Біль у животі, нудота та блювання невідомої етіології, апендицит, кишкова непрохідність, коліт, гострі запальні захворювання органів черевної порожнини, шлунково-кишкові кровотечі, маткові кровотечі, захворювання прямої кишки, гострий проктит, гострий геморой, спастичний запор, ущемлена грижа.

Гіперчутливість до Бісакодилу або інших компонентів препарату.

Супозиторії бісакодилу протипоказані немовлятам.

 

Взаємодія з іншими лікарськими засобами.

Бісакодил посилює дію серцевих глікозидів через зниження рівня калію в сироватці. Він також підсилює калійуретичну дію діуретиків і глюкокортикоїдів.

 

Передозування.

Тривале застосування Бісакодилу може призводити до діареї із супутньою втратою води та електролітів, особливо калію. Інколи може виникати атонія кишечнику та застійне запалення прямої кишки.

 

Особливості застосування.

Вагітність і лактація

Оскільки відповідно контрольовані дослідження у людини не проводились, препарат не слід застосовувати під час вагітності та годування груддю. У дослідах на тваринах застосування Бісакодилу у дозах, що в 70 разів перевищували ті, які застосовуються для лікування людини, не виявило будь-яких негативних ефектів на плід і фертильність.

Умови та термін зберігання.

Зберігати в сухому, недоступному для дітей місці при температурі нижче 25°С. Термін придатності – 3 роки.