Стадалакс ^® инструкция, аналоги и состав

Загальна характеристика:

міжнародна та хімічна назви: bisacodyl, 4,4- діацетоксидифенілпіридил-(2)-метан;

основні фізико-хімічні властивості: круглі, двоопуклі, білі шлунковостійкі драже;

 cклад: 1 драже містить бісакодилу 5 мг;

допоміжні речовини: целюлоза мікрокристалічна, целюлози ацетатфталат, глюкози сироп, гліцерил (моно, ди, три) алканоат, крохмаль картопляний, лактози моногідрат, магнію стеарат, крохмаль кукурудзяний, крохмаль кукурудзяний модифікований, олія рицинова, сахароза, кремнію діоксид колоїдний безводний, тальк, віск монтановий гліколевий, титану діоксид Е171.

Форма випуску.

Драже.

Фармакотерапевтична група.

Проносні засоби. Бісакодил. Код АТС А06АВ02

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка.

Бісакодил – легкий проносний засіб з групи триарилметанів, метаболіти якого перешкоджають всмоктуванню води і збільшують секрецію води та електролітів. Це приводить до зменшенн щільності і збільшенням об’єму калу та стимуляцієї перистальтичних рухів кишечнику.

Фармакокінетика.

Практично не всмоктується у шлунково-кишковий тракт. Активна форма, вільний дифенол, вивільняється при бактеріальному розпаді в товстому кишечнику.

Бісакодил екскретується з калом головним чином у вигляді дезацетил-бісакодилу, маленька частина елімінується нирками у вигляді глюкороніду. При прийомі внутрішньо дія починається через 6–8 годин.

Показання для застосування.

Запори.

 Спосіб застосування та дози.

Дорослі і діти віком від 6 років приймають по 1–2 драже 1 раз на добу.

Для отримання кращих результатів драже, що розчиняється в тонкій кишці, необхідно приймати цілим ввечері чи зранку натщесерце з достатньою кількістю рідини. Використання ввечері призведе до збільшення перистальтики кишки приблизно через 10 годин. Застосування ранком натщесерце призведе до збільшення перистальтики кишки приблизно через 6–8 годин. Курс застосування – не більше 10 днів.

Побічна дія.

Кишкова коліка. Діарея. Алергічні реакції.

.

Протипоказання.

Алергія до Бісакодилу чи до будь-якого іншого компонента, що входить до складу цього лікарського препарату;

гострий проктит, гострий геморой, спастичний запор, непрохідність кишечнику;

кишково-шлункові кровотечі, маткові кровотечі;

синдром гострого живота, апендицит, інші гострі запальні процеси в черевній порожнини;

порушення водно-електролітного балансу;

дитячий вік до 6 років, період годування груддю.

Передозування.

Передозування може призвести до проносу і колікоподібного болю у животі. Терапія симптоматична.

Особливості застосування.

З обережністю СТАДАЛАКС® слід застосовувати при печінковій, нирковій недостатності. При вагітності – якщо на думку лікаря користь від застосування препарата перевищує потенційний ризик.

Тривале застосування та у великих дозах СТАДАЛАКСу® часто викликає втрату рідини, калію та інших електролітів. Це може призвести до порушення серцевої функції і слабості м’язів, особливо якщо одночасно застосовуються сечогінні засоби або стероїдні гормони кори надниркових залоз.

Лікарський препарат містить лактозу, тому він не рекомендується пацієнтам, що страждають на спадковий галактозний діабет, вроджену мальабсорбцію лактози чи на глюкозо-галактозну мальабсорбцію.

Лікарський препарат містить сахарозу, тому він не рекомендується пацієнтам, що страждають на спадкову відсутність толерантності до фруктози, на глюкозо-галактозну мальабсорбцію чи дефіцит сахарозної ізомальтази

Молоко і лікарські препарати, що нейтралізують шлунковий сік (антациди), слід приймати не менш ніж через тридцять хвилин після застосування СТАДАЛАКСу®.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами.

СТАДАЛАКС® може збільшувати втрату калію при одночасному прийомі з сечогінними засобами. У результаті втрати калію може збільшувати токсичність серцевих глікозидів.

Умови та термін зберігання.

Зберігати в недоступному для дітей місці при температурі не вище 25°С.

Термін придатності – 5 років.