Фурагин инструкция, аналоги и состав

Загальна характеристика:

міжнародна та хімічна назви: furazidin; 1-[3-(5-нітро-2-фурил)- аліліденаміно] гідантоїн;

основні фізико - хімічні властивості: таблетки від жовтого до жовтого з оранжевим відтінком кольору;

склад: 1 таблетка містить фурагіну (фуразидину) 50 мг;

допоміжні речовини: крохмаль картопляний, кальцій стеарат, твін-80, цукор молочний.

Форма випуску. Таблетки.

Фармакотерапевтична група. Інші антибактеріальні засоби. Фуразідин. Код АТС J01X E03**.

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка. Фурагін належить до групи протимікробних засобів – похідних нітрофурану, які мають широкий спектр протимікробної дії. Впливає на різні грампозитивні та грамнегативні бактерії і у ряді випадків затримує зростання мікроорганізмів, стійких до сульфаніламідів і антибіотиків. Механізм антимікробної дії препарату пов’язаний з відновленням нітрогрупи в аміногрупу. При цьому відновлені форми препарату чинять безпосередній вплив на клітинні макромолекули і транспорт електронів у мікробній клітині. Взаємодіючи на рівні ДНК, спричиняє розриви і мутації у ній, що призводить до порушення її біологічної функції. Передбачається також, що відновлена форма препарату окислює низку ензимних систем мікроорганізмів. Щодо деяких мікроорганізмів антимікробний ефект фурагіну вищий, ніж інших нітрофуранів. Препарат особливо активний при інфекціях сечових шляхів.

Фармакокінетика. Препарат добре абсорбується у травному тракті, швидко проникає і рівномірно розподіляється в тканинах, але в плазмі крові залишається надовго; добре проникає крізь плаценту у тканини плода і навколоплідну рідину.

Після абсорбції з травного тракту фурагін частково елімінується нирками. Приблизно 8% препарату перетворюється в печінці шляхом відновлення нітрогруп. З сечею виділяється до 6% введеної дози. Максимальний рівень препарату в сечі – 0,057 г/л, що значно вище за його бактеріостатичну концентрацію. Частково препарат виводиться з жовчю і фекаліями.

Показання для застосування. Лікування гострих і хронічних пієлонефритів, циститів, уретритів.

Спосіб застосування та дози. Фурагін у дозі 100 - 200 мг 2 - 3 рази на добу призначають внутрішньо, після їжі, запиваючи великою кількістю води.

Дітям старше 5 років (маса тіла від 20 кг) призначають у добовій дозі 5 - 7 мг/кг маси тіла.

Залежно від форми і вираженості захворювання курс лікування становить 7 - 10 днів. За необхідності і відсутності побічних ефектів курс лікування можна повторити через 10 - 15 днів.

Для профілактики препарат призначають по 50 мг (1 таблетка) 1 раз на добу (переважно ввечері)

Побічна дія. Можливі зниження або втрата апетиту, печія, нудота, іноді блювання, болі в ділянці шлунка, запаморочення, алергічні реакції. Іноді спостерігаються нейротоксичні явища – головний біль, запаморочення, безсоння, загальна слабкість, підвищена пітливість. В описаних випадках дозу препарату зменшують або взагалі припиняють приймання. Побічні ефекти зменшуються при прийомі препарату тільки після їжі і при вживанні великої кількості рідини.

При тривалому вживанні у великих дозах, а також у разі тривалого лікування невеликими дозами при зниженні функції виділення нирок, декомпенсації серцевої діяльності, алкоголізмі може виникнути поліневрит.

При недостатній функції печінки, а також спадковому дефіциті ферментів еритроцитів пентозофосфатного циклу у разі тривалого лікування або вживання у великих дозах може розвинутися гостра гемолітична анемія.

Протипоказання. Підвищена індивідуальна чутливість до фурагіну (ідіосинкразія). Препарат протипоказаний для застосування між 38 і 42 тижнями вагітності і в період лактації. Дитячий вік до 5 років (маса тіла до 20 кг).

З обережністю призначають внутрішньо при порушеннях функціонального стану нирок, при дефіциті фосфатдегідрогенази.

Передозування.

Симптоми: гострий токсичний гепатит, гематотоксичність, (гемолітична або мегалобластична анемія, лейкопенія), нейротоксичність (поліневрит).

Лікування: припинення приймання препарату, промивання шлунка, призначення антигістамінних препаратів, кальцію хлориду, вітамінів групи В; симптоматична терапія, спрямована на підтримання життєвих функцій.

Особливості застосування. З обережністю призначають внутрішньо при порушеннях функціонального стану нирок, а також хворим на цукровий діабет, оскільки на фоні вживання препарату можуть з’явитися симптоми поліневропатії; не рекомендують призначати Фурагін при уросепсисі, а також при інфекції паренхіми нирок.

У період застосування Фурагіну можуть спостерігатися помилково позитивні результати визначення глюкози у сечі з використанням розчинів Бенедикта і Фелінга. Результати визначення глюкози у сечі, виконані ензиматичними методами, залишаються правильними.

При тривалому лікуванні Фурагіном слід періодично контролювати рівень лейкоцитів у крові. А також показники функції печінки і нирок.

Фурагін не впливає на швидкість психомоторних реакцій, тому його можна призначати пацієнтам, діяльність яких вимагає підвищеної уваги.

Взаємодія з іншими лікарськими препаратами. При одночасному застосуванні з препаратами групи тетрацикліну спостерігається потенціювання ефектів препарату; у поєднанні з еритроміцином, фузидином, ністатином, леворином – підсумовування; з ристоміцином, левоміцетином, поліміксинами, сульфаніламідами тривалої і надтривалої дії, кислотою налідиксовою – зниження сумарного ефекту. Антациди знижують активність препарату за рахунок зменшення абсорбції препарату. При одночасному вживанні похідних нітрофурану з 8-оксихіноліном нітроксоліном, ентеросептолом і препаратами, що містять його, наголошується підсумовування нейротоксичної дії цих препаратів.

Не можна застосовувати препарат з непрямими адреноміметиками (ефедрин, фенамін), анорексигенними препаратами (фепранон), інгібіторами МАО, з аллохолом.

Умови і термін зберігання. Зберігати в недоступному для дітей, сухому, захищеному від світла місці при температурі від +15°С до+25°С. Термін придатності – 4 роки.