Полиоксидоний инструкция, аналоги и состав

Загальна характеристика:

основні фізико-хімічні властивості: поліоксидоній – похідне сополімер N-окису полі- 1,4-етиленпіперозину і (N-карбоксіетил)-1,4 етиленпіперозиній броміду являє собою пористу масу від білого до жовтого кольору, розчинну у воді, водному розчині натрію хлориду, новокаїні. Гігроскопічний, молекулярна маса - від 60000 до 100000;

склад: 1 флакон містить 6 мг поліоксидонію;

допоміжні речовини: манітол, полівінілпіролідон низькомолекулярний медичний, бета-каротин.

 

Форма випуску. Порошок ліофілізований для приготування розчину для ін’єкцій.

 

Фармакотерапевтична група. Цитокіни та імуномодулятори. Код ATC L03AX.

 

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка. Препарат має імуномодулюючу дію, підвищує резистентність організму щодо різних інфекційних захворювань. В основі механізму імуномодулюючої дії Поліоксидонію – пряма дія на фагоцитуючі клітини та природні кілери, а також стимуляція антитілоутворення. Разом з імуномодулюючою дією Поліоксидоній чинить детоксикаційну дію, а також підвищує стійкість мембран клітин до цитотоксичних речовин. Поліоксидоній відновлює імунні реакції при тяжких формах імунодефіцитів і, зокрема, при туберкульозі, септичних станах, опіках, злоякісних новоутвореннях, хронічних вірусних захворюваннях, після хірургічних операцій, прийому цитостатиків та гормональних препаратів.

Фармакокінетика. Поліоксидоній характеризується високою біодоступністю (89%), досягає максимальної концентрації у крові при внутрішньом’язовому введенні через 40 хв, швидко розподіляється по всіх органах і тканинах. Період напіввиведення швидкої фази становить майже 25 хв, а повільної фази – 36,2 год при внутрішньом’язовому введенні і 25,4 год при внутрішньовенному введенні. Препарат метаболізується і з організму виводиться переважно нирками.

Показання для застосування. Препарат призначається для активації імунітету у дорослих та дітей.

Поліоксидоній рекомендується у комплексній терапії при:

хронічних рецидивуючих запальних захворюваннях як вірусних, так і бактеріальних;

гострих вірусних та бактеріальних інфекціях: сепсис, менінгоенцефаліти, енцефаліти, урогенітальні і гінекологічні захворювання;

туберкульозі;

лікуванні та профілактиці гнійно-септичних захворювань та операційних ускладнень у хірургічних хворих;

гострих і хронічних алергічних захворюваннях (поліноз, бронхіальна астма, атопічний дерматит);

злоякісних пухлинах з призначенням хіміо- та променевої терапії;

дисбактеріозах у дітей;

для активації процесів регенерації при переломах, опіках тощо;

для корекції імунодефіцитних станів при старінні і впливі несприятливих факторів;

при вторинних імунодефіцитних станах.

 

Спосіб застосування та дози. Рекомендовані схеми лікування для дорослих:

при гострих запальних захворюваннях: по 6 мг на одну ін’єкцію щоденно, протягом 3 діб, а потім через добу, курс лікування – 5 - 10 ін’єкцій;

при хронічних запальних захворюваннях: по 6 мг на одну ін’єкцію через добу, 5 ін’єкцій, а потім 2 рази на тиждень, курс лікування - 10 ін’єкцій;

при туберкульозі: по 6 мг на одну ін’єкцію два рази на тиждень, курс лікування – 10 - 12 ін’єкцій;

хворим з гострими та хронічними урогенітальними захворюваннями: по 6 мг на одну ін’єкцію через добу, курс лікування - 10 ін’ єкцій;

при хронічному рецидивуючому герпесі: по 6 мг на одну ін’єкцію через добу, курс лікування - 10 ін’єкцій у комбінації з антигерпетичними препаратами, інтерферонами та індукторами інтерферонів;

для лікування ускладнених форм алергічних захворювань: по 6 мг на одну ін’єкцію, курс лікування - 5 ін’єкцій: дві перші ін’єкції - щодня, а потім через день;

онкологічним хворим: по 6 -12 мг на одну ін’єкцію, курс лікування - 10 ін’єкцій;

для профілактики імунодепресивного впливу пухлин, для корекції імунодефіциту після хіміо- та променевої терапії показаний довший курс лікування Поліоксидонієм (від 2-3 місяців до року) по 6 мг в одній ін’єкції 1 або 2 рази на тиждень.

Рекомендовані схеми лікування для дітей. Поліоксидоній призначається з 6-місячного віку у складі комплексної терапії внутрішньом’язово або внутрішньовенно у дозі 0,1 - 0,15 мг/кг кожні 48 - 72 год, курс лікування – 5 - 7 ін’єкцій.

Методи введення та дози. Для внутрішньом’язового введення вміст флакона розчиняють в 1,5 - 2 мл розчину натрію хлориду ізотонічного або води для ін’єкцій. Для внутрішньовенного (краплинного) введення препарат розчиняють у 2 - 3 мл ізотонічного розчину натрію хлориду або реополіглюкіну, глюкози, стерильно переносять у флакон з вказаним розчином, об’ємом 200 - 400 мл.

 Готовий розчин для парентерального введення зберіганню не підлягає!

 

Побічна дія. Побічних реакцій не виявлено. Можливий біль у місці ін’єкцій при внутрішньом’язовому введенні.

Протипоказання. Індивідуальна непереносимість. Вагітність, період годування груддю.

Особливості застосування. Перші ознаки поліпшення загального стану з’являються після 5 - 10 введень Поліоксидонію.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами. Поліоксидоній добре поєднується у складі комбінованої терапії з антибіотиками, противірусними, антигістамінними препаратами, кортикостероїдами, цитостатиками.

Поліоксидоній добре поєднується з антибіотиками, противірусними та протигрибковими препаратами.

Умови та термін зберігання. Зберігати у сухому, захищеному від світла місці, при температурі +4 +8°С. Термін придатності - 2 роки.