Алкеран инструкция, аналоги и состав

Загальна характеристика:

міжнародна та хімічна назви: мелфалан (melphalan); 4-[Bis(2-chloroethyl)amino]-L-phenylalanine.

основні фізико-хімічні властивості: білі або майже білі, округлі, двоопуклі, вкриті оболонкою таблетки з витисненим написом “GX EH3” з одного боку та “A”- з іншого;

склад: 1 таблетка містить мелфалану 2 мг;

допоміжні речовини: целюлоза мікрокристалічна, кросповідон, кремнію ангідрид колоїдний, магнію стеарат, гіпромелоза, титану діоксид, макрогол.

Форма випуску. Таблетки, вкриті оболонкою.

Фармакотерапевтична група. Антинеопластичні засоби. Код АТС L01AA03.

 

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка.

Мелфалан є біфункціональною алкілуючою сполукою. Алкілує багато внутрішньоклітинних молекул, включаючи ДНК та РНК. Утворює перехресні зв´язки молекули ДНК, що приводить до порушення поділу клітини пухлини або клітини лімфоїдної тканини та її загибелі.

Фармакокінетика.

Абсорбція мелфалану дуже різниться як у часі першої появи препарату в плазмі крові (0–336 хвилин), так і в досягненні пікової концентрації в плазмі (70–630 нг/мл). Біодоступність після внутрішньовенного введення дози 0,6 мг/кг становить приблизно 56±27%. Період напіввиведення становить 90±57 хвилин.

Прийом таблеток Алкерану одразу після їжі сповільнює час досягнення пікової концентрації препарату в плазмі крові та зменшує площу під кривою концентрація/час.

 

Показання для застосування.

Таблетки Алкерану застосовуються для лікування:

множинної мієломи;

пізніх стадій раку яєчників.

Таблетки Алкеран можуть застосовуватися для лікування:

карциноми молочної залози: Алкеран як монотерапія або в поєднанні з іншими препаратами виявляє значний терапевтичний ефект у частини хворих з пізніми стадіями раку молочної залози. Алкеран також може застосовуватись як доповнення до хірургічного лікування раку молочної залози;

істинної поліцитемії: Алкеран ефективний для лікування частини пацієнтів, хворих на істинну поліцитемію.

 

Спосіб застосування та дози.

Алкеран - це цитотоксичний препарат, що належить до алкілуючих сполук і повинен призначатися лікарем, що має досвід лікування злоякісних хвороб цією групою ліків. У зв’язку з тим, що Алкеран має мієлосупресивну дію, потрібно досить часто котролювати картину крові та при необхідності зменшувати дозу або припиняти терапію.

Абсорбція Алкерану при пероральному застосуванні непостійна. Може виникнути необхідність в обережному збільшенні дози до появи ознак мієлосупресії, щоб забезпечити досягнення терапевтичних рівнів.

Множинна мієлома

Типова схема перорального застосування Алкерану – 0,15 мг/кг маси тіла на добу за кілька прийомів протягом 4 днів, повторювати з інтервалом 6 тижнів.

Додатково при різних режимах лікування додається преднізолон.

Встановлено, що продовження строку лікування більше одного року не покращує результати.

Аденокарцинома яєчників (пізні стадії)

Типовий режим лікування – 0,2 мг/кг маси тіла на добу, перорально, протягом 5 днів. Цей цикл повторюється кожні 4–8 тижнів або до відновлення показників формули периферичної крові.

Карцинома молочних залоз

Алкеран застосовується перорально в дозі 0,15 мг/кг маси тіла або 6 мг/м² поверхні тіла протягом 5 днів, цей цикл повторюється кожні 6 тижнів. При появі ознак токсичного впливу на кістковий мозок дозу потрібно зменшити.

Істинна поліцитемія

Для індукції ремісії застосовуються дози 6–10 мг на добу протягом 5–7 днів, після досягнення задовільного ступеня ремісії призначаються дози 2–4 мг на добу.

Для підтримуючої терапії застосовуються дози 2–6 мг один раз на тиждень.

У зв´язку з можливістю тяжкої мієлосупресії при постійному застосуванні Алкерану дуже важливо постійно контролювати показники периферичної крові під час терапії, при необхідності коригувати дозу або робити перерви в лікуванні для забезпечення ретельного контролю гематологічних показників.

Діти

Алкеран у звичайних дозах застосовується в дитячій практиці дуже рідко, тому загальних рекомендацій щодо дозування немає.

Хворі похилого віку

Хоча Алкеран часто застосовується у звичайних дозах при лікуванні хворих похилого віку, спеціальних рекомендацій для цієї групи пацієнтів немає.

Ниркова недостатність

Кліренс Алкерану, хоча і неоднаково, зменшується при нирковій недостатності. Наявні на сьогодні дані з фармакокінетики не дають чітких рекомендацій зі зниження дози при призначенні Алкерану в таблетках пацієнтам з нирковою недостатністю, але доцільним є зменшення початкової дози для забезпечення адекватної переносимості.

 

Побічна дія.

Частота виникнення та ступінь тяжкості побічної дії варіює залежно від дози препарату, що застосовується, показань, при яких застосовується, та комбінації ліків, з якими застосовується Алкеран.

Для визначення частоти виникнення побічної дії застосовується така класифікація: дуже часто => 1/10, часто => 1/100 та < 1/10, нечасто => 1/1000 та < 1/100, рідко => 1/10,000 та < 1/1000, дуже рідко < 1/10,000.

Кровоносна та лімфатична системи

Дуже часто: пригнічення кісткового мозку, що призводить до лейкопенії та тромбоцитопенії.

Рідко: гемолітична анемія.

Імунна система

Рідко: алергічні реакції (див. Шкіра та підшкірні тканини).

Алергічні реакції на Алкеран, такі як кропив’янка, набряк, шкірний висип та анафілактичний шок, не є частими і виникають лише після початкової або наступної дози, головним чином, при внутрішньовенному введенні. У цих випадках були поодинокі повідомлення про зупинку серця.

Дихальна система та грудна клітка

Рідко: інтерстиціальний пневмонит та легений фіброз (включаючи летальні випадки).

Шлунково-кишковий тракт

Дуже часто: нудота, блювання та діарея, стоматит при високих дозах.

Рідко: стоматит при звичайних дозах.

Шлунково-кишкові розлади, такі як нудота та блювання виникають приблизно у 30% пацієнтів, що отримують звичайні пероральні дози Алкерану.

Гепатобіліарна система

Рідко: розлади з боку печінки варіюють від порушення функціональних печінкових тестів до клінічних проявів гепатиту та жовтяниці.

Шкіра та підшкірні тканини

Дуже часто: алопеція при високих дозах.

Часто: алопеція при звичайних дозах.

Рідко: макулопапульозний висип та свербіж.

Нирки та сечовивідна система

Часто: тимчасове підвищення рівня сечовини крові на ранніх стадіях терапії мелфаланом відзначалось у хворих на міелому, які мали ураження нирок.

 

Протипоказання.

Алкеран не призначається пацієнтам, які мали реакції гіперчутливості до мелфалану в анамнезі.

 

Передозування.

Симптоми

Найчастішими ранніми симптомами гострого передозування таблеток Алкерану є розлади з боку шлунково-кишкового тракту, включаючи нудоту, блювання та діарею. Головним проявом токсичності є пригнічення кісткового мозку, що призводить до лейкопенії, тромбоцитопенії та анемії.

Лікування

Загальні підтримуючі заходи разом з відповідними трансфузіями крові та тромбоцитів. При необхідності хворого слід госпіталізувати та призначити антиінфекційні засоби і препарати, що стимулюють ріст клітин крові. Специфічного антидоту немає. Протягом щонайменше 4 тижнів після передозування необхідно ретельно контролювати аналізи крові до появи ознак одужання.

Особливості застосування.

Алкеран – цитотоксичний препарат, який повинен застосовуватись лише під наглядом лікаря, що має досвід лікування такими групами ліків.

Імунізація вакцинами, що містять живі мікроорганізми, може призводити до інфекційних ускладнень в імуноскомпроментованих хворих, тому проведення імунізації цими вакцинами не рекомендується.

При використанні Алкерану слід дотримуватися вказівок щодо безпечного застосування цитотоксичних засобів (відповідно до існуючих державних положень).

Таблетки Алкерану не можна ділити. Якщо цілісність оболонки таблетки Алкерану не порушена, контакт з нею не є небезпечним.

У зв´язку з тим, що Алкеран – сильний мієлосупресивний засіб, істотне значення має перевірка картини крові для того, щоб запобігти надмірній мієлосупресії та ризику необоротної аплазії кісткового мозку.

Кількість клітин крові може продовжувати знижуватися після припинення лікування, тому при перших ознаках надмірного зниження кількості лейкоцитів або тромбоцитів лікування слід тимчасово припинити. З обережністю слід застосовувати Алкеран пацієнтам, що недавно пройшли курс променевої терапії або хіміотерапії, у зв´язку з підвищенням токсичного впливу на кістковий мозок.

Ниркова недостатність

Кліренс Алкерану може бути знижений у пацієнтів з нирковою недостатністю, які також можуть мати пригнічення кісткового мозку в результаті уремії, тому необхідно зменшити дозу. Такі пацієнти підлягають ретельному нагляду. На початку терапії Алкераном у хворих на мієлому, які мають ураження нирок, може спостерігатись тимчасове підвищення рівня сечовини в крові.

Мутагенність

У хворих, що лікувались Алкераном, спостерігались хромосомні аберації.

Канцерогенність

Мелфалан, як й інші алкілуючі препарати, має лейкозогенну дію. Повідомлялось про розвиток гострого лейкозу після тривалого лікування мелфаланом таких хвороб, як амілоїд, злоякісна меланома, множинна мієлома, макроглобулінемія, синдром холодової аглютинації та рак яєчників. При порівнянні хворих на рак яєчників значно більше випадків розвитку гострого лейкозу спостерігалось у тих пацієнтів, що лікувались алкілуючими препаратами, включаючи мелфалан, ніж у тих, хто цими препаратами не лікувався. При призначенні Алкерану слід враховувати потенційну терапевтичну користь від застосування препарату з ризиком розвитку гострого лейкозу.

Тератогенність

Тератогенна дія Алкерану не вивчена. Але, з огляду на його мутагенні властивості та структурну подібність до відомих тератогенних засобів, мелфалан може бути причиною вроджених дефектів у потомства пацієнтів, що лікувались цим препаратом.

Фертильність

У значної кількості жінок у період перед менопаузою Алкеран може спричинити пригнічення функції яєчників аж до виникнення аменореї.

У дослідах на тваринах було виявлено негативний вплив Алкерану на сперматогенез. Не виключено, що Алкеран може спричинити тимчасову або постійну безплідність у чоловіків.

Вагітність

Як і при застосуванні інших цитостатиків, при лікуванні будь-кого з партнерів Алкераном потрібно застосовувати адекватні контрацептивні засоби.

Під час вагітності треба по змозі уникати застосування Алкерану, особливо у першому триместрі. У кожному окремому випадку потенційна небезпека для плода повинна бути порівняна з очікуваною користю для матері.

Лактація

Жінки, що лікуються Алкераном, не повинні годувати груддю.

Вплив на здатність керувати автомобілем та іншими механізмами

Невідомий.

 

Взаємодія з іншими лікарськими засобами.

Імуноскомпроментованим хворим не рекомендується вакцинація вакцинами, що містять живі мікроорганізми.

Дані про несумісність з іншими лікарськими засобами стосуються ін´єкційної форми Алкерану. Застосування високих доз внутрішньовенного мелфалану з налідіксовою кислотою може призводити до летальних випадків у зв´язку з виникненням геморагічного ентероколіту. Високі дози внутрішньовенного мелфалану при одночасному застосуванні з циклоспорином у хворих після пересадки кісткового мозку можуть призводити до порушень функції нирок.

Умови та термін зберігання.

Зберігати при температурі 2–8°С у захищеному від дітей місці.

Термін придатності – 2 роки.