Циклосерин инструкция, аналоги и состав

Загальна характеристика:

міжнародна та хімічна назви: Cycloserine; D-4-аміоно-3-ізоксазолідінон;

основні фізико-хімічні властивості: тверді желатинові капсули червоного кольору. Вміст капсул – порошок білого або білого з жовтуватим відтінком кольору;

склад: 1 капсула містить циклосерину 250 мг;

допоміжні речовини: тальк очищений, кремнію діоксид колоїдний безводний.

Форма випуску. Капсули.

Фармакотерапевтична група. Засоби, що діють на мікобактерії. Код АТС J04A К.

Фармакологічні властивості. Фармакодинаміка. Препарат виявляє широкий спектр антибактеріальної дії: пригнічує грампозитивні і грамнегативні бактерії. Найбільш важливою властивістю є його спроможність затримувати ріст мікобактерій туберкульозу. В активності поступається стрептоміцину, тубазиду і фтивазиду, але діє на мікобактерії туберкульозу, які стійкі до цих препаратів і пара-аміносаліцилової кислоти.

Фармакокінетика. Циклосерин швидко всмоктується зі шлунково-кишкового тракту, проникає у спинномозкову рідину; терапевтична концентрація в крові проявляється через 4-8 год. після прийому.

Показання для застосування. Циклосерин – “резервний” протитуберкульозний антибіотик. Призначають при лікуванні хворих з хронічними формами туберкульозу, у яких раніше призначені препарати перестали давати лікувальний ефект. Циклосерин можна комбінувати з основними препаратами для попередження розвитку резистентності мікобактерій. Можливе комбіноване застосування Циклосерину з препаратами ІІ ряду: етіонамід, піразинамід тощо.

Побічна дія. Головний біль, запаморочення, порушення сну (інколи, навпаки, сонливість), відчуття тривоги, підвищена роздратованість, погіршення пам’яті, парестезії, периферичні неврити. Рідко – почуття страху, галюцинаторні феномени, епілептиформні напади, втрата свідомості.

Протипоказання. Органічні захворювання центральної нервової системи, порушення психіки, епілепсія, схильність до судомних нападів, відомості в анамнезі про психічні захворювання.

Передозування. Симптоми: почуття страху, галюцинаторні феномени, епілептиформні напади, втрата свідомості.

Лікування. Призначають симптоматичне лікування.

Спосіб застосування та дози. Дозу і термін лікування лікар встановлює індивідуально до кожного хворого. Призначають внутрішньо, перед їдою, дорослим по 1 капсулі 3 рази на добу. Вища разова доза для дорослих – 250 мг (1 капсула), добова – 1 г (4 капсули). Хворі старші 60 років з масою тіла менше 60 кг приймають по 250 мг 2 рази на добу. Добова доза для дітей з масою тіла більше 25 кг – з розрахунку 10-20 мг на кілограм, але не вище 750 мг на добу, причому більшу дозу дають тільки при гострій формі туберкульозу або при недостатній ефективності менших доз.

Особливості застосування. Капсули по 250 мг не призначають дітям з масою тіла менше 25 кг, у зв’язку з неможливістю поділу даної лікарської форми. Попередити або зменшити токсичну дію Циклосерину можна, призначаючи у період лікування глютамінову кислоту по 0,5 г 3-4 рази на добу (до їди); рекомендується також внутрішньом’язове введення натрієвої солі аденозинтрифосфорної кислоти – по 1 мл 1 % розчину кожен день. Інколи ефективне введення пиридоксину (внутрішньом’язово 1-2 мл 5 % розчину на добу).

З обережністю потрібно призначати препарат хворим з порушеннями функції нирок, людям з нестійкою психікою і пацієнтам, які страждають на алкоголізм. В амбулаторній практиці Циклосерин застосовують після перевірки у стаціонарі чутливості до нього. Для зменшення побічних реакцій потрібно обмежити психічне навантаження на хворих і виключити можливі фактори перегріву ( перебування на сонці з непокритою головою, гарячий душ). Безпека застосування Циклосерину у період вагітності і лактації не встановлена.

Під час прийому Циклосерину не можна керувати автомобільним транспортом і управляти механізмами.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами. Інформація про взаємодію Циклосерину з іншими препаратами відсутня.

Умови та термін зберігання. Зберігати у недоступному для дітей місці при температурі до 25 ⁰С.

Термін придатності – 2 роки.