Димексид инструкция, аналоги и состав

Загальна характеристика:

міжнародна та хімічна назви: dimethylsulfoxide; сульфоніл-біс (метан);

основні фізико-хімічні властивості: прозора, безбарвна, гігроскопічна рідина або безбарвні кристали без запаху, або зі слабким специфічним запахом;

склад: 1 флакон містить диметильсульфоксиду 50 мл.

Форма випуску. Рідина для зовнішнього застосування.

Фармакотерапевтична група. Засоби, що впливають на опорно-руховий апарат. Засоби, що застосовуються місцево при болю в суглобах і м’язах.

Код АТС М02АХ03.

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка. Димексид® має властивість проникати через біологічні мембрани, включаючи бар’єри шкіри, реалізуючи таким чином свої специфічні ефекти, до яких належать протизапальний, знеболюючий, антисептичний, фібринолітичний. Препарат посилює проникнення через непошкоджену шкіру та слизові оболонки лікарських засобів (транспортуюча здатність). Є дані про відновлення препаратом дії антибіотиків на резистентні до них або слабко чутливі штами бактерій.

Фармакокінетика. При аплікації розчину (90%) Димексиду® на шкіру він виявляється у крові через 5 хв, досягаючи максимальної концентрації через 4-6 год із збереженням майже незміненого рівня протягом 1,5 - 3 діб. Частково метаболізується у печінці, виділяється із сечею та калом як у незміненому вигляді, так і у вигляді диметилсульфону.

Показання для застосування. Лікування запальних захворювань опорно-рухового апарату (ревматоїдний артрит, хвороба Бехтерева, деформівний остеоартроз, артропатії, розтягнення зв’язок), при ударах, травматичних інфільтратах, запальних набряках, гнійних ранах, абсцесах, гострих і хронічних остеомієлітах, при лікуванні вузлової еритеми, стрептодермії.

Димексид® можна застосовувати у поєднанні з нестероїдними протизапальними засобами у комплексній терапії деформівного остеоартрозу та ревматоїдного артриту, у комбінації з антимікробними засобами місцевого типу дії – для лікування склеродермії, акне, бешихового запалення шкіри, фурункульозу, екземи, трофічних виразок та інших шкірних захворювань, у поєднанні із гепарином – при тромбофлебітах. Застосовується також у шкірно-пластичній хірургії, для консервації шкірних гомотрансплантатів.

Спосіб застосування та дози. Застосовують у вигляді водних розчинів (30 - 50% концентрації) для компресів, тампонів і промивань. Марлеві салфетки, змочені розчином Димексиду®, накладають на уражені ділянки, захоплюючи прилеглі здорові ділянки шкіри. Поверх серветки накладається поліетиленова плівка та бавовняна або лляна тканина.

При лікуванні бешихового запалення і трофічних виразок препарат застосовують у вигляді 30 - 50% водного розчину по 50 - 100 мл 2 - 3 рази на добу. При екземі, дифузних стрептодерміях рекомендуються компреси з 40 - 90% розчином препарату, при фурункульозах – 40% розчин. Для місцевого знеболювання рекомендують 25 - 50% розчин для компресів по 100 - 150 мл 2 - 3 рази на добу. При лікуванні глибоких опіків застосовують пов’язки з 20 - 30% розчином препарату (за необхідності – в дозі до 500 мл). 10 - 20 - 30% розчини препарату застосовують для промивання гнійно-некротичних ран, порожнин і ділянок запалення.

У шкірно-пластичній хірургії застосовують пов’язки з 20 - 30% розчином препарату на авто- та гомотрансплантати безпосередньо після операції та у наступні дні до стійкого приживлення трансплантата. Як консервуюче середовище для зберігання шкірних гомотрансплантатів застосовують 5% розчин Димексиду® у розчині Рінгера.

Побічна дія. Можливо виникнення еритеми, свербежу, запаморочення, безсоння, адинамії, дерматитів, діареї. У деяких випадках при підвищеній чутливості до Димексиду® спостерігається нудота, блювання, бронхоспазм.

Протипоказання. Димексид® протипоказаний при вираженій серцево-судинній недостатності та атеросклерозі, стенокардії, інсульті, коматозних станах, порушеннях функцій нирок та печінки, в період вагітності, лактації, при глаукомі, катаракті.

Передозування. Передозування препарату може спричинити виникнення алергічних реакцій та посилення проявів побічної дії, що вимагає призначення антигістамінних препаратів і припинення застосування Димексиду®.

Особливості застосування. Через можливу індивідуальну непереносимість Димексиду® рекомендується проводити пробу: препарат наносять на шкіру змоченим ним ватним тампоном. Різка гіперемія або свербіж є протипоказанням для застосування Димексиду®. На час лікування слід припинити годування груддю. З обережністю призначають хіорим літнього віку, дітям до 7 років. Слід враховувати посилення препаратом як специфічної активності, так і токсичності лікарських засобів.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами. Димексид® посилює дію етанолу (алкоголь гальмує виведення препарату) та інсуліну (при тривалому застосуванні препарату дозу інсуліну зменшують), кислоти ацетилсаліцилової, бутадіону, препаратів дигіталісу, хінідину, нітрогліцерину, антибіотиків (стрептоміцину, мономіцину та ін.), сенсибілізує організм до засобів для наркозу.

Умови та терміни зберігання. Зберігати в недоступному для дітей, захищеному від світла місці при температурі від +15°С до +25°С. Термін придатності – 3 роки.