Стугерон инструкция, аналоги и состав

Загальна характеристика:

міжнародна назва: цинаризин;

основні фізико-хімічні властивості: округлі, двоопуклі таблетки білого кольору, з насічкою та написом S/25 на одному боці та Janssen на іншому;

склад: 1 таблетка містить 25 мг цинаризину;

допоміжні речовини: лактоза, крохмаль кукурудзяний, сахароза, тальк, олія гідрогенізована рослинна, полівідон.

Форма випуску. Таблетки.

Фармакотерапевтическая група. Засіб, що застосовується при вестибулярних порушеннях. Код АТС N07CA02

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка. Цинаризин пригнічує скорочення клітин гладких васкулярних м’язів шляхом блокування кальцієвих каналів. Додатково до прямого кальцієвого антагонізму цинаризин знижує скорочувальну дію вазоактивних речовин, таких як норепінефрин і серотонін, шляхом блокування контрольованих ними рецепторів кальцієвих каналів. Блокада надходження кальцію до клітин залежить від різновиду тканини, результатом її є антивазоконстрикторні дії без впливу на кров’яний тиск і частоту серцевих скорочень.

Цинаризин може в подальшому поліпшувати недостатню мікроциркуляцію шляхом підвищення еластичності мембрани еритроцитів і зниження в’язкості крові. Збільшується клітинна резистентність до гіпоксії. Цинаризин пригнічує стимуляцію вестибулярної системи, що має своїм результатом пригнічення ністагму та інших автономних розладів. Цинаризин запобігає виникненню гострих нападів запаморочення.

Фармококінетика. Максимальні рівні цинаризину в плазмі можуть бути отримані за 1- 3 години після прийому. Період напіввиведення з плазми дорівнює 4 год.

Цинаризин повністю метаболізується організмом. Виділення метаболітів здійснюється приблизно на 1/3 із сечею та на 2/3 - з калом.

Білок плазми зв’язується цинаризином приблизно на 91%.

Показання для застосування.

Підтримуюче лікування при симптомах лабіринтних розладів, що включають запаморочення, шум у вухах, ністагм, нудоту та блювання.

Профілактика хвороби руху.

Профілактика мігрені.

Підтримуюче лікування при симптомах цереброваскулярного походження, які включають запаморочення, шум у вухах (тинітус), головний біль судинного походження, дратівливість, втрата пам’яті та нездатність зосереджуватись.

Підтримуюче лікування при симптомах периферичних судинних розладів, які включають хворобу Рейно, акроціаноз, переміжну кульгавість, трофічні порушення, трофічні та варикозні виразки, парестезію, нічні спазми у кінцівках, холодні кінцівки.

Спосіб застосування та дози.

Дорослим:

Розлади мозкового кровообігу:

1 таблетка 25 мг 3 рази на день.

Розлади периферичного кровообігу:

2-3 таблетки 25 мг 3 рази на день.

Порушення рівноваги:

1 таблетка 25 мг 3 рази на день.

Хвороби руху:

- дорослим: 1 таблетка 25 мг за півгодини до прогулянки з повторенням кожні 6 годин;

- дітям віком 5-12 років: може бути рекомендована половина дози, яка призначається дорослим.

Слід віддавати перевагу прийому Стугерону після їди.

Максимальна доза, що рекомендується, не повинна перевищувати 225 мг (9 таблеток) на добу. Оскільки ефект при запамороченні залежить від дози, дозування слід поступово підвищувати.

Побічна дія. Можуть спостерігатися сонливість і порушення функцій шлунково-кишкового тракту. Ці симптоми, як правило, тривають недовго та легко можуть бути попереджені шляхом поступового підбору оптимальної дози. Зрідка можуть спостерігатись такі явища: головний біль, відчуття сухості у роті, збільшення маси тіла, пітливість та алергійні реакції. Повідомлялось про вкрай рідкі випадки червоного плоского лишаю, вовчакоподібних реакцій, про окремі випадки жовтухи із застоєм жовчі.

В осіб похилого віку при тривалій терапії траплялось погіршання чи поява екстрапірамідних симптомів, які іноді виявлялись відчуттям депресії. У таких випадках лікування препаратом слід припинити.

Протипоказання.

Стугерон протипоказаний пацієнтам з підвищеною чутливістю до препарату.

Передозування.

Симптоми: в поодиноких випадках гострого передозування (2100 мг) спостерігались такі явища: блювання, сонливість, кома, тремор, гіпотонія. Нормалізація стану пройшла без особливостей.

Лікування: специфічної протиотрути немає. Протягом першої години після прийому внутрішньо необхідно провести промивання шлунка. Якщо це виправдано, може бути призначено активоване вугілля.

Особливості застосування.

Як і інші антигістамінні лікарські засоби, Стугерон може спричинювати подразнення в епігастральній ділянці; застосування його після їжі може зменшити явища подразнення шлунка.

При хворобі Паркінсона, Стугерон повинен призначатись тільки у тому випадку, якщо переваги лікування перевищують можливий ризик погіршання перебігу цієї хвороби.

Стугерон може спричиняти сонливість, особливо на самому початку лікування. Таким чином, слід утримуватися від одночасного вживання алкоголю чи депресантів ЦНС.

Вагітність і лактація: незважаючи на те, що при дослідженні Стугерону на тваринах тератогенних ефектів не виявилось, використання препарату під час вагітності, як і інших лікарських засобів, може бути виправдано тільки за умов, якщо терапевтичні переваги перевищують можливий потенційний ризик для розвитку зародка.

Нема відомостей щодо можливості потрапляння Стугерону до грудного молока. Отже, слід уникати лікування Стугероном жінок під час лактації.

Вплив на здатність керувати автомобілем і працювати з технікою: оскільки після застосування препарату, особливо на початку лікування, він може спричинити сонливість, треба бути обережним при керуванні автомобілем або користуванні небезпечною технікою.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами.

Алкоголь/депресанти ЦНС/трициклічні антидепресанти: одночасне застосування може посилювати седативні ефекти цих засобів або Стугерону.

Діагностичне втручання: через свій антигістамінний ефект Стугерон може маскувати позитивні реакції щодо факторів реактивності шкіри при проведенні шкірної проби, тому його використання слід припинити за 4 дні до її проведення.

Умови та термін зберігання.

Зберігати при температурі від 15 до 30 °С в місці, недоступному для дітей.

Термін придатності - 5 років.