Новигра инструкция, аналоги и состав

Загальна характеристика:

міжнародна та хімічна назви: sildenafil; цитрат 1-[[3-(6,7-дигідро-1-метил-7-оксо-3-пропіл-1Н-піразоло[4,3-α]піримідин-5-іл)4-етоксифеніл]сульфоніл]піперазину;

основні фізико-хімічні властивості: таблетки блакитного кольору, ромбоподібної форми, вкриті оболонкою, з відбитком на одному боці 25, або, 50, або 100;

склад: 1 таблетка містить силденафілу цитрату у перерахуванні на силденафіл 25, 50 або 100 мг;

допоміжні речовини: целюлоза мікрокристалічна, магнію стеарат, титану діоксид, лак кольору індигокармін, крохмаль, кремнію діоксид колоїдний, гідроксипропіл-метилцелюлоза, тальк очищений, натрію крохмальгліколят, олія рицинова.

Форма випуску. Таблетки, вкриті оболонкою.

 

Фармакотерапевтична група. Засоби, що застосовуються при порушенні ерекції.

Код АТС G04В Е03.

 

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка. Новігра – препарат для лікування порушень ерекції. Відновлює порушену здатність до ерекції й забезпечує природну відповідь на сексуальне збудження. Фізіологічний механізм ерекції статевого члена полягає у вивільненні оксиду азоту (NO) у кавернозному тілі при сексуальній стимуляції. Оксид азоту активує фермент гуанілатциклазу, що призводить до підвищення рівня цГМФ, розслаблення гладеньких м’язів кавернозного тіла й посилення кровотоку у статевому члені.

Активна речовина – силденафіл - є потужним і селективним інгібітором цГМФ-специфічної фосфодіестерази типу 5 (ФДЕ), яка забезпечує розпад цГМФ у кавернозному тілі. Силденафіл не чинить прямої розслаблювальної дії на ізольоване кавернозне тіло, однак посилює релаксуючу дію NO у тканині кавернозного тіла. При активації шляху NO/цГМФ, що спостерігається при сексуальному збудженні, пригнічення ФДЕ 5 під впливом силденафілу призводить до підвищення рівня цГМФ у кавернозному тілі. Через це для досягнення сприятливого фармакологічного ефекту Новігри необхідна адекватна сексуальна стимуляція.

При одноразовому прийомі Новігри внутрішньо у дозах до 100 мг у здорових добровольців препарат не спричиняв клінічно значущих змін ЕКГ. Максимальне пониження систолічного артеріального тиску у положенні пацієнта лежачи при застосуванні препарату внутрішньо у дозі 100 мг становило в середньому 8,4 мм рт.ст. Відповідне зниження діастолічного артеріального тиску у положенні лежачи становило 5,5 мм рт.ст. Зниження артеріального тиску пояснюється вазодилатуючим ефектом силденафілу, можливо, за рахунок підвищення рівня цГМФ у гладеньких м’язах судин.

Активність силденафілу in vitro щодо ФДЕ 5 у 10 - 10000 разів перевищує його активність порівняно з іншими ізоформами фосфодіестерази (ФДЕ за типами 1, 2, 3, 4 та 6). Зокрема, активність силденафілу щодо ФДЕ 5 у 4000 разів перевищує його активність щодо ФДЕ 3- цАМФ-специфічної фосфодіестерази, яка регулює скорочувальну активність міокарда. У деяких пацієнтів через 1 год після прийому препарату в дозі 100 мг виявлено легке, минаюче порушення кольоровідчуття (синього/зеленого) за допомогою тесту Fransworth-Munsell 100; через 2 год після прийому препарату це порушення минало. Припускають, що механізмом такого порушення зору є пригнічення ФДЕ 6, яка бере участь у процесі передачі світла у сітківці. Результати дослідження in vitro свідчать, що ефект силденафілу на ФДЕ 6 у 100 разів поступається його активності щодо ФДЕ 5. Новігра не впливає на гостроту зору й контрастність сприйняття.

Фармакокінетика. Препарат швидко всмоктується після прийому внутрішньо. Концентрація силденафілу в плазмі крові після перорального прийому натще досягає максимального значення протягом 30 - 120 хв. (в середньому 60 хв.). Абсолютна біодоступність при прийомі внутрішньо становить в середньому 41% (25 - 63%). Фармакокінетика Новігри при прийомі внутрішньо у рекомендованих дозах (25 - 100 мг) є лінійною. При прийомі Новігри разом з жирною їжею швидкість всмоктування знижується, період досягнення максимальної концентрації збільшується на 60 хв., а максимальна концентрація у плазмі крові знижується в середньому на 29%. Об’єм розподілу силденафілу у рівноважному стані становить у середньому 105 л/кг. Силденафіл та його основний циркулюючий М-десметиловий метаболіт приблизно на 96% зв’язується з білками плазми крові. Зв’язування з білками не залежить від концентрації препарату. У здорових добровольців, які одержували Новігру одноразово по 100 мг, менше 0,0002% (у середньому 188 нг) дози виявляли у спермі через 90 хв. після прийому. Одноразовий прийом Новігри внутрішньо у дозі 100 мг не супроводжувався зміною рухливості або морфології сперматозоїдів.

Силденафіл метаболізується переважно під впливом СYР3А4 (основний шлях) та СYР2С9 (неосновний шлях) мікросомальних ізоферментів печінки. Основний циркулюючий метаболіт утворюється внаслідок N-десметилювання силденафілу. За селективністю дії на ФДЕ метаболіт можна порівняти з силденафілом, а його активність щодо ФДЕ 5 становить приблизно 50% активності самого препарату. Концентрація метаболіту у плазмі крові становить майже 40% від такої у силденафілу. N-десметилметаболіт піддається подальшому метаболізму; термінальний період його напіввиведення – приблизно 4 год. Загальний кліренс силденафілу з організму дорівнює 41 л/год, а термінальний період напіввиведення – 3 - 5 год. Після прийому внутрішньо або внутрішньовенного введення силденафіл виводиться у вигляді метаболітів переважно з калом (десь 80% введеної дози) і меншою мірою з сечею (майже 13% введеної дози).

У здорових добровольців віком 65 років і старше кліренс силденафілу є пониженим, а концентрація вільної лікарської речовини у плазмі крові приблизно на 40% перевищує рівень його у здорових молодих добровольців (18 - 45 років). Однак, аналіз даних щодо безпечності показав, що вік не впливає на частоту негативних побічних ефектів.

У добровольців з легкою (кліренс креатиніну 50 - 80 мл/хв) та помірною (кліренс креатиніну 30 - 49 мл/хв) нирковою недостатністю фармакокінетика Новігри після однократного прийому внутрішньо у дозі 50 мг не змінювалася. У добровольців з тяжкою нирковою недостатністю (кліренс креатиніну < 30 мл/хв) кліренс силденафілу знижувався, що призводило до збільшення AUC (100%) та максимальної концентрації (88%) у плазмі крові порівняно з такими у здорових добровольців.

Показання для застосування. Порушення ерекції.

 

Спосіб застосування та дози. Препарат призначають внутрішньо у дозі 25 або 50 мг за 1 годину до статевого акту. З урахуванням ефективності та переносимості дозу можна підвищити до 100 мг. Максимальна рекомендована доза становить 100 мг 1 раз на добу.

У осіб похилого віку та хворих з тяжким ступенем ниркової недостатності (кліренс креатиніну менше за 30 мл/хв) або з порушеною функцією печінки початкова доза становить 25 мг. З урахуванням ефективності та переносимості дозу можна підвищити до 100 мг.

Побічна дія. Препарат переноситься добре. Найвірогіднішими побічними ефектами є головний біль, припливи крові, запаморочення, диспептичні реакції, закладеність носа, минущі порушення зору (головним чином, зміни кольоросприйняття об’єктів, а також посилення сприйняття світла й затуманення зору); при застосуванні препарату у дозах, що перевищували рекомендовані, небажані явища були подібними до відзначених вище, однак реєструвалися частіше. Відзначені міалгія та випадки пріапізму.

 

Протипоказання. Підвищена чутливість до компонентів препарату; одночасне застосування донаторів NO або нітратів у будь-яких формах; дитячий вік (до 14 років).

 

Передозування. У дослідженнях на здорових добровольцях при однократному прийомі препарату у дозах до 800 мг негативні явища були подібними до таких при прийомі Новігри у найнижчих дозах, але зустрічалися частіше. У разі передозування проводять стандартне симптоматичне лікування. Застосування діалізу, певно, не збільшує кліренс силденафілу, оскільки останній активно зв’язується з білками плазми й не виводиться з сечею.

 

Особливості застосування. Для діагностики порушень ерекції, визначення їх можливих причин та вибору адекватного лікування необхідно зібрати повний медичний анамнез та провести ретельне фізичне обстеження пацієнта. Сексуальна активність становить певний ризик за наявності захворювань серцево-судинної системи. Через це перед початком лікування з приводу порушень ерекції необхідне кардіологічне обстеження хворого. Після широкого впровадження препарату в практику надійшли повідомлення про серйозні порушення з боку серцево-судинної системи, які включали стенокардію, інфаркт міокарда, раптову коронарну смерть, шлуночкові аритмії, геморагічний інсульт, минаючи ішемію, артеріальну гіпер- або гіпотензію. Вказані випадки переважно розвивалися під час або відразу після сексуальної активності. У більшості пацієнтів, але не у всіх були наявні фактори ризику розвитку захворювань серцево-судинної системи.

Препарати, призначені для лікування порушення ерекції, з обережністю застосовують у хворих з анатомічною деформацією статевого члена, наприклад, при ангуляції, кавернозному фіброзі (хвороба Пейроні) та в осіб із захворюваннями, що сприяють розвитку приапізму (серпоподібно-клітинна анемія, множинна мієлома або лейкоз).

Відомостей про безпечність застосування Новігри при пептичній виразці та геморагічному діатезі не існує, через що препарат хворим з такою патологією призначають з обережністю.

У невеликої кількості хворих зі спадковим пігментним ретинітом відзначені спадкові порушення фосфодіестераз сітківки. Відомостей про безпечність застосування Новігри у хворих з пігментним ретинітом відсутні, тому препарат у них слід застосовувати з обережністю.

Препарати, призначені для лікування порушень ерекції, не слід призначати чоловікам, для яких сексуальна активність небажана.

Оскільки під час клінічних випробувань силденафілу спостерігалися запаморочення та порушення зору, не слід керувати транспортом та працювати з потенційно небезпечними механізмами до з’ясування індивідуальної реакції на препарат.

 

Взаємодія з іншими лікарськими засобами. Безпечність та ефективність застосування препарату у комбінації з іншими засобами, призначеними для лікування порушень ерекції, не вивчалися, тому подібні комбінації застосовувати не рекомендується.

Одночасне призначення силденафілу та ритонавіру, високоспецифічні інгібітори Р-450, не рекомендується. Одночасний прийом інгібітора протеаз ВІЛ ритонавіру на стадії рівноважної концентрації (500 мг 2 рази на добу) з силденафілом (100 мл однократно) призводить до 300% підвищення (у 4 рази) максимальної концентрації силденафілу у плазмі крові та 1000% (111 разів) збільшення AUC силденафілу.

Циметидин у дозі 800 мг, що є неспецифічним інгібітором CYP3A4, при одночасному прийомі з Новігрою, спричиняв підвищення концентрації силденафілу в плазмі крові на 56% у здорових добровольців. Популяційний фармакокінетичний аналіз результатів клінічного дослідження продемонстрував зниження кліренсу силденафілу при одночасному застосуванні інгібіторів CYP3A4 (таких як кетоконазол, еритроміцин, циметидин), однак частота побічних ефектів у цих пацієнтів не збільшилася.

Одноразовий прийом антациду (магнію/алюмінію гідроксиду) не впливав на біодоступність Новігри.

За даними популяційного аналізу інгібітори CYP2С9 (толбутимід, варфарин), CYP2D6 (селективні інгібітори зворотного нейронального захоплення серотоніну, трициклічні антидепресанти), тіазиди й тіазидоподібні діуретики, петльові та калійзберігаючі діуретики, інгібітори АПФ, антагоністи кальцію, блокатори β-адренорецепторів та індуктори метаболізму CYP450 (рифампіцин, барбітурати) не чинили вплив на фармакокінетику силденафілу. При застосуванні силденафілу у рекомендованих дозах максимальна концентрація його у плазмі крові становить десь 1 мкмоль, тому малоймовірно, що Новігра здатна впливати на кліренс субстратів цих ізоферментів.

Ознак істотної взаємодії з толбутамідом у дозі 250 мг або варфарином у дозі 40 мг, які метаболізують CYP2С9, не виявлено.

Новігра (50 мг) не посилювала гіпотензивної дії алкоголю у здорових добровольців при максимальному рівні алкоголю в середньому 80 мг/дл. У хворих на артеріальну гіпертензію ознак взаємодії Новігри (100 мг) з амлодипіном не виявлено. Середнє додаткове зниження артеріального тиску у положенні лежачи (систолічного – 8 мм рт.ст., діастолічного – на 7 мм рт.ст.) наближалося до такого при прийомі однієї Новігри у здорових добровольців. Дані нині про безпечність застосування свідчать про відсутність відмінностей у характері побічних ефектів у хворих, які одрежували Новігру разом з антигіпертензивними препаратами та без них.

Умови та термін зберігання. Зберігати у недоступному для дітей, сухому, захищеному від світла місці, при температурі 15 - 25°С. Термін придатності – 2 роки.