Гордокс инструкция, аналоги и состав

Загальна характеристика:

міжнародна назва: апротинін (Aprotinin);

основні фізико-хімічні властивості: безбарвний або трохи забарвлений прозорий розчин, практично без механічних домішок;

склад: 1мл розчину містить 10 000 КІОД апротиніну;

допоміжні речовини: натрію хлорид, спирт бензиловий, вода для ін’єкцій.

 

Форма випуску. Розчин для ін’єкцій.

 

Фармакотерапевтична група. Інгібітори фібринолізу. Апротинін.

Код АТС B02АВ01

Фармакологічні властивості. Апротинін є інгібітором калікреїну. Апротинін блокує активність протеолітичних ферментів, зокрема, калідиногенази, трипсину, плазміну і деяких плазміногенних активаторів.

Фармакокінетика. Після внутрішньовенного введення концентрація препарату в крові швидко знижується в результаті того, що Гордокс добре проникає в екстрацелюлярний простір. Виводиться із сечею.

 

Показання для застосування. Лікування первинної гіперфібринолітичної кровотечі. Допоміжне лікування тяжкого гострого панкреатиту, тяжкого хронічного рецидивуючого панкреатиту, післяопераційного і травматичного панкреатиту.

 

Спосіб застосування та дози. Дорослим: (з масою тіла 70 кг) початкова доза становить 500 000 КІОД апротиніну внутрішньовенно, повільно (максимальна швидкість 5 мл/хв.) у положенні хворого лежачи. Для збереження досягнутого рівня в крові введення продовжується у вигляді тривалої краплинної інфузії (200 000 КІОД кожні 4-6 годин). Добова доза становить не менше 1 000 000 КІОД. Після поліпшення клінічної картини і лабораторних параметрів добову дозу можна поступово зменшити до 500000 КІОД.

Дітям: добова доза становить 20 000 КІОД апротиніну на кілограм маси тіла на добу.

Побічна дія. Реакції підвищеної чутливості. Рідко можуть зустрітися нудота, блювання, понос, м’язовий біль, зміна артеріального тиску.

 

Протипоказання. Дисеміноване внутрішньосудинне згортання крові (ДВЗ-синдром), підвищена чутливість до апротиніну, I триместр вагітності.

Передозування. Можуть виникати різні алергійні реакції, у тому числі анафілактичний шок. У цих випадках уведення препарату необхідно терміново припинити і призначити симптоматичну терапію.

 

Особливості застосування.

Діюча речовина має білкове походження і поліпептидну структуру, тому може діяти як антиген.

Для виявлення підвищеної чутливості до введення початкової дози необхідно внутрішньовенно ввести 1 мл тест-дози після 10 000-кратного розведення. З появою алергічної реакції на тест-дозу препарат не можна застосовувати.

Якщо під час уведення препарату внутрішньовенно або у вигляді інфузії виникають реакції підвищеної чутливості або непереносимості, введення препарату необхідно негайно припинити.

У другому та третьому триместрах вагітності препарат може бути призначений тільки після ретельного зважування користі/ризику від застосування.

 

Взаємодія з іншими лікарськими засобами.

Заборонено вводити разом з інфузійними розчинами, що містять декстран (посилення реакцій підвищеної чутливості).

Спільне застосування з кортикостероїдами, живильними розчинами, що містять амінокислоти і ліпіди, не допускається через їхню хімічну несумісність.

 

Умови та термін зберігання. Зберігати при температурі 15-300С.

Термін придатності – 5 років