Плаквенил инструкция, аналоги и состав

Загальна характеристика:

міжнародна та хімічна назви: hydroxychloroquine -(RS)-2-N-[4-(7-хлоро-4-хіноліоаміно)пентил]-N-етиламіноетанолу сульфат;

основні фізико-хімічні властивості: білі двоопуклі таблетки з плоскими краями, з маркуванням “HСQ” на одному боці та “200” - на іншому;

склад: 1 таблетка містить гідроксихлорохіну сульфату 200 мг;

допоміжні речовини: лактози моногідрат, повідон, крохмаль кукурудзяний, магнію стеарат, Opadry OY-L-28900 (гіпромелоза, макрогол 4000, титану діоксид, лактози моногідрат).

Форма випуску. Таблетки, вкриті оболонкою.

Фармакотерапевтична група. Протималярійні препарати. Код АТС Р01В А02.

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка. Гідроксихлорохін має декілька фармакологічних властивостей, що зумовлюють його терапевтичний ефект. Ці властивості включають у себе взаємодію із сульфгідрильними групами, зміну активності ферментів (у тому числі фосфоліпази, НАДН-цитохром С-редуктази, холінестерази, протеаз і гідролаз); зв’язування з ДНК; стабілізацію лізосомальних мембран; інгібування створення простагландину; хемотаксис і фагоцитоз поліморфноядерних клітин; можливо втручання у вироблення моноцитами інтерлейкіну 1 і інгібування вивільнення нейтрофілсупероксиду. Завдяки внутрішньоклітинній концентрації та підвищенню рН внутрішньоклітинних кислотних пухирців гідроксихлорохін має як антипротозойну, так і антиревматичну активність.

Фармакокінетика. Гідроксихлорохін швидко всмоктується після перорального прийому. Його середня біодоступність становить близько 74 %. Він широко розподіляється в організмі, накопичується всередині клітин крові й інших тканин, таких як печінка, легені, нирки та очі. У печінці він частково перетворюється в активні етильовані метаболіти та виділяється в основному через нирки (23-25 % - у незміненому вигляді), а також з жовчю. Виділення препарату повільне, період напівелімінації становить близько 50 днів (суцільна кров) і 32 дня (плазма).

Гідроксихлорохін проникає крізь плацентарний бар’єр і, можливо, потрапляє в грудне молоко.

Показання для застосування.

Малярія: для лікування гострих нападів і пригнічення малярії, спричиненої Plasmodium vivax, P.ovale і P.malariae, а також чутливими штамами P.falciparum; для радикального лікування малярії, спричиненої чутливими штамами P.falciparum.

Ревматичні та дерматологічні захворювання: системний червоний вовчак; дискоїдний червоний вовчак; ревматоїдний артрит; ювенільний хронічний артрит; дерматологічні стани, спричинені або погіршені сонячним світлом.

Спосіб застосування та дози. Плаквеніл повинен застосовуватися тільки перорально. Таблетки необхідно приймати під час їди або запиваючи склянкою молока.

ПРИМІТКА. Всі дози наведені для гідроксихлорохіну сульфату та не еквівалентні дозам гідроксихлорохіну основи!

Ревматичні захворювання. Плаквеніл має кумулятивну дію, для досягнення його терапевтичного ефекту необхідно кілька тижнів, тим часом як незначні побічні ефекти можуть виявлятися відносно рано. Якщо протягом шести місяців стан хворого не поліпшується, застосування препарату слід припинити.

Ревматоїдний артрит. Для дорослих початкова доза становить 400-600 мг/добу. Підтримуюча доза – 200-400 мг/добу.

Ювенільний хронічний артрит. Доза не повинна перевищувати 6,5 мг/кг маси тіла або 400 мг/добу, призначати необхідно найменшу дозу.

Системний і дискоїдний червоний вовчак. Для дорослих початкова доза становить 400-800 мг/добу. Підтримуюча доза - 200-400 мг/добу.

Підвищена світлочутливість. Лікування повинно бути обмежено періодами максимальної експозиції світлом. Для дорослих може бути достатньою доза 400 мг/добу.

Пригнічення малярії. Для дорослих - 400 мг в один і той самий день тижня.  Для дітей старше 6 років щотижнева пригнічуюча доза становить 6,5 мг/кг маси тіла, але, незалежно від маси тіла, не повинна перевищувати дозу для дорослих.

Якщо умови дозволяють, то пригнічуючу терапію слід почати за два тижні до впливу сонячного світла. Якщо це неможливо, дорослим можна призначати початкову подвійну дозу 800 мг, дітям - 12,9 мг/кг (але не перевищуючу 800 мг), розподілену на два прийоми з інтервалом 6 годин. Пригнічуючу терапію слід продовжувати протягом восьми тижнів після залишення ендемічної зони.

Лікування гострих нападів малярії. Для дорослих початкова доза становить 800 мг, потім 400 мг через шість або вісім годин і по 400 мг два наступних дні (всього 2 грами гідроксихлорохіну сульфату). Як альтернативний метод була показана ефективність одноразової дози 800 мг. Дозування для дорослих, так само як і для дітей, може бути розраховано на основі маси тіла (див. нижче).

Для дітей старше 6 років загальна доза 32 мг/кг (але що не перевищує 2 г) застосовується більше трьох днів таким чином:

перша доза: 12,9 мг/кг (але не перевищуючи одноразової дози 800 мг);

друга доза: 6,5 мг/кг (але не перевищуючи 400 мг) через 6 годин після першої дози;

третя доза: 6,5 мг/кг (але не перевищуючи 400 мг) через 18 годин після другої дози;.

четверта доза: 6,5 мг/кг (але не перевищуючи 400 мг) через 24 години після третьої дози.

Побічна дія.

Офтальмологічні ефекти. Рідко - ретинопатія зі зміною пігментації та дефектами поля зору. На ранній стадії вона оборотна після відміни препарату. Якщо Плаквеніл вчасно не відмінити, існує ризик прогресії ретинопатії навіть після відміни препарату. Зміни сітківки можуть бути спочатку безсимптомними, або у хворих може бути парацентральна, перицентральна або минуща скотома.

Зміни рогівки, включаючи набряк і помутніння. Вони можуть бути або безсимптомними, або спричинювати такі порушення, як ореоли, неясність зору або фотофобію. Ці зміни можуть бути тимчасовими або оборотними при припиненні лікування. Неясність зору може бути спричинена порушенням акомодації, залежить від дози й оборотна.

Дерматологічні ефекти. Рідко - шкірні висипання; свербіж, зміни пігментації шкіри та слизових оболонок, знебарвлення волосся та алопеція. Ці зміни звичайно швидко минають після припинення лікування.

Бульозний висип, включаючи поодинокі випадки мультиформної еритеми та синдрому Стівенса - Джонсона, світлочутливість і окремі випадки ексфоліативного дерматиту.

Дуже рідко - гострі генералізовані екзантематозні пустульозні висипання, які необхідно відрізняти від псоріазу, хоча Плаквеніл може спричинювати напади псоріазу. Це може бути пов’язано з підвищенням температури та гіперлейкоцитозом. Після відміни препарату прогноз звичайно сприятливий.

Вплив на травний тракт. Скарги з боку травного тракту: нудота, пронос, анорексія, біль у ділянці живота; рідко - блювання. Ці симптоми звичайно минають відразу ж після зниження дози або припинення лікування.

Вплив на ЦНС. Іноді - запаморочення, шум у вухах, втрата слуху, головний біль, нервозність, емоційна нестійкість, психози, судоми.

Нейром’язові ефекти. Міопатії скелетних м’язів або нейроміопатії, що призводять до прогресуючої слабкості та атрофії проксимальних груп м’язів. Міопатія може бути оборотною після відміни препарату, але для повного відновлення може бути потрібним декілька місяців.

Можуть спостерігатися слабкі сенсорні зміни, пригнічення сухожильного рефлексу й аномальна нервова провідність.

Вплив на серцево-судинну систему. У поодиноких випадках - кардіоміопатія. При виявленні порушень провідності (атріовентрикулярна блокада/блокада пучка Гісса) та гіпертрофії обох шлуночків слід запідозрити хронічну інтоксикацію. Відміна препарату може привести до відновлення провідності.

Гематологічні ефекти. Рідко - депресія кісткового мозку. Плаквеніл може загострювати порфірію.

Вплив на функцію печінки. В окремих випадках можуть спостерігатися аномальні показники функції печінки, повідомлялося про декілька випадків печінкової недостатності, що розвивалася раптово.

Протипоказання. Підвищена чутливість до похідних 4-амінохіноліну. Попередня макулопатія. Діти до 6 років (таблетки по 200 мг не адаптовані до маси тіла менше 35 кг). Хворі з рідкісними уродженими аномаліями, такими як непереносимість галактози, дефіцитом лактази Лаппа або синдромом мальабсорбції глюкози/галактози.

Передозування. Передозування 4-амінохінолінів небезпечне особливо для маленьких дітей, навіть 1-2 грами препарату можуть призвести до фатального кінця.

Симптоми передозування можуть включати головний біль, порушення зору, серцево-судинний колапс і судоми, гіпокаліємію, порушення ритму та провідності, за якими настає раптово рання зупинка серця і подиху. Оскільки ці ефекти можуть розвитися відразу ж після прийому великої дози препарату, втручання повинно бути негайним. Вміст шлунка необхідно негайно видалити, викликавши блювання або промивши шлунок. Активоване вугілля в дозі, що як мінімум у п’ять разів перевищує прийняту дозу препарату, може припинити подальшу абсорбцію Плаквенілу. Активоване вугілля повинно вводитись у шлунок через трубку після промивання та не пізніше, ніж через 30 хвилин після прийому препарату.

Парентеральне введення діазепаму може зменшити кардіотоксичність Плаквенілу.

За необхідності слід проводити заходи щодо підтримування дихання та протишокову терапію.

Особливості застосування.

Загальні.

Частота ретинопатії, якщо не перевищується рекомендована добова доза, невелика. Перевищення рекомендованої добової дози збільшує ризик пошкодження сітківки та прискорює цей процес.

Перед початком курсу лікування препаратом слід провести ретельну офтальмоскопію обох очей для дослідження гостроти зору, колірного зору й оптичного поля, а також фундоскопію. Потім таке обстеження необхідно повторювати, як мінімум, щорічно.

Обстеження повинно бути більш частим і адаптованим до хворого у таких ситуаціях:

денна доза перевищує 6,5 мг/кг ідеальної (не підвищеної) маси тіла; реальна маса, що використовується для встановлення дози для повних хворих, може призвести до передозування;

ниркова недостатність;

загальна доза перевищує 200 г;

хворі похилого віку (старше 65 років);

знижена гострота зору.

Якщо зір погіршується (гострота зору, колірний зір і т.п.), слід негайно відмінити препарат. Хворі повинні знаходитися під наглядом, тому що зміна сітківки та порушення зору можуть прогресувати навіть після відміни лікування.

Рекомендується дотримуватися обережності при лікування препаратом пацієнтів із захворюваннями печінки та нирок. Може виникнути необхідність у зниженні дози препарату для зменшення його токсичного впливу на ці органи.

З обережністю застосовувати препарат для лікування пацієнтів, які мають шлунково-кишкові, неврологічні або гематологічні захворювання; хворих, чутливих до хініну, які мають дефіцит глюкози-6-фосфат-дегідрогенази, порфірію і псоріаз.

Хворим, які приймають препарат протягом тривалого часу, слід періодично проводити повний аналіз крові, при виявленні аномальних показників Плаквеніл необхідно відмінити.

Маленькі діти особливо чутливі до токсичних ефектів 4-амінохінолінів, тому необхідно зберігати Плаквеніл у недоступному для дітей місці.

У хворих, які тривало приймають препарат, необхідно періодично проводити обстеження функцій скелетних м’язів і сухожильного рефлексу. Якщо при прийомі препарату спостерігається слабкість, його слід відмінити.

Малярія. Плаквеніл неефективний відносно хлорохінрезистентних штамів P.falciparum, неактивний щодо екзоеритроцитних форм P.vivax, P.ovale і P.malariae. Тому Плаквеніл не запобігає ні інфікуванню цими мікроорганізмами при застосуванні в профілактичних цілях, ні рецидиву хвороби, спричиненої ними.

Вплив на здатність керувати автомобілем і виконувати роботи, що потребують підвищеної уваги. Хворі повинні дотримувати обережності при керуванні транспортом і виконанні робіт, що потребують підвищеної уваги, тому що Плаквеніл може порушувати акомодацію та спричинювати помутніння зору. Якщо цей стан не проходить сам по собі, доза може бути тимчасово знижена.

Вагітність. Плаквеніл проникає крізь плаценту. Даних про застосування Плаквенілу під час вагітності недостатньо. Відомо, що 4-амінохіноліни в терапевтичних дозах можуть спричинювати ушкодження центральної нервової системи, у тому числі ототоксичність (слухову та вестибулярну токсичність, уроджену глухоту), ретинальні кровотечі і аномальну пігментацію ретини. Тому слід уникати застосування Плаквенілу при вагітності.

Лактація. Слід ретельно зважити необхідність застосування препарату при лактації, тому що він у невеликій кількості виділяється в материнське молоко, а маленькі діти особливо чуттєві до токсичних ефектів 4-амінохінолінів.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами. Одночасне застосування Плаквенілу та дигоксину може спричинити підвищення рівня дигоксину в сироватці, тому у хворих, які отримують комбіноване лікування, слід ретельно контролювати рівень дигоксину в сироватці.

Оскільки Плаквеніл може підсилювати ефект гіпоглікемічних засобів, може знадобитися зменшення дози інсуліну або антидіабетичних препаратів.

Плаквеніл може вступати в деякі з відомих взаємодій хлорохіну, навіть якщо про це немає публікацій. Тобто можливо підсилення його прямої підсилюючої дії на нейром’язовий перехід аміноглікозидними антибіотиками; пригнічення його метаболізму циметидином, що може підвищувати концентрацію Плаквенілу в плазмі; антагонізм дії неостигміну та піридостигміну; зменшення утворення антитіл у відповідь на первинну імунізацію інтрадермальною людською диплоїдно-клітинною вакциною сказу.

При одночасному застосуванні антацидів інтервал між прийомами повинен становити не менше 4 годин (зниження абсорбції).

Умови та термін зберігання. Зберігати в недоступному для дітей місці, при кімнатній температурі (до 25С). Термін придатності - 3 роки.