Пироксикам инструкция, аналоги и состав

Загальна характеристика:

міжнародна та хімічна назви: Piroxicam; 4-окси-2-метил-3-(N-піридил-2)-карбоксамідо-2Н-1,2-бензотіазин-1,1-діокись;

основні фізико-хімічні властивості: таблетки круглі, плоскі, світло-оранжевого кольору з фаскою і рискою;

склад: 1 таблетка містить піроксикаму 20 мг;

допоміжні речовини: лактоза, крохмаль, целюлоза мікрокристалічна, полівінілпіролідон       К 30, світло-оранжевий барбник, магнію стеарат, тальк, натрію крохмальгліколят, кремнію діоксид колоїдний, натрію кроскармелоза,  вода ананасова, натрію цукрин.

Форма випуску. Таблетки диспергонані.

Фармакотерапевтична група. Нестероїдні протизапальні і протиревматичні засоби. Група оксикамів. Код АТС М01А С01.

Фармакологічні властивості. Фармакодинаміка. Піроксикам належить до нестероїдних протизапальних препаратів групи оксикамів. Механізм дії препарату обумовлений  пригніченням синтезу простагландинів внаслідок пригнічення активності ферменту циклооксигенази. Гальмує міграцію моноцитів і лейкоцитів, утворення радикалів кисню, дію лізосомних ензимів, які руйнують хрящову тканину.  При суглобному синдромі послаблює та усуває запалення  і біль при рухах та в стані спокою. Має протизапальну, аналгезивну та жарознижувальну дії.

Фармакокінетика.        Після  прийому внутрішньо Піроксикам повністю абсорбується в шлунково-кишковому тракті. Максимальна концентрація в плазмі крові досягається через 3- 5 год. Біодоступність – приблизно 100 %. Період напіввиведення – приблизно 50 (30 – 60) год. При курсовому прийомі рівноважна концентрація препарату в плазмі крові досягається протягом 10 днів. При прийомі 40 мг Піроксикаму на 1 – 2 доби вже на 2 день лікування досягається приблизно 75 % рівноважної концентрації. Піроксикам метаболізується у печінці і виводиться з організму сечею у вигляді неактивних метаболітів. 

Показання для застосування. Запальні і дегенеративні захворювання опорно-рухового апарату і м’яких тканин (ревматичний поліартрит, артоз, ревматоїдний артрит, анкілозуючий спондилоартрит, подагра, бурсит, тендовагініт), травматичні ушкодження м’яких тканин і опорно-рухового апарату (забите місце, розтягнення), первинна дисменорея.

Спосіб застосування та дози. Призначають дорослим перорально в дозі 10-40 мг 1 раз на добу під час або після їжі з достатньою кількістю рідини.

При ревматоїдному поліартриті, дегенеративній артропенії, анкілозуючому спондилоартриті підтримуюча і початкова доза становить 20 мг 1 раз на добу (залежно від стану хворого підтримуюча доза може бути знижена до 10 мг або підвищена до 30 мг на добу).

При захворюванні м’яких тканин,  травмах в перші 2 дні призначають по 40 мг на добу в один або декілька прийомів, потім по 20 мг на добу протягом 7 - 14 днів.

При первинній дисменореї призначають по 20-40 мг на добу протягом перших 2 днів, при необхідності у наступні 1- 3 дні призначають по 20 мг на добу .

При гострій подагрі – 40 мг на добу одноразово протягом 4 – 7 днів.

Дані про безпеку і ефективність препарату при застосуванні у дітей відсутні.

Побічна дія.  Можливі відчуття спраги, анорексія або посилення апетиту, метеоризм, нудота, відчуття переповнення в епігастральній ділянці, діарея, запор, рідко – виразково-ерозивні ураження шлунково-кишкового тракту, підвищення рівня трансаміназ і сечовини в крові. 

Протипоказання. Підвищена чутливість до Піроксикаму та інших нестероїдних протизапальних препаратів, бронхіальна астма, виразково-ерозивні ураження шлунково-кишкового тракту, виражені порушення функції нирок, вагітність, період лактації, діти віком до 15 років.

Особливості застосування. З обережністю призначають хворим,  в анамнезі яких вказано на виразкову хворобу, людям літнього віку, ослабленим пацієнтам, особливо з порушеннями функцій серцево-судинної системи, печінки та нирок.

У процесі лікування Піроксикамом необхідно контролювати функціональний стан печінки і клітковий стан периферічної крові. 

Під час лікування Піроксикамом потрібно утриматись від вживання алкоголю.

Препарат негативно впливає на здатність керувати транспортом і на роботу з потенційно небезпечними механізмами.

Передозування. Симптоми: нудота, блювання, серцева недостатність, напади стенокардії, бронхоспазм, ниркова недостатність, галюцинації.  У випадку передозування потрібно врахувати тривалий період напіввиведення Піроксикаму. Призначають промивання шлунка, перорально активоване вугілля; показано проведення  підтримуючої і симптоматичної терапії. 

Взаємодія з іншими лікарськими засобами.  При одночасному застосуванні препарату з гіпотензивними і діуретичними засобами, літієм, метотрексатом, з ацетилсаліциловою кислотою і антидіабетичними засобами їхня концентрація в плазмі крові може змінюватись. Одночасне застосування Піроксикаму з кумариновими препаратами підвищує ризик кровотеч. Не рекомендується призначати Піроксикам одночасно з іншими нестероїдними протизапальними препаратами і непрямими антикоагулянтами.

Умови та термін зберігання.

Зберігати у недоступному для дітей, сухому, захищеному від світла місці, при температурі від 8 до 25 ⁰С.

Термін придатності – 3 роки.