Сенорм инструкция, аналоги и состав

Загальна характеристика:

міжнародна та хімічна назви: haloperidol; 4-[4-(4-хлорфеніл)-4-гідрокси-1-піперидиніл]-1-(4-фторфеніл)-1-бутанон;

основні фізико-хімічні властивості: прозора, безбарвна або жовтуватого кольору рідина;

склад: 1 мл розчину для ін’єкцій містить 5 мг галоперидолу;

допоміжні речовини: метилпарабен, пропілпарабен, кислота молочна, вода для ін’єкцій.

Форма випуску. Розчин для ін’єкцій.

Фармакотерапевтична група. Антипсихотичні засоби. Код АТС N05А D01.

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка. Сенорм містить діючу речовину галоперидол. Галоперидол – активний нейролептик. Механізм його дії обумовлений блокадою допамінергічних рецепторів у мезолімбічних структурах головного мозку. Має високу антипсихотичну активність, виявляє помірну седативну і виражену протиблювотну дію. Відносно часто викликає екстрапірамідні розлади. При внутрішньом’язовому введення ефективно усуває психомотрне збудження.

Фармакокінетика. Галоперидол добре всмоктується у травному тракті. Максимальна концентрація в плазмі при внутрішньом’язовому введенні досягається через 10 - 20 хв.

Період напіввиведення при внутрішньом’язовому введенні – 21 год, при внутрішньовенному введенні – 14 год.

Виводиться нирками і з жовчю через кишечник.

Показання для застосування. Гострі психотичні розлади, гострі і хронічні психози (шизофренія; маніакально-депресивний, епілептичний, алкогольний психози); хвороба Туретта; олігофренія; хорея Гентингтона, нестримне блювання, психоматичні порушення; розлади поведінки дітей, такі як агресивність, “вибухова” збудливість без очевидних причин; лікування короткими курсами станів гіперреактивності у дітей, що виражаються у підвищеній руховій активності, порушенні концентрації уваги, зниженні стійкості до стресів, розладів поведінки.

Спосіб застосування та дози. Дорослим при гострих психотичних розладах внутрішньом’язово вводять розчин галоперидолу в дозі 2 - 5 мг, інтервал між введенями – 4 - 8 год.

Дітям віком від 3 до 12 років розчин галоперидолу вводять внутрішньом’язово в дозі 0,075 - 0,15 мг/кг на добу.

Побічна дія.

З боку нервової системи та психіки: екстрапирамідні розлади, м’язова ригідність, сонливість, кволість, головний біль, порушення свідомості, уповільнення швидкості реакції та погіршення координації, акатизія, депресія. Можливо виникнення пізніх дискінезій, пізніх дистоній. Описані випадки виникнення злоякісного нейролептичного синдрому.

З боку серцево-судиної системи: тахікардія, артеріальна гіпотензія або гіпертензія, погіршення перебігу стенокардії, зміни електрокардіограми.

З боку печінки: порушення функції печінки, жовтяниця.

З боку шлунково-кишкового тракту: анорексія, диспепсія, запор, діарея, нудота, блювання, гіперсалівація.

З боку ендокринної системи: гінекомастія, галакторея, нагрубання молочних залоз, порушення менструального циклу, імпотенція, підвищення лібідо, гіперглікемія, гіпоглікемія, гіпонатріємія.

Інші: сухість у роті, нечіткість зору, затримка сечі, приапізм, шкірні висипи, катаракта, ретинопатія, ларингоспазм, бронхоспазм, лейкоцитоз, анемія, лімфоцитоз, моноцитоз.

Протипоказання. Захворювання центральної нервової системи, що супроводжуються пірамідною чи екстрапірамідною симптоматикою (в тому числі хвороба Паркінсона); коматозні стани різного генезу; токсичні ураження ЦНС; депресія; істерія; підвищена чутливість до галоперидолу та інших похідних бутирофенону. Дітям віком до 3 років протипоказане ін’єкційне введення препарату. Не можна застосовувати препарат жінкам під час вагітності та у період лактації.

Передозування.

Симптоми: тяжкі екстрапірамідні порушення (ригідність м’язів, загальний або локальний тремор), сонливість, артеріальна гіпотензія, іноді – артеріальна гіпертензія. У вкрай тяжких випадках – коматозний стан, пригнічення дихання, шок.

Лікування: специфічного антидоту немає. При пригніченні дихання слід зробити штучну вентиляцію легенів. Для поліпшення кровообігу можна внутрішньовенно вводити плазму, розчин альбуміну, а також норадреналіну. Адреналін з тією ж метою застосовувати категорично забороняється. Для зменшення екстрапірамідних порушень протягом кількох тижнів можна застосовувати антипаркінсонічні засоби.

Особливості застосування. З обережністю призначають Сенорм пацієнтам хворим на ішемічну хворобу серця, стенокардію, з порушеннями серцевого ритму, лабільним артеріальним тиском, в також хворим на епілепсію, при наявності анамнестичних даних про судомні напади, пацієнтам зі змінами на ЕЕГ. До початку терапії Сенормом рекомендується проводити ЕЕГ-дослідження.

Особам, що застосовували препарат, слід утримуватися від виконання потенційно небезпечних видів діяльності, які потребують підвищеної уваги, швидкої психічної і рухової реакції. У період лікування слід утримуватися від вживання алкоголю.

У разі проведенння фармакотерапевтичної корекції ефектів Сенорму з використанням інших лікарських засобів, що діють на ЦНС, після припинення терапії Сенормом проведення корегуючої терапії слід продовжити. Якщо відмінити препарати одночасно, то можливе виникнення екстрапірамідних розладів.

У разі лікування Сенормом хворих з маніакальним станом при афективному психозі, воно може раптово змінится депресією.

Хворим, які приймали Сенорм тривало, препарат слід відміняти поступово через небезпеку розвитку дискінетичних порушень, які минають.

При одночасному застосуванні Сенорму і препаратів літія концентрація літія в плазмі крові не повинна перевищувати 1 ммоль/мл. Якщо під час проведення такої комбінованої терапії підвищується температура тіла на фоні екстрапірамідних розладів, терапію слід негайно припинити.

У разі значного зниження артеріального тиску на фоні терапії Сенормом необхідно негайно ввести внутрішньовенно норадреналін. Адреналін у цьому разі вводити неможна, оскільки Сенорм може перешкоджати його судинозвужувальній дії, внаслідок чого можливе парадоксальне зниження артеріального тиску.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами. Сенорм потенціює пригнічувальний вплив на ЦНС алкоголю, наркотичних аналгетиків, снодійних засобів, трициклічних антидепресантів і ряду інших препаратів. При одночасному застосуванні Сенорму і атропіну (або інших холінолітичних засобів) зростає ризик підвищення внутрішньоочного тиску. При застосуванні разом з метилдопою можливе посилення гіпотензивного ефекту метилдопи. Сенорм може знижувати ефекти адреналіну і викликати парадоксальне зниження артеріального тиску при його застосуванні. Здатність Сенорму послаблювати дію леводопи, може викликати необхідність підвищення дози протипаркінсонічного препарату. Має місце антагоністична взаємодія Сенорму і феніндіону. При одночасному призначенні препаратів літію і Сенорму підвищується ризик розвитку нейротоксичних ефектів.

Умови та термін зберігання. Зберігати в недоступному для дітей, сухому, захищеному від світла місці, при температурі від +8°С до 25°С. Термін придатності - 3 роки.