Бинафин инструкция, аналоги и состав

Загальна характеристика:

міжнародна та хімічна назви: Tеrbinafine; (E)-N-(6,6-Диметил-2-гептен-4-ініл)-N-метил-1-нафталінметанамін;

основні фізико-хімічні властивості: круглі двоопуклі таблетки від білого до білого з жовтуватим відтінком кольору;

склад: 1 таблетка містить тербінафіну гідрохлорид, еквівалентно тербінафіну – 125 мг;

або 1 таблетка містить тербінафіну гідрохлорид, еквівалентно тербінафіну – 250 мг;

допоміжні речовини: целюлоза мікрокристалічна, крохмаль, повідон, натрію метилпарабен, натрію лаурилсульфат, кремнію діоксид колоїдний (аеросил 200), магнію стеарат, натрію крохмаль гліколят, тальк, вода очищена.

Форма випуску. Таблетки.

Фармакотерапевтична група. Протигрибкові засоби для системного застосування. Тербінафін. Код АТС D01B A02.

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка. Тербінафін – протигрибковий препарат. Він має широкий спектр дії відносно грибів, що викликають захворювання шкіри, волосся і нігтів, в т.ч. дерматофітів Trichophyton (T. rubrum, T. mentagrophytes, T. verrucosum, T. tonsurans, T. violaceum), Microsporum (M. canis), Epidermophyton floccosum, дріжджових грибів роду Candida (C. аlbicans) і Pitysporum. В низьких концентраціях тербінафін має фунгіцидну дію відносно дерматофітів, пліснявих та деяких диморфних грибів. Активність відносно дріжджових грибів, залежно від їх виду, може бути фунгіцидною або фунгістатичною. Тербінафін специфічно пригнічує ранній етап біосинтезу стеринів в клітині гриба. Це призводить до дефіциту ергостерину і внутрішньоклітинного накопичення сквалену, що викликає загибель клітини гриба. Дія тербінафіну здійснюється шляхом пригнічення ферменту скваленепоксидази в мембрані клітини гриба. Цей фермент не відноситься до системи цитохрому Р450.

Фармакокінетика. Після однократного приймання тербінафіну внутрішньо в дозі 250 мг його максимальна концентрація в плазмі крові відзначається через 2 год. і становить 0,97 мкг/мл. Період напіввсмоктування становить 0,8 год., а період напіврозподілу – 4,6 год. Хоча біодоступність тербінафіну помітно змінюється під впливом їжі, але не такою мірою, щоб була потрібна корекція дози препарату. Тербінафін значною мірою зв’язується з білками плазми крові (99%). Тербінафін концентрується в ліпофільному шарі рогівки, проникає в секрет сальних залоз, що призводить до створення значних концентрацій у волосяних фолікулах і шкірі, багатій на сальні залози. Тербінафін проникає в нігтьові пластинки в перші декілька тижнів від початку терапії. Тербінафін метаболізується швидко за участю ізоферментів цитохрому Р450: CYP2C9, CYP3A4, CYP2C8, CYP2C19. В результаті біотрансформації тербінафіну утворюються метаболіти, що не мають протигрибкової активності і виводяться переважно з сечею. Кінцевий період напіввиведення становить 17 год. Доказів кумуляції препарату в організмі не існує. Не виявлено також змін рівноважної концентрації препарату в плазмі залежно від віку. У пацієнтів з порушеною функцією нирок або печінки може бути уповільнена швидкість виведення препарату, що призводить до більш високих концентрацій тербінафіну в крові.

Показання для застосування. Грибкові ураження шкіри, мікози волосистої частини голови, викликані дерматоміцетами (трихофітія, мікроспорія). Дерматомікози тулуба, гомілок, стоп. Ураження шкіри, викликані Candida albicans. Ураження нігтів (оніхомікози).

Спосіб застосування та дози. Тривалість лікування залежить від показань і тяжкості перебігу захворювання.

У дітей до 2 років (маса тіла менше 12 кг) про застосування Бінафіну відомостей немає. Разова доза для дітей залежить від маси тіла: маса менше 20 кг – 62,5 мг; 20-40 кг – 125 мг; маса понад 40 кг – 250 мг. Дітям призначають 1 раз на день.

Дорослим призначають 250 мг один раз на добу. Тривалість лікування при дерматомікозі стоп (міжпальцевий, підошов або по типу шкарпеток) становить 2-6 тижнів, дерматомікози тулуба, гомілок – 2-4 тижні. Повна відсутність проявів інфекції і скарг, що пов’язані з нею, може бути тільки через декілька тижнів після мікологічного вилікування. При ураженні волосся і волосистої частини голови тривалість лікування – 4 тижні. Мікози волосистої частини голови переважно спостерігаються у дітей.

Тривалість ефективного лікування у більшості хворих при оніхомікозі 6-12 тижнів. При оніхомікозі кистей в більшості випадків достатньо 6-ти тижнів; стоп – 12 тижнів.

Деяким хворим зі зниженою швидкістю росту нігтів потрібне триваліше лікування. Клінічний ефект визначається періодом часу, який необхідний для відростання здорового нігтя. Пацієнтам, що мають хронічні порушення функції печінки, слід призначати половину рекомендованої дози. Хворим з порушеною функцією нирок (кліренс менше 50 мл/хвилину або рівень креатиніну сироватки крові більше 300 мкмоль/л) слід призначати половину звичайної дози препарату.

В осіб похилого віку не треба змінювати дозування, а лише слід враховувати можливість супутнього порушення функції печінки і нирок.

Побічна дія. Відчуття переповнення шлунка, анорексія, диспепсія, нудота, біль в животі, діарея, шкірний висип, кропив’янка, головний біль, в поодиноких випадках – синдром Стівенса-Джонсона, токсичний епідермальний некроліз. Якщо спостерігається прогресуючий шкірний висип, лікування Бінафіном слід припинити. В окремих випадках Бінафін може викликати порушення смаку, навіть втрату (відновлення відбувається протягом декількох тижнів після припинення лікування). Є повідомлення про окремі випадки розвитку вираженої гепатобіліарної дисфункції. Хоча причинний зв’язок цих порушень з прийманням Бінафіну не встановлено, лікування слід припинити. Є окремі випадки розвитку гематологічних порушень (нейтропенія, тромбоцитопенія).

Протипоказання. Підвищена чутливість до тербінафіну або інших складових препарату. Вагітним, в період лактації, дітям до 2-х років.

Передозування. Є повідомлення про декілька випадків передозування (прийнята доза 4 г). У таких випадках cпостерігались головний біль, нудота, біль в епігастральній ділянці, запаморочення. Лікування: промивання шлунка, адсорбенти, симптоматична терапія.

Особливості застосування. Перед початком лікування слід врахувати висхідні показники функції печінки і забезпечити їх систематичний контроль в процесі лікування. При появі симптомів порушення функції печінки (нудота, відсутність апетиту, втомлюваність, жовтяниця, темна сеча, знебарвлений кал) слід підтвердити їх походження і відмінити лікування Бінафіном. Необхідно здійснювати постійний контроль за хворими, що одержують одночасно з Бінафіном препарати, які метаболізуються за допомогою ферменту цитохрому 2D6 (CYP2D6), а саме: трициклічні антидепресанти, бета-адреноблокатори, селективні інгібітори зворотного захоплення серотоніну і інгібітори моноамінооксидази В типу в тому випадку, коли застосовуваний препарат має малий діапазон терапевтичної концентрації. Дані про вплив на психомоторні реакції відсутні.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами. Результати досліджень, проведених in vitro, а також у здорових добровольців, свідчать, що Бінафін має незначний потенціал для пригнічення або підсилення кліренсу більшості препаратів, які метаболізуються за участю цитохрому Р450 (наприклад, циклоспорину, терфенадину, триазоламу, толбутаміду та оральних контрацептивів). У дослідженнях in vitro встановлено, що Бінафін пригнічує CYP2D6-опосередкований метаболізм. Цим ферментом метаболізуються трициклічні антидепресанти, бета-адреноблокатори, селективні інгібітори зворотного захоплення серотоніну та інгібітори моноамінооксидази В типу в тому випадку, коли застосовуваний одночасно препарат має малий діапазон терапевтичної концентрації. При одночасному застосуванні Бінафіну і оральних контрацептивів в деяких випадках відзначається нерегулярність менструального циклу. Плазматичний кліренс тербінафіну може прискорюватись лікарськими препаратами, що прискорюють метаболізм (рифампіцин) і уповільнюватись препаратами, які пригнічують цитохром Р450 (циметидин). В таких випадках потрібна відповідна зміна дозування Бінафіну. Бінафін не впливає на метаболізм гормонів.

Умови та термін зберігання. Зберігати при температурі до +25 °С, в сухому, недоступному для дітей місці.

Термін придатності – 3 роки.