Фуразолидон инструкция, аналоги и состав

Загальна характеристика:

міжнародна і хімічна назви: Furazolidone; N-(5-нітро-2-фурфуриліден)-3-амінооксазолідон-2;

основні фізико-хімічні властивості: таблетки жовтого або зеленувато-жовтого кольору, плоскоциліндричні з фаскою;

склад: 1 таблетка містить фуразолідону – 0,05 г;

допоміжні речовини: крохмаль картопляний, цукор молочний, аеросил, кальцію стеарат.

Форма випуску. Таблетки.

Фармакотерапевтична група. Протимікробні та антисептичні засоби. Код АТС G01А X06.

Фармакологічні властивості. Фармакодинаміка. Антибактеріальний і антипротозойний засіб, похідне нітрофурану. Порушує процес клітинного дихання бактерій, пригнічує біосинтез нуклеїнових кислот. Залежно від концентрації виявляє бактеріостатичний або бактерицидний ефект. Активний щодо грамнегативних паличок (ешерихія, сальмонели, шигели, протей, клебсієла, цитробактер), грампозитивних коків (стрептококи, стафілококи), найпростіших (лямблії, трихомонади). Серед збудників кишкових інфекцій найбільш чутливими є збудники дизентерії, черевного тифу і паратифів. Слабко впливає на збудників гнійної та анаеробної інфекцій. Опірність до Фуразолідону розвивається повільно. Активує фагоцитоз, не пригнічує імунну систему.

Фармакокінетика. При внутрішньому прийомі швидко всмоктується у шлунково-кишковому тракті і розподіляється у тканини, включаючи центральну нервову систему. Терапевтична концентрація у крові триває упродовж 4 – 6 годин. Високих концентрацій у крові і тканинах (включаючи нирки) не утворює, оскільки значною мірою швидко метаболізується в печінці. Головний шлях елімінації – ниркова екскреція (65%). Частково виводиться з жовчю, досягаючи високих концентрацій у просвіті кишечнику, що надає можливості застосовувати його при кишкових інфекціях. При нирковій недостатності препарат кумулює у крові внаслідок уповільнення виведення.

Показання для застосування. Трихомонадні кольпіти, вагініти і уретрити, пієліт, цистит, паратиф, лямбліоз, шигельоз, гострi кишковi iнфекції, ентероколіти, викликані ешерихіями, протеєм, стрептококами, стафілококами.

Спосіб застосування і дози. Препарат приймають внутрішньо після їди, запиваючи великою кількістю рідини (100 – 200 мл). При шигельозі, гострих кишкових iнфекціях, паратифі дорослим призначають по 2 – 3 таблетки (0,1 – 0,15 г) 4 рази на добу упродовж 5 – 10 днів або циклами по 3 – 6 днів з інтервалом 3 – 4 дні. Дітям старше 8 років призначають препарат із розрахунку 6 – 7 мг/кг маси тіла на добу; добову дозу розподіляють на 4 прийоми. Тривалість курсу залежить від тяжкості захворювання, ефективності і чутливості до терапії.

При лямбліозі дорослим призначають по 2 таблетки (0,1 г) 4 рази на добу; дітям старше 8 років призначають препарат із розрахунку 6 мг/кг маси тіла на добу у 3 – 4 прийоми. Курс лікування -5 – 10 днів.

При трихомонадній інфекції дорослим призначають по 2 таблетки (0,1 г) 3 – 4 рази на добу упродовж 3 – 4 днів. При кольпітах прийом препарату внутрішньо поєднують з одночасним введенням фуразолідону (у вигляді порошку або свічок) у піхву або пряму кишку.

Вищі дози для дорослих: разова – 0,2 г, добова – 0,8 г. Не рекомендується Фуразолідон приймати довше 10 днів.

Побічна дія. Нудота, блювання, діарея, холестаз, гепатит, головний біль, запаморочення, загальна слабкість, сонливість, периферичні полінейропатії, висип, шкірний свербіж, кропив’янка, гарячка, еозинофілія, гемолітична анемія, рідко – мегалобластична анемія, агранулоцитоз, тромбоцитопенія, лейкопенія.

Протипоказання. Термінальна стадія хронічної ниркової недостатності, порушення функції печінки, дефіцит глюкозо-6-фосфатдегідрогенази, вагітність, період годування груддю, дитячий вік до 8 років, підвищена чутливість до компонентів препарату і нітрофуранів.

Передозування. Симптоми: гострий токсичний гепатит, гематотоксичність (гемолітична або мегалобластична анемія, лейкопенія), нейротоксичність (поліневрит). Лікування: припинення прийому препарату, промивання шлунка, антигістамінні препарати, кальцію хлорид, вітаміни групи В, симптоматична терапія, спрямована на підтримку життєво важливих функцій.

Особливості застосування. З обережністю застосовують при порушеннях функції печінки, нирок і у осіб похилого віку. Ризик периферичних полінейропатій підвищується при анемії, цукровому діабеті, порушеннях електролітного балансу, гіповітамінозах В. Для профілактики невритів при тривалому застосуванні Фуразолідон можна сполучати з вітамінами групи В. Фуразолідон є інгібітором моноаміноксидази (МАО) і при його застосуванні необхідно дотримуватися саме тих заходів безпеки, як і при використанні інших інгібіторів МАО. У зв’язку з ризиком підвищення артеріального тиску і психічних розладів рекомендується виключити з раціону продукти, багаті на тирамін (сир, шоколад, копченості та інш.). Не слід приймати одночасно з Фуразолідоном препарати для лікування кашлю та застуди. Виявляє спроможність сенсибілізувати організм до дії алкоголю. У зв’язку з ризиком дисульфірамподібних реакцій під час терапії Фуразолідоном і упродовж 4 днів після її припинення не слід приймати алкоголь.

Під час лікування грудне вигодовування необхідно припинити.

Не слід застосовувати під час роботи особам, що керують транспортними засобами, і тим, хто працює з потенційно небезпечними механізмами, оскільки при застосуванні препарату можливе зниження концентрації уваги.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами. При одночасному застосуванні Фуразолідону з інгібіторами моноаміноксидази, симпатоміметиками, трициклічними антидепресантами і харчовими продуктами, що містять тирамін, виникає ризик розвитку гіпертонічного кризу. При сполученні з хлорамфеніколом і ристоміцином підвищується ризик пригнічення кровотворення. Аміноглікозиди і тетрациклін підсилюють протимікробний ефект. Засоби, що залужують сечу (натрію гідрокарбонат, натрію бікарбонат, ацетазоламід та ін.), знижують ефект Фуразолідону, підвищуючи його виведення із сечею; засоби, що закислюють сечу, підвищують ефект препарату.

Умови та термін зберігання. У захищеному від світла місці при температурі від 5 до 30 ⁰С. Зберігати у недоступному для дітей місці.

Термін придатності – 2 роки.