Бонефос инструкция, аналоги и состав

Загальна характеристика:

міжнародна назва: клодронова кислота;

основні фізико-хімічні властивості: білі, овальні з розподільчою рискою таблетки, з одного боку яких позначка “L-134”;

склад: 1 таблетка містить клодронату динатрію тетрагідрат 800 мг;

допоміжні речовини: целюлоза мікрокристалічна, натрій кроскармелозний, кислота стеаринова, магнію стеарат, гідромелоза, поліетилен гліколь 400, титану діоксид.

 

Форма випуску. Таблетки, вкриті оболонкою.

 

Фармакотерапевтична група. Засоби, що впливають на мінералізацію кісток.

Код АТС М05ВА02.

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка. Клодронат хімічно належить до бісфосфонатів і є аналогом природного пірофосфату. Бісфосфонати мають виражений афінітет до мінералізованих тканин, зокрема кісток. In vitro вони пригнічують преципітацію фосфату кальцію, блокуючи його перетворення на гідроксіапатит, затримують злиття кристалів апатиту в більші кристали і уповільнюють їх розчинення.. Однак найважливішим механізмом дії клодронату є його гальмівна дія на резорбційну здатність остеокластів кісток. Клодронат пригнічує резорбцію кісток, спричинену різними шляхами. У щурів, які ростуть, інгібіція кісткової резорбції при високих дозах клодронату спричиняє розширення кордонів метафізів довгих кісток. В оваріоектомованих щурів пригнічення резорбції кісток спричинялось низькими дозами, зокрема 3 мг/кг, що вводилися підшкірно один раз на тиждень. Фармакологічні дози клодронату запобігають редукції міцності кісток.

Фармакологічна активність клодронату продемонстрована на різних типах

доклінічних експериментальних моделей остеопорозу, включаючи естрогенну недостатність. Клодронат спричиняє дозозалежне пригнічення резорбції кісток, без прояву ушкоджуючого впливу на мінералізацію чи інші аспекти якості кісток.

Резорбція кісток при експериментальній нирковій остеодистрофії також гальмується клодронатом. Можливість клодронату гальмувати резорбцію кісток у людей встановлена гістологічними, кінетичними та біохімічними дослідженнями. Однак основні механізми гальмування процесу резорбції кісток до кінця не встановлені. Клодронат пригнічує активність остеокластів, знижує концентрацію кальцію сироватки і екскрецію кальцію та гідроксипроліну з сечею.

Клодронат запобігає втраті кісткової маси, обумовленої метастазами у грудний та поперековий відділи хребта у жінок хворих на рак грудей в перед- та постменопаузному періоді. Коли клодронат застосовували самостійно в дозах, що інгібують резорбцію кісток, не спостерігалось впливу на процеси нормальної мінералізації кісток у людей. Зниження ризику переломів кісток має місце у пацієнтів з раком грудей та множинною мієломою.

Фармакокінетика.

Абсорбція. Подібно до інших бісфосфонатів, рівень абсорбції клодронату з шлунково-кишкового тракту становить всього 2%. Абсорбція клодронату відбувається швидко, пік концентрації у сироватці після одноразового введення пероральної дози спостерігається через 30 хв. Внаслідок сильної афінності клодронату до кальцію та інших двовалентних катіонів, абсорбція суттєво залежить від вживання їжі чи лікарських засобів, які містять двовалентні катіони. У дослідах, в яких введення клодронату за 2 год. до сніданку використовувалось як референтна терапія, при прийомі препарату перед сніданком за 1 та 0,5 год. біодоступність клодронату знижувалася, але статистичне несуттєво (відносна біодоступність на рівні 91% та 69%). До того ж спостерігаються значні внутрішні - та міжвидові коливання шлунково-кишкової абсорбції клодронату. Незважаючи на великі коливання індивідуальної абсорбції клодронату, сприйнятливість до клодронату залишається стабільною протягом тривалого терміну лікування.

Розподіл та виведення. Білки плазми зв'язують клодронат незначно, тому об'єм розподілу становить 20 - 50 л. Виведення клодронату з плазми характеризується двома чітко встановленими фазами: фаза розподілу з періодом напівжиття майже 2 год. і фаза виведення, яка дуже повільна, оскільки клодронат міцно зв'язується з кістками. Клодронат виводиться головним чином нирками. Приблизно 80% абсорбованого клодронату виводиться з сечею протягом кількох днів. Частина клодронату, що зв'язується з кістками (приблизно 20% абсорбованої кількості), виділяється повільніше, і нирковий кліренс досягає майже 75% кліренсу плазми.

Оскільки клодронат впливає на кістки, взаємозв'язок між терапевтичною дією і побічними ефектами клодронату та концентрацією клодронату в плазмі крові чітко не встановлений. На відміну від ниркової недостатності, яка знижує нирковий кліренс клодронату, на його фармакокінетичний профіль не впливають інші відомі фактори, пов'язані з віком пацієнта, метаболізм препарату та інші патологічні стани.

Показання для застосування. Лікування гіперкальціємії та остеолізу внаслідок малігнізації.

Зниження вірогідності появи метастазів при первинному раку молочної залози.

 

Спосіб застосування та дози. Клодронат переважно виводиться нирками. Тому при лікуванні клодронатом необхідно споживати адекватну кількость рідини.

Перорально:

таблетки треба ковтати цілими. Добову дозу в 1600 мг рекомендується приймати як одну дозу. Коли застосовують вищі дози, то частину дози, що перевищує 1600 мг, рекомендується приймати окремо (як іншу дозу), як описано нижче. Одноразову добову дозу та першу дозу з двох слід приймати ранком натще, запиваючи склянкою води. Пацієнт не повинен приймати їжу, не пити (окрім чистої води) і не приймати інших пероральних препаратів протягом однієї години після прийому препарату. Якщо призначено приймати двічі на день, першу дозу слід приймати, як описано вище. Другу дозу слід приймати між прийомами їжі, згодом, не раніше як через дві години

після та не менш ніж за годину перед їжею, питтям (окрім чистої води) або прийомом інших пероральних засобів. Клодронат ні в якому разі не слід приймати з молоком, їжею або препаратами, які містять кальцій чи інші бівалентні катіони, оскільки вони порушують всмоктування клодронату.

Дорослі пацієнти з нормальною функцією нирок.

Лікування гіперкальціємії внаслідок малїгнізації.

Для лікування гіперкальціємії внаслідок малігнізації клодронат рекомендують вводити внутрішньовенно. Однак, якщо застосовують пероральну терапію, використовують високі початкові дози на рівні 2400 мг або 3200 мг щодня і, залежно від досягнутих індивідуальних результатів, її можна знижувати поступово до 1600 мг щодня для підтримання нормокальціємії.

Лікування остеолізу внаслідок малігнізації.

При пероральному лікуванні підвищеної резорбції кісток без гіперкальціємії дозування препарату має бути індивідуальним. Початкова рекомендована доза - 1600 мг щодня. В разі клінічної необхідності доза може бути підвищена, але не рекомендують перевищувати добову дозу - 3200 мг.

Пацієнти з нирковою недостатністю.

Клодронат виводиться головним чином нирками. Тому потрібно застосовувати його з обережністю у пацієнтів з нирковою недостатністю; прийом щоденної дози, яка перевищує 1600 мг, не повинен бути довготривалим.

 

Побічна дія. Більшість повідомлень про побічні реакції при застосуванні клодронату стосуються нудоти, блювання і діареї, які зустрічаються приблизно у 10% пацієнтів: такі реакції звичайно нетяжкі і спостерігаються частіше при використанні підвищених доз.

• Метаболізм.

Розповсюджені: асимптоматична гіпокальціємія.

Рідкісні: симптоматична гіпокальціємія.

Підвищення рівня гормонів паращитоподібної залози у сироватці пов'язане із зменшенням рівня кальцію у сироватці крові. Спостерігаються зміни концентрацій лужних фосфатів. У пацієнтів з метастатичними ознаками показники лужних фосфатів можуть також підвищуватися внаслідок метастазів в печінці та кістках.

• Дихальна система.

Дуже рідко: порушення функції дихання у пацієнтів з аспірин-зумовленою астмою. Реакції гіперчутливості, що проявляються як порушення дихання.

• Гастроінтестинальний тракт.

Розповсюджені: нудота, блювання і діарея (звичайно нетяжкі).

• Гепатобіліарна система.

Розповсюджені: підвищення показників амінотрансфераз відносно їх нормального рівня.

Рідкісні: підвищення показників амінотрансфераз у двічі понад норму, не пов'язане з порушенням функції печінки.

• Шкіра та підшкірна тканина.

Зрідка: картина подібна до реакцій типу гіперчутливості.

• Нирки.

У поодиноких випадках: ушкодження функції нирок (підвищення рівня креатиніну сироватки та протеїнурія), деякі ушкодження нирок, особливо після швидкої внутрішньовенної інфузії високих доз клодронату (див. інструкцію для дозування, розділ «Спосіб застосування та дози»).

Протипоказання. Гіперчутливість до бісфосфонатів. Лікування разом з іншими бісфосфонатами.

Передозування. При передозуванні спостерігаються симптоми, описані в розділі “Побічна дія”.

Лікування. Лікування передозування має бути симптоматичним. Слід забезпечити адекватну гідратацію і контроль за функцією нирок та рівнем кальцію у сироватці.

Особливості застосування. При лікуванні клодронатом слід споживати достатню кількість рідини. Це особливо важливо у пацієнтів з гіперкальціємією та нирковою недостатністю. З обережністю треба застосовувати клодронат пацієнтам з нирковою недостатністю.

Вагітність та лактація. Хоч у тварин клодронат проникає крізь плацентарний бар'єр, невідомо, чи він екскретується в грудне молоко і чи проникає у плід людини. Більше того, невідомо, чи клодронат може викликати ушкодження плода і чи впливає на процес репродукції у людини, тому клодронат не слід застосовувати вагітним жінкам та під час годування груддю. За винятком випадків, якщо терапевтичний ефект, безумовно, значно переважає ризик.

Безпека та ефективність клодронату у лікуванні дітей не встановлена.

Не існує рекомендацій для людей похилого віку щодо спеціального дозування. Клінічні випробування охоплювали пацієнтів віком понад 65 років, не було описано побічних ефектів, специфічних для цієї групи пацієнтів.

Вплив на здатність керувати транспортними засобами та механізмами. Немає підстав очікувати впливу клодронату на здатність керувати автомобілем та управляти механізмами.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами. Одночасне застосування з іншими бісфосфонатами протипоказане. Були повідомлення про зв'язок порушення клодронатом функції нирок при прийомі у поєднанні з нестероїдними протизапальними засобами, особливо часто з диклофенаком.

Через підвищення ризику розвитку гіпокальціємії необхідно бути особливо обережними при поєднаному застосуванні клодронату з аміноглікозидами.

При одночасному використанні естрамустину фосфату з клодронатом підвищується рівень концентрації у сироватці естрамустину максимум до 80%.

Клодронат утворює слаборозчинні комплекси з двовалентними катіонами. Тому одночасний прийом з їжею та засобами, що містять двовалентні катіони, наприклад антацидами або препаратами заліза, ведуть до значного зниження біодоступності клодронату.

Умови та термін зберігання. Зберігати в недоступному для дітей місці, при температурі не вище +25°С. Термін придатності – 3 роки.