Пурегон^® инструкция, аналоги и состав

Загальна характеристика:

основні фізико-хімічні властивості: білий або майже білий порошок, який має вигляд ліофілізованої мікросфери або ліосфери;

склад: активною речовиною порошку є фолітропін-бета (рекомбінантний фолікулостимулюючий гормон, ФСГ). Одна ампула Пурегону^® містить 50, 100 або 150 МО ФСГ, що відповідає 5, 10, 15 мкг білка (специфічна біологічна активність in vivo становить приблизно 10 000 МО ФСГ/мг білка);

допоміжні речовини: сахароза, натрію цитрат, полісорбат 20, натрію гідроксид та/або кислота соляна.

Форма випуску. Порошок ліофілізований для приготування розчину для ін’єкцій.

Фармакотерапевтична група. Гонадотропні гормони. Код АТС G03G A06.

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка. Пурегон^® містить рекомбінантний фолікулостимулюючий гормон (ФСГ). Рекомбінантний ФСГ отримують за допомогою технології рекомбінантної ДНК, використовуючи культуру клітин яєчників китайського хом’яка, в які вбудовані субодиниці гена людського ФСГ. Первинна амінокислотна послідовність рекомбінантної ДНК ідентична натуральному людському ФСГ. При цьому існують невеликі різниці структури вуглеводного ланцюга.

ФСГ незамінний для забезпечення нормального росту і дозрівання фолікулів і для синтезу статевих стероїдних гормонів. Рівень ФСГ у жінок є фактором, який визначає початок і тривалість розвитку фолікулів, і, отже, визначає кількість дозріваючих фолікулів, а також час їх дозрівання. Таким чином, Пурегон^® може застосовуватися для стимуляції розвитку фолікулів і синтезу стероїдів при деяких порушеннях функцій яєчників. Крім того, Пурегон^® може використовуватися для індукції множинного розвитку фолікулів при проведенні штучного запліднення (наприклад, у методиках екстракорпорального запліднення/пересаджування ембріона (ЕКЗ/ПE), ін’єкції сперматозоїдів у маткові труби (ВМІ) та інтрацитоплазматичної ін’єкції сперматозоїдів (ІКСІ). Після лікування Пурегоном^® звичайно вводять людський хоріонічний гонадотропін (лХГ) для стимуляції останньої фази розвитку фолікулів, продовження мейозу та розриву фолікулів.

При порівнянні Пурегону^® та сечового ФСГ у клінічних дослідженнях було показано, що при лікуванні Пурегоном^® для досягнення преовуляторного стану потрібна менша загальна доза та коротший термін лікування. Тому вважається більш підходящим введення нижчої дози Пурегону^®, ніж при використанні сечового ФСГ. Це має значення не тільки для оптимізації розвитку фолікулів, але й для зниження ризику небажаної гіперстимуляції яєчників.

При недостатності ФСГ у чоловіків Пурегон^® слід застосовувати разом з людським хо-ріонічним гонадотропіном (лХГ) не менше 4-х місяців для підвищення сперматогенезу.

Фармакокінетика. Після внутрішньом’язового або підшкірного введення Пурегону^® максимальна концентрація ФСГ у плазмі крові досягається приблизно через 12 годин. Завдяки поступовому виділенню препарату із ділянки ін’єкції і тривалому періоду напіввиведення (від 12 до 70 годин, у середньому 40 годин) рівень ФСГ залишається підвищеним протягом 24-48 годин, у зв’язку з чим повторне введення тієї ж самої дози ФСГ призводить до подальшого збільшення концентрації ФСГ в 1,5-2 рази у порівнянні з першим введенням. Це дозволяє досягнути терапевтичної концентрації ФСГ у крові. Фармакокінетичні показники після внутрішньом’язового і підшкірного введення Пурегону^® суттєво не відрізняються. За цих шляхів введення бідоступність препарату становить приблизно 77%. Рекомбінантний ФСГ біохмічно схожий з ФСГ із сечі людини і так само розподіляється, метаболізується і виводиться з організму.

Показання для застосування.

У жінок

Пурегон^® призначають для лікування жіночого безпліддя у таких клінічних випадках:

• ановуляція (включаючи синдром полікістозних яєчників, СПКЯ) у жінок, нечутливих до лікування кломіфен-цитратом;

• контрольована гіперстимуляція яєчників у програмах допоміжних репродуктивних технологій, наприклад: екстракорпоральне запліднення/перенесення ембріонів (ЕКЗ/ПE), ін’єкції сперматозоїдів у маткові труби (ВМІ) та інтрацитоплазматичної ін’єкції сперматозоїдів (ІКСІ).

У чоловіків

• недостатній сперматогенез внаслідок гіпогонадотропного гіпогонадизму.

Спосіб застосування та дози. Лікування Пурегоном^® повинно розпочинатися під наглядом лікаря, який має досвід у лікуванні безпліддя.

Дозування для жінок

Існує велика кількість індивідуальних розбіжностей у реакції яєчників на введення гонадотропінів. Цей факт робить неможливим встановити єдину схему дозування. Тому дозу підбирають індивідуально, залежно від реакції яєчників. Для цього проводять УЗД і визначають рівень естрадіолу в плазмі крові.

Клінічний досвід застосування Пурегону^® базується на проведенні максимум 3-х курсів лікування при обох показаннях. Досвід проведення штучного запліднення свідчить про те, що ймовірність успіху лікування залишається постійною протягом перших 4 курсів лікування і в подальшому поступово знижується.

• Ановуляція

Рекомендується послідовна схема лікування. Звичайно вона починається із щоденного введення 50 МО Пурегону^®, яке проводять протягом 7 днів. За відсутністю відповіді яєчників щоденну дозу поступово збільшують, поки не буде досягнуто росту фолікулів або рівня естрадіолу, що свідчить про достатню реакцію яєчників. Оптимальним вважається щоденне збільшення концентрації естрадіолу в плазмі крові на 40-100%.

Отриману таким чином дозу підтримують до досягнення стану преовуляції. Стан преовуляції визначається як наявність домінантного фолікула діаметром 18 мм (за даними УЗД) і/або концентрації естрадіолу в плазмі крові 300-900 пікограм/мл (1000-3000 пмоль/л). Звичайно для досягнення цього стану потрібно 7-14 днів лікування. Після цього введення Пурегону^® припиняють та індукують овуляцію введенням людського хоріонічного гонадотропіну (лХГ). Якщо кількість фолікулів, які відповідають, занадто велика або концентрація естрадіолу збільшується дуже швидко, тобто більше ніж у 2 рази за добу протягом 2-3 наступних днів, то щоденну дозу слід зменшити. Оскільки кожний фолікул діаметром більше 14 мм може призвести до виникнення вагітності, то наявність декількох преовулянтних фолікулів діаметром більше 14 мм несе ризик багатоплідної вагітності. У цьому разі лХГ не вводять і вживають заходів щодо попередження багатоплідної вагітності.

• Контрольована гіперстимуляція яєчників у програмах допоміжних репродуктивних технологій.

Застосовують різні схеми стимуляції. Протягом щонайменше 4 перших днів рекомендується вводити 100-225 МО препарату. Після цього дозу можна підбирати індивідуально, виходячи з реакції яєчників. У клінічних дослідженнях було показано, що звичайно буває достатнім застосування підтримуючої дози 75-375 МО протягом 6-12 днів, але у деяких випадках може знадобитися і більш тривале лікування.

Пурегон^® можна застосовувати як ізольовано, так і в комбінації з агоністом або антагоністом гонадотропін-релізинг гормону (ГнРГ) для запобігання передчасному формуванню жовтого тіла. При застосуванні агоністу ГнРГ можуть знадобитися більш високі дози Пурегону^® для досягнення відповідного росту фолікулів.

Реакцію яєчників контролюють шляхом УЗД і визначення концентрації естрадіолу в плазмі крові. За наявності не менше 3-х фолікулів діаметром 16-20 мм (за даними УЗД) і гарної реакції яєчників (концентрації естрадіолу в плазмі крові 300-400 пікограм/мл (1000-1300 пмоль/л) на кожний фолікул діаметром більше 18 мм), індукують кінцеву фазу дозрівання фолікула шляхом введення лХГ. Через 34-35 годин проводять аспірацію яйцеклітин.

Дозування для чоловіків

Пурегон^® слід призначати у дозуванні 450 МО на тиждень, бажано загальну тижневу дозу розділити на 3 дози по 150 МО, лікування проводити разом з лХГ. Лікування слід продовжувати протягом не менше 3-4-х місяців, саме в цей період очікується покращання сперматогенезу. У разі відсутності зрушень комбіноване лікування можна продовжити; клінічний досвід свідчить, що для відновлення сперматогенезу період лікування повинен становити 18 місяців або довше.

Спосіб застосування

Пурегон^® слід розчинити у розчиннику, який додається, і розчин, який отримують, використати негайно. Одна ампула Пурегону^® містить 1 ліосферу з активністю залежно від дозування. Для запобігання введенню великого об’єму 3-4 ліосфери Пурегону^® можна розчинити в 1 мл розчинника. Якщо необхідно використати 1-2 ліосфери, об’єм розчинника можна зменшити до 0,5 мл. Після розчинення кожної ліосфери потрібно перевірити візуально, чи повністю розчинився матеріал. Отриманий розчин не можна використовувати, якщо він містить нерозчинені часточки.

Для запобігання хворобливим відчуттям при виконанні ін’єкції і для зведення до мінімуму витікання з місця ін’єкції розчин Пурегону^® слід негайно вводити внутрішньом’язово або підшкірно. Необхідно чергувати ділянки підшкірного введення, щоб запобігти розвитку жировоїї атрофії. Невикористаний розчин слід знищити.

Підшкірне введення Пурегону^® може бути виконано пацієнткою або партнером при наданні відповідних інструкцій лікарем. Самостійне введення Пурегону^® можуть виконувати під контролем спеціаліста лише відповідно підготовлені пацієнтки.

Інструкція для приготування, застосування та знищення.

Пурегон^® слід розчинити у розчиннику, який додається, обережними круговими рухами. Уникати енергійного струшування ампули. Отриманий розчин не можна використовувати, якщо він містить нерозчинені часточки.

При розчиненні більш ніж 1 ліосфери потрібно перевірити візуально, чи повністю розчинився матеріал перед перенесенням розчину в наступну ампулу.

Оскільки не можна гарантувати стерильність вмісту ампули після її відкриття, розчин, який отримують, слід використати негайно. Невикористаний розчин слід знищити.

Інструкція для приготування

1-й етап – приготування Пурегону^®

(а, b) Пурегон^® надходить у двох скляних ампулах, вміст яких необхідно змішати. По-перше, відокремити верхівку ампули з розчинником.

(с) Через голку набрати розчин у шприц.

(d) Відкрити другу ампулу з ліосферою (орієнтуючись на чорну відмітку так, як показано на рисунках а та b і додати сольовий розчин з шприца. НЕ СТРУШУВАТИ, обережно повертати ампулу, доки повністю не розчиниться вміст. Звичайно Пурегон^® розчинюється негайно. Якщо неясно, чи є в розчині часточки, розчин не можна використовувати.

За необхідності розчинити більше, ніж одну ліосферу, повторити дії, описані від с до d до отримання необхідної кількості розчинених ліосфер. Будь ласка, впевніться, що всі етапи приготування розчину виконувались у стерильних умовах (наприклад, не можна класти шприц з голкою без захисного ковпачка).

(е) Набрати розчин Пурегону^® в порожній шприц.

(f) Замінити використану голку стерильною голкою для ін’єкцій.

(g) Наприкінці шприц з голкою тримати направленим вгору та повільно натискувати на поршень, випускаючи пухірці повітря; продовжувати просувати поршень, доки не вийде все повітря і в шприці залишиться тільки розчин Пурегону^®.

2-й етап – місце ін’єкції

(h) Найкращим місцем для виконання підшкірної ін’єкції є ділянка живота навколо пупка, часто з надлишком шкіри та прошарком жирової тканини. Зібрати шкіру в складку між великим і вказівним пальцями. Місце ін’єкції можна змінювати кожного разу. Можна змінити ділянку введення. Ваш лікар або медсестра порадять, як найкраще вибрати місце ін’єкції.

3-й етап – підготовка ділянки

Навіть незначне подразнення ділянки шкіри, вибраної для ін’єкції, стимулює нервові закінчення та знижує неприємні відчуття при введенні голки. Необхідно вимити руки та обробити місце ін’єкції дезінфектантом (наприклад, 0,5% хлоргексидином) для видалення бактерій. Обробити ділянку приблизно у 5 см, дати висохнути дезінфектанту перед проведенням процедури.

4 –й етап – введення голки

(і) Защипнути шкіру в ділянці введення. Другою рукою ввести голку під кутом 90° до поверхні шкіри.

5-й етап – перевірка правильного місцезнаходження голки

Якщо положення для введення голки вибране правильно, поршень важко піддається руху назад. Втягування крові у шприц означає, що голка пошкодила стінку вени або артерії. Якщо так трапилось, витягніть шприц, продезінфікуйте та затисніть місце ін’єкції тампоном; кровотеча припиниться за 1-2 хвилини. Не можна використовувати цей розчин ще раз. Наступного разу розпочинати з етапу 1, використовуючи нову голку та нову ампулу з Пурегоном^® і розчинником.

6-й етап – введення розчину

Повільно та рівномірно натиснути на поршень, таким чином розчин буде введено правильно, без пошкодження тканин шкіри.

7-й етап – видалення шприца

Швидко витягніть шприц, продезінфікуйте та затисніть місце ін’єкції тампоном. Легкий масаж місця введення – при підтримуванні тиску – допоможе рівномірно розподілитися розчину Пурегону^® та запобігти неприємним відчуттям.

Побічна дія.

Внутрішньом’язове або підшкірне введення Пурегону^® може спричинити локальні реакції, такі як синець, біль, почервоніння, набряк і свербіж, більшість з яких слабко виражені та минущі. Дуже рідко спостерігались такі генералізовані реакції, як почервоніння шкіри та висип.

Лікування жінок

У 3% жінок, які отримували Пурегон^®, спостерігалися симптоми, характерні для синдрому гіперстимуляції яєчників: біль у животі, нудота, діарея і слабке/помірне збільшення яєчників і кіст яєчників.

Відмічалася деяка підвищена ймовірність розвитку багатоплідної і позаматкової вагітності.

Лікування іншими гонадотропінами у рідких випадках призводило до виникнення тромбоемболії. Це може також виникнути при застосуванні Пурегону^®/лХГ.

Лікування чоловіків

Іноді під час лікування Пурегоном^®/лХГ може виникати гінекомастія та/або акне. Ці стани відносять до побічних ефектів лікування лХГ.

Протипоказання.

• Пухлини яєчників, молочної залози, матки, яєчок, гіпофіза або гіпоталамуса.

• Вагітність і період годування груддю.

• Вагінальні кровотечі невстановленої етіології.

• Гіперчутливість до будь-якого з компонентів Пурегону^®.

• Первинна недостатність яєчників.

• Кісти яєчників або збільшення яєчників, не пов’язане із синдромом полікістозних яєчників (СПКЯ).

• Порушення анатомії статевих органів, несумісне з вагітністю.

• Фіброма матки, несумісна з вагітністю.

• Первинна недостатність яєчок.

Передозування. Дані про гостру токсичність Пурегону^® відсутні. Але занадто висока доза ФСГ може призвести до гіперстимуляції яєчників. У цьому разі необхідно негайно припинити введення Пурегону^® і провести при необхідності симптоматичне лікування.

Особливості застосування.

• Перед початком лікування слід виключити наявність ендокринних захворювань, які не належать до статевих залоз (наприклад, захворювань щитовидної залози, надниркових залоз або гіпофіза).

• Після індукції овуляції за допомогою гонадотропних препаратів підвищений ризик розвитку багатоплідної вагітності. Відповідно підібрана доза ФСГ повинна попереджувати множинний розвиток фолікулів. Багатоплідна вагітність, особливо на пізніх строках, підвищує ризик ускладнень у пологовому та перинатальному періодах. Тому необхідно попереджувати батьків про потенційний ризик багатоплідної вагітності/пологів перед початком лікування.

• Першу ін’єкцію Пурегону^® слід проводити тільки під наглядом лікаря.

• Оскільки у жінок, яким проводять штучне запліднення, часто виявляються аномалії маткових труб, у них підвищений ризик розвитку позаматкової вагітності. Тому дуже важливе раннє УЗД підтвердження внутрішньоматкового розташування плода.

• У жінок, яким проводять штучне запліднення, ризик розвитку переривання вагітності вищий, ніж при природному зачатті.

• Частота виникнення вроджених аномалій розвитку після проведення програм допоміжних репродуктивних технологій (ВРТ) дещо вища, ніж при спонтанному зачатті, що пояснюється різницею у характеристиках батьків (вік матері, характеристики сперми), а також невеликим підвищенням ризику багатоплідної вагітності при проведенні ВРТ. Проте немає даних, що застосування гонадотропінів під час проведення ВРТ пов’язано з підвищенням ризику вроджених вад розвитку.

• Синдром гіперстимуляції яєчників До початку лікування і регулярно у процесі лікування слід проводити УЗД розвитку фолікулів і визначати рівень естрадіолу в плазмі крові. Окрім можливості розвитку великої кількості фолікулів може спостерігатися дуже швидкий зріст концентрації естрадіолу (тобто більше, ніж у 2 рази за добу протягом 2-3 наступних днів), яка може досягнути найвищих значень. Діагноз гіперстимуляції яєчників може бути підтверджений УЗД. Якщо виникли ці симптоми (не у випадку контрольованої гіперстимуляції яєчників при проведенні штучного запліднення), необхідно негайно припинити введення Пурегону^®. У цьому разі слід вжити заходів щодо попередження розвитку вагітності і відмовитися від введення лХГ, оскільки він може спричинити крім множинної овуляції і синдром гіперстимуляції яєчників (СГЯ). Клінічними симптомами останнього є біль у животі, нудота, діарея і слабке/помірне збільшення яєчників і кіст яєчників. Дуже рідко спостерігається виражений синдром гіперстимуляції яєчників, який може загрожувати життю. Він характеризується наявністю великих кіст яєчника (схильних до розриву), асцитом, часто гідротораксом і збільшенням маси тіла. У дуже рідких випадках венозна або артеріальна тромбоемболія може виникнути на фоні розвитку СГЯ.

• У жінок із загальними факторами ризику розвитку тромбозу, такими як особистий або сімейний анамнез, ожиріння високого ступеня (індекс маси тіла >30 кг/м²), або з тромбофілією може бути підвищений ризик розвитку венозної або артеріальної тромбоемболії при лікуванні гонадотропінами, навіть без розвитку синдрому гіперстимуляції яєчників. У таких випадках слід зважити переваги штучного запліднення з ризиком. Звичайно необхідно пам’ятати, що вагітність як така несе підвищений ризик тромбозу.

• Пурегон^® може містити залишкову кількість стрептоміцину та/або неоміцину, які використовуються в процесі виробництва препарату та в подальшому видаляються. Залишковий вміст цих антибіотиків може спричинювати реакції гіперчутливості у схильних до цього осіб.

• Підвищений рівень ендогенного ФСГ свідчить про первинну недостатність яєчків. Такі пацієнти нечутливі до лікування Перегоном^®/лХГ.

• У чоловіків для оцінки реакції на терапію рекомендовано проводити аналіз сперми через 4-6 місяців від початку лікування.

Використання препарату в періоди вагітності і лактації

Пурегон^® не можна застосовувати під час вагітності та лактації.

У разі необережного застосування препарату під час вагітності недостатньо клінічних даних для виключення тератогенного впливу рекомбінантного ФСГ.

Вплив на здатність керувати автомобілем і іншими механізмами

Впливу Пурегону^® на керування автомобілем і іншими механізмами не спостерігалося.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами. Одночасне застосування Пурегону^® і кломіфен-цитрату може посилити реакцію яєчників.

Після проведення десенситизації гіпофіза за допомогою аналогів гонадотропіну релізинг-гормону, для досягнення достатньої реакції яєчників може знадобитися більш висока доза Пурегону^®.

Умови та термін зберігання. Зберігати контейнер з ампулами в недоступному для дітей, захищеному від світла місці, при температурі 2-30°С. Не заморожувати. Термін придатності – 2 роки.