Димекс^® инструкция, аналоги и состав

Загальна характеристика:

основні фізико-хімічні властивості: сиропоподібна рідина жовто-коричневого кольору, з солодким смаком і запахом малини;

склад: 5 мл сиропу містять дифенгідраміну гідрохлориду 10 мг, амонію хлориду 100 мг;

допоміжні речовини: цукор кристалічний, кислота бензойна, кислота сорбінова, етанол 96%, L-ментол, натрію цитрат, кислота лимонна безводна, гліцерил, лимонна есенція, малинова есенція , вода очищена.

Форма випуску. Сироп.

Фармакотерапевтична група. Антигістамінні засоби для системного застосування.

Код АТС R06AA52.

Фармакологічні властивості. Фармакодинаміка. Димекс^® – комбінований препарат з антигістамінним, протиалергічним, відхаркувальним ефектом.

Дифенгідрамін є антигістамінним засобом з вираженим антихолінергічним і седативним ефектом. Блокує Н1-рецептори у клітинних мембранах ефекторних органів. Антихолінергічний ефект зумовлює зменшення бронхіальної секреції і бронхолітичний ефект.

Хлорид амонію має секретомоторну активність – стимулює рух війок дихального епітелію, підвищує скорочуваність бронхів, полегшує відхаркування бронхіального секрету.

Фармакокінетика Після перорального прийому в середньому 65% застосованої дози дифенгідраміну резорбується із шлунково-кишкового тракту. Дія дифенгідраміну проявляється через годину після перорального прийому і триває від 4 до 6 год. Хлорид амонію резорбується у кишечнику.

Максимальні концентрації у плазмі (81 - 159 нг/мл) досягаються через 2 - 4 год. після одноразового внутрішнього прийому 100 мг дифенгідраміну. На 76-85% він зв’язується з протеїнами плазми. Розподіляється у всіх тканинах організму.

Приблизно 50% дифенгідраміну метаболізується у печінці. При тривалому застосуванні може індукувати власний метаболізм.

Іон амонію метаболізується в печінці до сечовини.

Дифенгідрамін екскретується з сечею у вигляді метаболітів і у незміненому вигляді. Метаболіти комбінації виділяються повільніше, ніж неметаболізована частина. Майже 50-65% виявляються у сечі у вигляді похідних дифенілметану. Період напівелімінації дифенгіраміну становить десь 1 - 4 год.

Сечовина, яка утворюється з хлориду амонію, виводиться з сечею, внаслідок чого знижується її реакція і стимулюється діурез.

Показання для застосування.

Симптоматичне лікування кашлю із утрудненим виведенням мокроти та явищами бронхоспазму.

Спосіб застосування та дози.

Сироп застосовують перорально.

Дорослі і діти старше 14 років: по 5-10 мл 3 рази на день.

Діти від 9 до 14 років: по 5 мл 3 рази на день.

Діти від 5 до 8 років: по 2,5 мл 3 рази на день.

Курс лікування – 5 днів.

Побічна дія. Загальна слабкість, стомленість, зниження уваги, запаморочення, сонливість, головний біль, порушення координації, стан неспокою, підвищена збудливість (особливо у дітей), роздратованість, безсоння, зниження кров’яного тиску, порушення серцевого ритму, сухість у роті, носі і горлі, закладеність носа, нудота, блювання, запор, діарея, утруднене сечовипускання або затримка сечі, свербіж, висипання, фотосенсибілізація, тимчасові порушення зору, шум у вухах, тахікардія, екстрасистолія, тромбоцитопенія, агранулоцитоз, гемолітична анемія, озноб, алергічні реакції.

Протипоказання.

- Підвищена чутливість до діючих або допоміжних речовин препарату;

гострі астматичні напади;

глаукома;

гіпертрофія передміхурової залози;

стриктури сечоводу;

стенозуюча пептична виразка;

тяжкі порушення функції нирок і печінки;

метаболітичний алкалоз;

вагітність і годування груддю;

діти до 5 років;

цукровий діабет.

Передозування. При прийомі дози, більшої за призначену, можуть спостерігатися реакції з боку центральної нервової системи, які варіюють: від стану пригнічення до стану збудження. Останні частіше виникають у дітей. Може з’явитися сухість у роті, порушення акомодації, почервоніння шкіри, шлунково-кишкові порушення.

Лікування: промивання шлунка, ентеросорбенти, симптоматичне лікування.

Особливості застосування. При застосуванні дітьми молодшого віку слід точно дотримуватись дозування. При перевищенні дози і у осіб з підвищеною чутливістю антигістамінні препарати можуть спричинити збудження, галюцинації, судоми.

У людей похилого віку застосування Димексу^® може спричинити запаморочення, сонливість, артеріальну гіпотензію.

Необхідно з обережністю застосовувати препарат хворим на бронхіальну астму через утруднене виділення мокротиння.

До складу лікарського засобу входить 52,5 г сахарози. При застосуванні відповідно до рекомендацій по дозуванню з кожною дозою у 5 мл в організму потраплаяє 2,1 г сахарози. Це небезпечно для осіб з порушеним засвоєнням цукрів.

Димекс^® містить до 7,68 об.% етанолу. У 5 мл сиропу містяться 312 мг алкоголю. Препарат слід з обережністю застосовувати хворим із захворюваннями печінки, епілепсією, алкоголізмом.

До складу сиропу як допоміжна речовина входить гліцерил – при застосуванні у високих дозах може спричинити головний біль, подразнення шлунка і діарею.

Вагітність і годування груддю.

Димекс^® не застосовується під час вагітності і годування груддю.

Вплив на керування автомобілем і роботу з автоматизованими механізмами.

При застосуванні Димексу^® можливе виникнення сонливості і порушення координації, тому його з обережністю слід застосовувати водіям транспортних засобів і операторам автоматизованих механізмів.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами. Одночасне застосування Димексу^® з інгібіторами МАО призводить до посилення його ефектів.

Димекс^® посилює ефект алкоголю та інших лікарських засобів, які пригнічують центральну нервову систему (снодійні, заспокійливі) при одночасному застосуванні.

Умови та термін зберігання. В оригінальній упаковці, у недоступному для дітей, захищеному від світла місці, при температурі не вище 25ºС! Термін придатності – 3 роки. Термін придатності після розкриття флакону – до 30 дн.