Пиридоксин-Дарница (витамин В6-Дарница) инструкция, аналоги и состав

Склад:

Діюча речовина: pyridoxine, 1 мл розчину містить 50 мг піридоксину гідрохлориду

допоміжні речовини: динатрію едетат, вода для ін’єкцій.

Лікарська форма. Розчин для ін’єкцій.

Фармакотерапевтична група. Прості препарати вітамінів. Піридоксин.

Код ATC А11Н А02.

Клінічні характеристики.

Показання. Гіповітаміноз B₆, викликаний неповноцінним харчуванням, довготривалою інфекцією, діареєю, ентеритом, спру, тривалим стресовим станом; синдромом мальабсорбції, станом після видалення великих ділянок кишечнику, гемодіалізом.

У складі комплексної терапії гіпохромної і мікроцитарної анемій.

У складі комплексної терапії при паркінсонізмі, радикулітах і радикулоневритах, хворобі Літтла, хворобі і синдромі Меньєра.

У складі комплексної терапії при лікуванні інволюційної депресії.

Попередження або зменшення токсичних проявів, що спостерігаються при застосуванні ізоніазиду й інших протитуберкульозних препаратів; токсикоз вагітних.

У дерматологічній практиці при себореєподібних і несеборейних дерматитах, оперізу-вальному лишаї, нейродермітах, псоріазі, ексудативних діатезах.

Гострі і хронічні гепатити, гестоз, ураження печінки при алкоголізмі.

У складі комплексної терапії при виведенні із запою і синдромі похмілля.

Терапія піридоксинзалежних судом.

Протипоказання. Гіперчутливість до компонентів препарату. Виразкова хвороба шлунка і дванадцятипалої кишки (у звязку з можливим підвищенням кислотності шлункового соку). Захворювання печінки, що протікають з тяжкою функціональною недостатністю. Ішемічна хвороба серця.

Спосіб застосування та дози. Дорослим при гіповітамінозі В₆ парентерально (під шкіру, внутрішньом’язово і внутрішньовенно) вводять по 1-2 мл (50-100 мг) 5 % розчину на добу. Курс лікування – 1 місяць.

При паркінсонізмі призначають по 2 мл (100 мг) 5 % розчину в день внутрішньом’язово. Курс складається з 20-25 ін’єкцій. Через 2-3 місяці курс лікування повторюють.

При депресіях інволюційного віку піридоксин вводять внутрішньом’язово по 4 мл (200 мг) 5 % розчину на добу.

Для лікування анемії призначають по 2 мл (100 мг) 5 % розчину внутрішньом’язово 2 рази на тиждень. Доцільно одночасно призначати фолієву кислоту, ціанокобаламін, рибофлавін.

Піридоксинзалежна анемія (мікроцитарна, гіпохромна з підвищеним рівнем заліза в плазмі) вимагає введення 1-10 мл (50-200 мг) 5 % розчину вітаміну на день.

Для лікування піридоксинзалежного судомного синдрому дорослим вводять внутрішньовенно або внутрішньом’язово 1-10 мл (50-500 мг) 5 % розчину щодня.

При піридоксинзалежних судомах – 0,2-2 мл (10-100 мг) 5 % розчину щодня.

При піридоксинзалежній анемії (мікроцитарна, гіпохромна з підвищеним рівнем заліза в плазмі) вводять по 0,2-2 мл (10-100 мг) 5 % розчину вітаміну щодня.

Дітям при гіповітамінозі В₆ парентерально препарат призначають із розрахунку 1-2мг/кг маси тіла щодня протягом 2 тижнів.

Побічні реакції. При застосуванні препарату можливі наступні побічні реакції:

– алергічні реакції: анафілактичний шок, кропив’янка, макульозно-папульозні висипання, шкірний свербіж;

– біль в епігастральній області, печія, підвищення шлункової секреції;

– оніміння в кінцівках, поява відчуття стискання в кінцівках – симптом панчох і рукавичок.

– втрата свідомості і розвиток судом при швидкому внутрішньовенному введенні;

– пригнічення лактації в лактогенний період (іноді використовують як лікувальний ефект).

Передозування. Супроводжується порушенням обміну речовин, що виявляється накопиченням молочної кислоти в міокарді, м’язах, печінці і нирках з одночасним зниженням у них вмісту глікогену. Можлива поява осередків облисіння, знижується опірність організму до інфекцій, можливе пригнічення активності протизгортальної системи крові.

Лікування. Відміняють препарат. Лікування симптоматичне.

Застосування у період вагітності або годування груддю. Препарат призначають у період вагітності при токсикозі вагітних і при блюванні у вагітних. При призначенні препарату в період годування груддю можливе зниження лактації.

Особливості застосування.

Обмін піридоксину порушується при регулярному вживанні алкоголю.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.

У період лікування препаратом немає обмежень щодо керування автотранспортом та інших потенційно небезпечних видів діяльності, які вимагають підвищеної концентрації уваги і швидкості психомоторних реакцій.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші форми взаємодій. Підсилює дію діуретиків. Послаблює активність леводопи. Ізонікотину гідразид, пеніциламін, циклосерин і естрогенвмісні пероральні контрацептиви послаблюють ефект піридоксину. Добре сполучається із серцевими глікозидами (піридоксин сприяє підвищенню синтезу скорочувальних білків у міокарді), із глутаміновою кислотою й аспаркамом (підвищується стійкість до гіпоксії).

Кортикостероїдні гормони можуть призводити до зменшення кількості вітаміну В₆ в організмі.

Прийом противосудомних препаратів може призводити до дефіциту вітаміну В₆, однак у даному випадку слід з обережністю приймати піридоксин, тому що великі дози можуть порушити дію препарату.

Зменшує ефективність засобів для лікування хвороби Паркінсона.

Препарат попереджає офтальмологічні ускладнення, що виникають при тривалому застосуванні препаратів левоміцетину резорбтивної дії (синтоміцину, хлорамфеніколу).

Препарат усуває побічні ефекти трициклічних антидепресантів, пов’язані з їхньою антихолінергічною активністю (сухість у роті, затримка сечі).

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка. Піридоксину гідрохлорид (вітамін В₆) міститься в рослинах і органах тварин, особливо в неочищених зернах злакових культур, в овочах, м’ясі, рибі, молоці, печінці тріски і великої рогатої худоби, яєчному жовтку. Відносно багато вітаміну В₆ у дріжджах. Потреба у вітаміні В₆ задовольняється продуктами харчування; частково він синтезується також мікрофлорою кишечника.

Відіграє важливу роль в обміні речовин, необхідний для нормального функціонування центральної і периферичної нервової системи, бере участь у синтезі нейромедіаторів. У фосфорильованій формі забезпечує процеси декарбоксилювання, переамінування, дезамінування амінокислот, бере участь у синтезі білка, ферментів, гемоглобіну, простагландинів, обміні серотоніну, катехоламінів, глутамінової кислоти, ГАМК, гістаміну, поліпшує утилізацію ненасичених жирних кислот, знижує рівень холестерину і ліпідів у крові, поліпшує скоротність міокарда, сприяє перетворенню фолієвої кислоти в її активну форму, стимулює гемопоез. При атеросклерозі вітамін В₆ поліпшує ліпідний обмін.

Піридоксин при атеросклерозі й цукровому діабеті знижує вміст глікозильованого гемоглобіну, крім того, піридоксин діє як діуретин: допомагає знижувати підвищений артеріальний тиск.

Встановлено, що піридоксин позитивно впливає на вироблення норепінефрину і серотоніну, підвищуючи їхню продукцію при депресіях, це пов’язано з його участю як кофактора дофа-декарбоксилази в процесі синтезу катехоламінів.

Піридоксин може подовжувати час згортання й інгібувати агрегацію тромбоцитів, що пояснюється зв’язуванням піридоксальфосфату з фібриногеном і зі специфічними аміногрупами на поверхні тромбоцитів.

Фармакокінетика.

Метаболізується в печінці з утворенням фармакологічно активних метаболітів (піридоксальфосфат і піридоксамінофосфат). Піридоксальфосфат з білками плазми зв’язується на 90 %. Добре проникає в усі тканини. Накопичується переважно в печінці, менше – у м’язах і ЦНС. Проникає крізь плаценту, секретується з грудним молоком. Час напіввиведення (T_1/2) – 15-20 днів. Виводиться нирками (при внутрішньовенному введенні – з жовчю 2 %), а також у ході гемодіалізу.

Фармацевтичні характеристики.

Основні фізико-хімічні властивості: прозора безбарвна або злегка забарвлена рідина.

Несумісність. Не можна змішувати в одному шприці з тіаміном і ціанокобаламіном. Ін’єкції піридоксину бажано робити не раніше ніж через 12 годин після ін’єкції тіаміну.

Термін придатності. 3 роки.

Умови зберігання. Зберігати в в оригінальній упаковці, недоступному для дітей місці, при температурі не вище 15 °С.