Цитофлавин инструкция, аналоги и состав

Загальна характеристика:

основні фізико-хімічні властивості: прозорий розчин, жовтуватого кольору;

склад: 1 мл розчину містить кислоту янтарну 100 мг, нікотинамід 10 мг, рибоксин (інозин) 20 мг, рибофлавіну мононуклеотид (рибофлавін) 2 мг;

допоміжні речовини: N-метилглюкамін (меглумін), натрію гідроксид, вода для ін’єкцій.

Форма випуску. Розчин для внутрішньовенного введення.

Фармакотерапевтична група. Засоби, що діють на нервову систему.

Код АТС N07XX10.

 Фармакологічні властивості. Фармакодинаміка. Фармакологічні ефекти обумовлені комплексним впливом речовин, які входять до складу компонентів препарату Цитофлавін.

Препарат стимулює дихання й енергоутворення в клітинах, поліпшує процеси утилізації кисню тканинами, відновлює активність ферментів антиоксидантного захисту. Препарат активує внутрішньоклітинний синтез білка, сприяє утилізації глюкози, жирних кислот і ресинтезу в нейронах γ-аміномасляної кислоти (ГАМК) через шунт Робертса.

Цитофлавін поліпшує коронарний та мозковий кровотік, активує метаболічні процеси в центральній нервовій системі, відновлює свідомість, рефлекторні порушення, розлади чутливості й інтелектуально-мнестичні функції мозку. Має швидку пробуджуючу дію після наркозного пригнічення свідомості.

При застосуванні Цитофлавіну у перші 12 годин від початку розвитку інсульту спостерігається сприятливий перебіг ішемічних і некротичних процесів у зоні ураження (зменшення вогнища), відновлення неврологічного статусу й зниження рівня інвалідизації у віддаленому періоді.

Фармакокінетика.

Внутрішньоклітина взаємодія нікотинаміду, рибоксину и рибофлавіну мононуклеотиду стимулює утворення важливих ендогенних окислювально-відновних ферментів - флавінаденіннуклеотиду (ФАД) і нікотинамідаденіндінуклеотидфосфат (НАДФ), які відіграють важливу роль в клітинному і тканинному диханні. При внутрішньовенній інфузії зі швидкістю близько 2 мл/хв (у перерахуванні на нерозбавлений Цитофлавін) янтарна кислота й рибоксин (інозин) утилізуються практично миттєво і в плазмі крові не визначаються.

Рибоксин (інозин): метаболізується в печінці з утворенням глюкуронової кислоти й наступним її окислюванням (див. вище). У незначній кількості виділяється нирками.

Нікотинамід: швидко розподіляється по всіх тканинах, проникає крізь плаценту й у грудне молоко, метаболізується в печінці з утворенням нікотинаміду-N-метилнікотинаміду, виводиться нирками. Період напіввиведення із плазми становить близько 1,3 годин, стаціонарний об’єм розподілу – близько 60 літрів, загальний кліренс – близько 0,6 л/хв.

Рибофлавін: розподіл нерівномірний – найбільша кількість у міокарді, печінці, нирках. Період напіввиведення з плазми становить близько 2 годин, стаціонарний об’єм розподілу – близько 40 літрів, загальний кліренс – близько 0,3 л/хв. Проникає через плаценту і в молоко матері. Зв’язується з білками плазми – 60%. Виводиться нирками, частково у формі метаболіту; у високих дозах переважно у незміненому вигляді.

Показання для застосування. Препарат застосовують для лікування:

гострого порушення мозкового кровообігу;

дисциркуляторної (судинної) енцефалопатії 1 – 2 стадії і наслідків порушень мозкового кровообігу (хронічна ішемія мозку);

токсичної і гіпоксичної енцефалопатії при гострих і хронічних отруєннях, ендотоксикозах, після наркозного пригніченні свідомості.

Спосіб застосування та дози. Цитофлавін застосовується дорослим тільки внутрішньовенно краплинно в розведенні на 100 – 200 мл 5 – 10% розчину глюкози або 0,9% розчину натрію хлориду.

1. При гострому порушенні мозкового кровообігу препарат вводиться в максимально ранній термін від початку розвитку захворювання в об’ємі 10 мл на введення, з інтервалом 8 – 12 годин, протягом 10 днів. При тяжкій формі перебігу захворювання разову дозу збільшують до 20 мл.

2. При дисциркуляторній енцефалопатії і наслідках порушення мозкового кровообігу препарат вводиться в об’ємі 10 мл на введення, один раз на добу протягом 10 днів.

3. При токсичній і гіпоксичній енцефалопатії препарат вводиться в об’ємі 10 мл на введення, 2 рази на добу, через 8 – 12 годин протягом 5 днів. При коматозному стані вводиться в об’ємі 20 мл на введення в розведенні на 200 мл розчину глюкози. При післянаркозній депресії вводиться одноразово в тих же дозах.

Побічна дія. При швидкому краплинному введенні можлива поява небажаних реакцій, які не потребують відміни препарату: гіперемії шкірних покривів різного ступеня вираженості, відчуття жару, гіркоти й сухості у роті, першіння в горлі.

При тривалому прийманні високих доз можливе виникнення транзиторної гіпоглікемії, гіперурикемії, загострення подагри.

Дуже рідко можуть виникнути: короткочасні болі й дискомфорт у епігастральній ділянці й ділянці грудної клітки, затруднення дихання, нудота, головний біль, запаморочення, “пощипування” у носі, дизосмія, збліднення шкірних покривів різного ступеня вираженості.

Також можливі алергічні реакції у вигляді шкірного свербежу.

Протипоказання. Індивідуальна чутливість до компонентів препарату, період годування груддю. Хворим, що перебувають на штучній вентиляції легенів, не рекомендується введення препарату при зниженні парціального тиску кисню в артеріальній крові менш ніж 60 мм рт. ст.

З обережністю: нефролітіаз, подагра, гіперурикемія.

Передозування. У разі необхідності – симптоматичне лікування. Специфічного антидоту не існує.

Особливості застосування. Можливе застосування при вагітності при відсутності алергійних проявів на компоненти препарату.

При критичних станах застосування препарату повинне проводитися після нормалізації показників центральної гемодинаміки.

Можливе зниження рівня глюкози в крові (що необхідно враховувати при призначенні), під час лікування препаратом сеча може набувати світло-жовтого забарвлення.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами. Янтарна кислота, інозин, нікотинамід, сумісні з іншими лікарськими засобами.

Рибофлавін: зменшує активність доксицикліну, тетрацикліну, окситетрацикліну, еритроміцину і лінкоміцину. Не сумісний із стрептоміцином.

Хлорпромазин, імізин, амітриптилін за рахунок блокади флавінокинази порушують включення рибофлавіну у флавінаденинмононуклеотид і флавінадениндинуклеотид і збільшують його виведення із сечею.

Тиреоїдні гормони прискорюють метаболізм рибофлавіну.

Зменшує й попереджає побічні ефекти хлорамфеніколу (порушення гемопоеза, неврит зорового нерва).

Сумісний з препаратами, що стимулюють гемопоез, антигіпоксантами, анаболічними стероїдами.

Умови та термін зберігання.

У захищеному від світла місці при температурі не вище 25⁰ С.

Зберігати препарат у захищеному від світла місці! При утворенні осаду застосування препарату заборонене.

Зберігати в недоступному для дітей місці.

2 роки. Не застосовувати препарат після закінчення терміну придатності.