Каптоприл инструкция, аналоги и состав

Загальна характеристика:

міжнародна та хімічна назви: сaptopril;

(2S)-1-[(2S)-3-меркапто-2-метилпропаноїл]піролідин-2-карбонова кислота;

основні фізико-хімічні властивості: таблетки білого або майже білого кольору з плоскою поверхнею, з однією або двома рисками, з фаскою;

склад: 1 таблетка містить каптоприлу у перерахунку на 100 % речовину - 0,025 г (25 мг);

допоміжні речовини: крохмаль картопляний, лактози моногідрат, полівінілпіролідон низькомолекулярний медичний, кальцію стеарат, аеросил.

Форма випуску. Таблетки.

Фармакотерапевтична група. Засоби, що діють на ренін-ангіотензинову систему. Інгібітори ангіотензинперетворюючого ферменту (АПФ). Код АТС С09АА01.

Фармакологічні властивості. Фармакодинаміка. Каптоприл - перший синтетичний інгібітор ангіотензинперетворюючого ферменту (АПФ), що знайшов застосування в медичній практиці. Блокуючи перетворення ангіотензину I в ангіотензин II, каптоприл виявляє судинорозширювальну дію, завдяки якій зменшує загальний периферичний судинний опір (постнавантаження), тиск «заклинювання» у легеневих капілярах (переднавантаження) та опір у легеневих судинах; підвищує хвилинний об'єм серця та толерантність до навантаження. При тривалому застосуванні каптоприл зменшує вираженість гіпертрофії міокарда лівого шлуночка, запобігає прогресуванню серцевої недостатності та уповільнює розвиток дилатації лівого шлуночка. Знижує тонус виносних артеріол клубочків нирок, тим самим покращуючи внутрішньоклубочкову гемодинаміку, та перешкоджає розвитку діабетичної нефропатії.

Фармакокінетика. При застосуванні внутрішньо препарат швидко та майже повністю (не менше 75 %) всмоктується із шлунково-кишкового тракту. У присутності їжі біодоступність знижується на 30 - 40 %. Максимальна концентрація в плазмі крові досягається через 30 - 90 хв. Зв'язування з білками, здебільшого з альбуміном, становить 25 - 30 %. Проходить крізь гістогематичні бар'єри, виключаючи гематоенцефалічний бар'єр, проникає крізь плаценту. Метаболізується в печінці. Період напіввиведення становить менше 3 годин та збільшується при нирковій недостатності. Екскретується здебільшого нирками як у вигляді метаболітів, так і в незмінному стані (до 50 %). Протягом 24 годин виводиться 95 % препарату, що всмоктався. Максимальне зниження артеріального тиску після застосування внутрішньо спостерігається через 60 - 90 хвилин. Тривалість гіпотензивного ефекту дозозалежна і досягає оптимальних значень протягом декількох тижнів.

Показання для застосування. Гіпертонічна хвороба, симптоматичні артеріальні гіпертензії, хронічна серцева недостатність, порушення функції лівого шлуночка після перенесеного інфаркту міокарда при клінічно стабільному стані, діабетична нефропатія при інсулінзалежному цукровому діабеті.

Спосіб застосування та дози. Препарат призначений для дорослих. Приймають внутрішньо за 1 годину до їди.

Артеріальна гіпертензія. Лікування починають з найменшої ефективної дози 12,5 мг 2 рази на добу (тут і далі для забезпечення дози 12,5 мг слід застосовувати препарати каптоприлу з можливістю такого дозування). Необхідно звернути увагу на переносимість першої дози протягом першої години. Якщо при цьому розвинулася артеріальна гіпотензія, хворого необхідно перевести в горизонтальне положення (така реакція на першу дозу не повинна стати перешкодою для подальшої терапії).

Звичайна підтримувальна доза при легкій та помірній артеріальній гіпертензії (діастоличний тиск – 95-114 мм рт. ст.) становить 25 мг (іноді 12,5 мг) 2 рази на добу. При курсовому лікуванні дозу при необхідності збільшують через 2-4 тижня, максимально – до 50 мг 3 рази на добу. Максимальна добова доза становить 150 мг. При тяжкій артеріальній гіпертензії (діастоличний тиск 115 мм рт. ст. і вище) часто комбінують з іншими гіпотензивними препаратами, найчастіше з тіазидними діуретиками (гідрохлоротіазид – по 25 - 50 мг/доба). Дозу діуретика можна збільшувати з інтервалом 1-2 тижні до досягнення максимальної дози, що застосовується при лікуванні артеріальної гіпертензії. У хворих літнього віку початкова доза становить 6,25 мг 2 рази на добу (тут і далі для забезпечення дози 6,25 мг слід застосовувати препарати каптоприлу з можливістю такого дозування).

Серцева недостатність. Початкова доза – 6,25 мг 3 рази на добу з поступовим (по мірі необхідності) збільшенням дози до 25 мг 2 або 3 рази на добу. При хронічній серцевій недостатності застосовують разом з діуретиками та/або в комбінації з препаратами наперстянки (щоб запобігти початковому надмірному зниженню тиску, перед призначенням каптоприлу діуретик відміняють або зменшують дозу). Максимальна добова доза становить 150 мг.

Інфаркті міокарда. Початкова доза становить 6,25 мг/доба, потім добову дозу можна збільшувати до 37,5 - 75 мг у 2-3 прийоми (залежно від переносимості препарату), включно до максимальної – 150 мг/доба. При розвитку артеріальної гіпотензії може знадобитися зниження дози препарату.

Діабетична нефропатія. Каптоприл застосовують у дозі 75 - 100 мг/доба у 2-3 прийоми. При загальному кліренсі білка більше 500 мг/доба препарат слід приймати у дозі 25 мг 3 рази на добу. При інсулінзалежному діабеті з мікроальбумінурією (виведення альбуміну 30-300 мг/доба) приймають 50 мг 2 рази на добу.

При необхідності комбінують з іншими антигіпертензивними препаратами: діуретиками, бета-адреноблокаторами, препаратами центральної дії або вазодилататорами.

Порушення функції нирок. При легкому ступені порушення (кліренс креатиніну не менше 30 мл/хв/1,73 м2) хворим з діабетичною нефропатією застосовують у добовій дозі 75 - 100 мг, розділеній на декілька прийомів.

При тяжких порушеннях функції нирок (кліренс креатиніну менше 30 мл/хв/1,73 м2) початкова доза не повинна перевищувати 6,25 мг 2 рази на день. Надалі дозу підбирають залежно від клінічного ефекту, однак не частіше, ніж один раз на 1 – 2 тижні, та не перевищуючи максимальної добової дози 75 мг.

Побічна дія. При застосуванні Каптоприлу можливі:

- з боку центральної нервової системи: запаморочення, головний біль, відчуття втоми, астенія;

- з боку cерцево-судинної системи: ортостатична гіпотензія; рідко - тахікардія;

- з боку травної системи: нудота, зниження апетиту; рідко - біль в животі, діарея, погіршення функції нирок, підвищення активності печінкових трансаміназ;

- з боку системи кровотворення: рідко - нейтропенія, дуже рідко у пацієнтів з аутоімунними захворюваннями - агранулоцитоз;

- з боку дихальної системи: сухий кашель;

- зміна лабораторних показників: гіперкаліємія, протеїнурія;

- алергічні реакції: шкірний висип, рідко - ангіоневротичний набряк, набряк Квінке, бронхоспазм.

Протипоказання.

-                    Підвищена чутливість до препарату або до інших інгібіторів АПФ;

-                    набряк Квінке (в тому числі в анамнезі після застосування інгібіторів АПФ, спадковий);

-                    вагітність (може спричинити тяжку дисплазію і навіть смерть плода);

-                    годування груддю (на період лікування припиняють);

-                    стеноз устя аорти або наявність інших перешкод відтоку крові із лівого шлуночка серця;

-                    двобічний стенозі ниркових артерій або стеноз артерії єдиної нирки з прогресуючою азотемією;

-                    гіперкаліємія;

-                    стан після трансплантації нирки;

-                    первинний гіперальдостеронізм.

Передозування. Проявляється вираженою гіпотензією, з можливим розвитком інфаркту міокарда, гострого порушення мозкового кровообігу та тромбоемболічних ускладнень на фоні різкого зниження артеріального тиску.

Лікування: пацієнту слід прийняти горизонтальне положення (ноги мають бути підняті) та ввести йому внутрішньовенно ізотонічний розчин натрію хлориду або інші плазмозамінні рідини для корекції об'єму циркулюючої крові (ОЦК), застосувати гемодіаліз.

Особливості застосування. Перед початком лікування Каптоприлом необхідно компенсувати втрату рідини та солей, тому що існує небезпека виникнення вираженої артеріальної гіпотензії.

Можливість різкого зниження артеріального тиску може бути зведена до мінімуму за умови попередньої відміни (за 4-7 доби) діуретика або збільшенні надходження NaCl (приблизно за 1 тиждень до початку застосування), або шляхом призначення каптоприлу на початку лікування в менших дозах (6,25-12,5 мг/доба.).

Перед початком, а також регулярно в процесі лікування Каптоприлом слід контролювати функцію нирок. З обережністю застосовують Каптоприл у пацієнтів з вираженими захворюваннями нирок.

 З особливою обережністю слід застосовувати Каптоприл у пацієнтів з аутоімунними захворюваннями через збільшення ризику виникнення нейтропенії та агранулоцитозу. Кількість лейкоцитів у крові в перші 3 місяці лікування необхідно контролювати через кожні 2 тижні, в подальшому - через кожні 2 місяці. Якщо кількість лейкоцитів нижче ніж 4 тис/мкл, є показання до проведення загального аналізу крові, нижче 1 тис/мкл - застосування препарату припиняють.

У період лікування Каптоприлом застосовується дієта з низьким вмістом натрію.

При застосуванні Каптоприлу може бути хибнопозитивна реакція при аналізі сечі на ацетон.

Вплив на здатність керувати автомобілем або працювати зі складними механізмами. Необхідно бути обережним при управлінні транспортними засобами або при виконанні іншої роботи, що потребує підвищеної уваги, через те, що можливе запаморочення, особливо після прийому початкової дози Каптоприлу.

Ефективність та безпека застосування Каптоприлу у дітей не встановлені.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами. При одночасному застосуванні Каптоприлу з діуретиками, вазодилататорами, гангліоблокаторами та бета-адреноблокаторами гіпотензивна дія Каптоприлу посилюється; з індометацином та іншими нестероїдними протизапальними засобами (НПЗЗ) - можливе зниження гіпотензивної дії Каптоприлу; з пробенецидом - можливе уповільнення виведення Каптоприлу з сечею; з солями літію - можливе збільшення концентрації літію в сироватці крові, що супроводжується симптомами інтоксикації літієм. Одночасне застосування з калійзберігаючими діуретиками, препаратами калію, добавками калію до дієти, калієвмісними замінниками солі може призводити до гіперкаліємії.

Застосування Каптоприлу у пацієнтів, які приймають імунодепресанти (наприклад, азатіоприн або циклофосфамід), підвищує ризик розвитку гематологічних порушень.

Умови та термін зберігання. Зберігати у захищеному від світла та вологи місці при температурі від 15°С до 25°С.

Термін зберігання – 3 роки.

Зберігати в недоступному для дітей місці.