Лексин^® 125, 250 инструкция, аналоги и состав

Склад:

діюча речовина: цефалексин;

5 мл готової суспензії Лексину® 125 містять: цефалексину моногідрату еквівалентно 125 мг цефалексину;

5 мл готової суспензії Лексину® 250 містять: цефалексину моногідрату еквівалентно 250 мг цефалексину;

допоміжні речовини:

Лексин® 125: ксантанова камедь, кислота лимонна, моноамонію гліциризинат, сахарин натрію, натрію бензоат (Е 211), ананасовий ароматизатор (порошок), сахароза;

Лексин® 250: ксантанова камедь, кислота лимонна, моноамонію гліциризинат, сахарин натрію, натрію бензоат (Е 211), банановий ароматизатор (порошок), сахароза.

Лікарська форма. Порошок для приготування суспензії для перорального застосування.

Фармакотерапевтична група. Антибактеріальні засоби для системного застосування. Цефалоспорини. Код АТС J01DВ01.

Клінічні характеристики.

Показання. Лікування інфекцій, спричинених чутливими до препарату мікроорганізмами:

–                    ЛОР-органів і дихальних шляхів (фарингіт, середній отит, синусит, ангіна, бронхіт, пневмонія);

–                    сечостатевої системи (пієлонефрит, цистит, уретрит, простатит, епідидиміт, ендометрит, вульвовагініт);

–                    шкіри та м'яких тканин (фурункульоз, абсцес, флегмона, піодермія, лімфаденіт);

–                    кісткової тканини і суглобів (остеомієліт).

Протипоказання. Підвищена чутливість до компонентів препарату. Алергія на інші антибіотики цефалоспоринового або пеніцилінового ряду.

Спосіб застосування та дози. Лексин® застосовують перорально.

Перед приготуванням суспензії необхідно перевернути і струснути флакон, щоб розпушити порошок, додати кип’ячену холодну воду в два-три прийоми до мітки на флаконі, щоразу струшуючи флакон до утворення однорідної суспензії. Вживати суспензію можна тільки через 5 хв після приготування. Перед вживанням готову суспензію добре збовтувати. Суспензія призначена для застосування в педіатрії.

Звичайна добова доза для дітей (з масою тіла менше 40 кг) становить 25 – 50 мг/кг маси тіла дитини (залежно від тяжкості перебігу і локалізації інфекції), розподілені на 2 – 4 прийоми.

У випадках тяжкого перебігу захворювань дозу можна подвоїти. При лікуванні гострого середнього отиту рекомендована доза 75 – 100 мг/кг маси тіла розподілена на 2 – 4 прийоми.

У більшості випадків курс лікування становить 7 – 10 днів.

Рекомендоване дозування

Звичайна добова доза для дорослих становить від 1 до 4 г, розподілені на 2 – 4 прийоми.

При інфекціях шкіри та м'яких тканин, стрептококових фарингітах та неускладнених інфекціях сечових шляхів звичайна доза становить 250 мг кожні 6 годин або 500 мг кожні 12 годин. У випадках тяжкого перебігу захворювань дозу можна подвоїти.

Дорослим пацієнтам з порушенням функції нирок добову дозу зменшують залежно від кліренсу креатиніну: при кліренсі креатиніну 5 – 20 мл/хв максимальна добова доза – 1,5 г на добу; при кліренсі креатиніну менше 5 мл/хв – 0,5 г на добу. Добову дозу ділять на 4 прийоми.

Побічні реакції. Симптоми можуть включати:

алергічні реакції: еритематозні шкірні висипання, свербіж, почервоніння, анафілаксію, синдром Стівенса-Джонсона, синдром Лайєла, ангіоневротичний набряк, анафілактичний шок;

з боку травної системи: нудоту, блювання, пронос. Тривале використання може призвести до надмірного росту нечутливої до препарату мікрофлори. Дуже рідко спостерігались транзиторне підвищення печінкових трансaміназ, токсичний гепатит, можливе виникнення псевдомембранозного коліту;

з боку системи кровотворення: нейтропенія, тромбоцитопенія, агранулоцитоз;

з боку нервової системи: запаморочення, головний біль, збудження, в край рідко описувалися галюцинації, судоми;

з боку сечостатевої системи: вагініт, виділення з піхви, інтерстиціальний нефрит, при тривалому застосуванні можливий розвиток кандидамікозу статевих органів;

зміна лабораторних показників: підвищення активності «печінкових» трансаміназ та ЛФ, збільшення протромбінового часу.

Передозування. Симптоми: нудота, блювання, біль у епігастральній ділянці, діарея, можлива гематурія. Лікування: промивання шлунка, перитонеальний діаліз або гемодіаліз для зниження вмісту Лексину® в плазмі, симптоматичне лікування.

Застосування в період вагітності або годування груддю. У періоди вагітності та годування груддю препарат можна призначати, не перевищуючи рекомендованої дози, та з урахуванням співвідношення користь для жінки / ризик для плода (дитини).

Особливості застосування. Препарат слід з обережністю призначати пацієнтам з нирковою недостатністю. У пацієнтів з відомими порушеннями сечовидільних функцій, під час лікування треба контролювати функцію нирок, під час довготривалого лікування – функцію печінки та кров.

Тривале застосування Лексину® може призвести до дисбактеріозу та суперінфекції (кандидамікоз).

У лабораторній діагностиці слід враховувати, що Лексин® може стати причиною хибно-позитивного результату дослідження сечі на цукор та позитивної реакції Кумбса.

При лікуванні хворих на цукровий діабет необхідно враховувати, що готова суспензія Лексину® містить сахарозу.

Здатність впливати на швидкість реакцій при керуванні автотранспортом або іншими механізмами. Застосовувати з обережністю, враховуючи можливі побічні ефекти.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодії. Препарат може підсилювати дію непрямих антикоагулянтів (подовження протромбінового часу). Під час лікування слід уникати вживання алкоголю. Враховуючи бактерицидну дію Лексину®, не слід поєднувати його з бактеріостатичними антибіотиками, наприклад, з тетрациклінами та хлорамфеніколом. При поєднанні з високоактивними діуретиками (етакринова кислота, фуросемід) або потенційно нефротоксичними антибіотиками (аміноглікозиди, поліміксин, колістин) цефалоспорини можуть підвищувати нефротоксичність.

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка. Має бактерицидну дію на більшість видів грампозитивних та грамнегативних мікроорганізмів. Лексин® особливо ефективний для лікування інфекцій, спричинених стафілококом (включаючи пеніциліназопродукуючі). Проявляє високу активність відносно більшості стрептококів, включаючи S. pyogenes, S. viridans, S. pneumoniae. Лексин® також діє на Hаemophilus, E. coli, P. mirabilis, Klebsiella spp., Haemophilus influenzae, Moraxella catarrhalis.

Фармакокінетика. Стабільний в кислому середовищі, швидко та майже повністю всмоктується у кишечнику, проникає у тканини, виводиться з сечею. Через одну годину після перорального прийому максимальна концентрація в плазмі становить 9 мкг/мл, 18 мкг/мл, 32 мкг/мл при разових дозах 250 мг, 500 мг, 1000 мг відповідно. Тільки 10 % препарату зв'язується з білками плазми, коли концентрація Лексину® в органах, тканинах та тканинних рідинах досягає концентрації, що забезпечує терапевтичну ефективність. Це не супроводжується підвищенням вмісту Лексину® у спинномозковій рідині. 80 – 100 % Лексину® виділяється з сечею у незміненому вигляді. Після прийому разової пероральної дози в 250 мг максимальна концентрація в сечі, що дорівнює 1000 мкг/мл, досягається протягом перших двох годин.

Фармацевтичні характеристики.

Основні фізико-хімічні властивості:

Лексин® 125: порошок від білого до майже білого кольору. Після відновлення є суспензією від білого до майже білого кольору з приємним ананасовим запахом. Колір порошку або відновленої суспензії може змінюватися до жовтуватого під час зберігання. Але це не впливає на ефективність препарату;

Лексин® 250: порошок від білого до майже білого кольору. Після відновлення є суспензією від білого до майже білого кольору з приємним банановим запахом. Колір порошку або відновленої суспензії може змінюватися до жовтуватого під час зберігання. Але це не впливає на ефективність препарату.

Термін придатності. 3 роки.

Умови зберігання. Сухий порошок зберігати при температурі 15 – 25 °C у недоступному для дітей місці, готову суспензію - у холодильнику та використати протягом 7 діб після приготування.