Різнобарвний пітиріаз

Різнобарвний пітиріаз

Різнобарвний пітиріаз – поверхневе захворювання шкіри, зумовлене дріжджоподібними грибами Malassezia furfur (Pityrosporum orbiculare). Характеризується появою на шкірі шиї, грудей плям від рожево-коричневого до буруватого відтінку,які висівкоподібно лущаться зі схильністю до злиття.

МКХ-10

Клас І. Деякі інфекційні та паразитарні хвороби (А00-В99)
В35-В49 Мікози
В36 Інші поверхневі мікози
В36.0 Висівкоподібний лишай
Дерматофітія:
- золотиста
- різнобарвна (різнобарвний пітиріаз)

Общая информация

Протокол надання медичної допомоги хворим на різнокольоровий пітиріаз

7.1.2. Модель пацієнта. Код МКХ-10: В 36.0 – Різнобарвний пітиріаз

Диагностика

Лабораторна діагностика

  • клінічний аналіз крові (за необхідності дослідження повторюють 1 раз на 10 днів);
  • аналіз сечі (2 рази);
  • біохімічні дослідження функції печінки (1 раз на 10 днів при використанні препаратів системної дії);
  • мікроскопічне дослідження патологічного матеріалу (зішкряби з шкіри) на гриби (встановлення діагнозу та контроль над виліковуваністю);
  • культуральне дослідження (1 раз, за необхідності – повторно).

Інструментальна діагностика

  • люмінесцентне дослідження (золотисто-жовте світіння осередків ураження при опроміненні люмінесцентною лампою).

Лечение

Лікувально-профілактична допомога здійснюється в спеціалізованих закладах – шкірно-венерологічних диспансерах (районних і міжрайонних, міських, обласних диспансерах), клініках науково-дослідних інститутів та вищих навчальних закладів, в амбулаторно-поліклінічних закладах, що мають шкірно-венерологічні кабінети (наказ МОЗ України № 385 від 28.10.2002).

Профіль відділення

  • дерматологічний.

Профіль спеціаліста

  • дерматовенеролог (наказ МОЗ України № 333 від 06.07.2005).

Показання до госпіталізації. Розподіл хворих між поліклінікою та стаціонаром

Екзематизовані форми різнокольорового пітиріазу.

Лікувальні заходи

Дієтотерапія

Дієта № 15. При вживанні системних антимікотиків – дієта № 5.

Системна терапія

Рекомендується проводити при хронічних рецидивуючих розповсюджених формах захворювання. Використовують системні антимікотики (флюконазол, кетоконазол, ітраконазол, тербінафін).

Зовнішня терапія

  • обробка осередків ураження (25% крем бензилбензоату, 3-5% сірчана або дігтярна мазі, 5% саліциловий спирт, 5% саліцилова мазь, спрей тербінафін 1-2 рази протягом 7-10 днів або антифунгальні мазі, які містять клотримазол, міконазол, кетоконазол, біфоназол).

Тактика ведення при неефективності лікування

За відсутності ефекту лікування змінюють зовнішню антимікотичну терапію.

Тривалість лікування

Стаціонарно або амбулаторно – 3-4 тижні.

Очікувані результати лікування

Розв’язання клінічних проявів, негативний результат мікроскопічного дослідження на гриби.

Санітарно-гігієнічні, реабілітаційні заходи та диспансеризація

Санітарно-гігієнічні заходи включають як загальні, так й індивідуальні.

До загальних заходів належить

  • дезінфекція у громадських місцях (басейни, бані, сауни, спортивні заклади, промислові підприємства тощо). Дезінфекція проводиться хлорвмісними дезінфектантами;
  • санітарно-просвітницька робота.

До індивідуальних заходів відносять

  • гігієнічний догляд за шкірою;
  • кип’ятіння білизни, рушників з наступним прасуванням;
  • наявність власного рушника;
  • не рекомендується носити чужу білизну;
  • лікування вегето-судинних розладів та підвищеної пітливості;
  • використання мила із сіркою та шампунів з кетоконазолом, водно-сольові або водно-оцтові обтирання, застосування спиртового розчину, що містить саліцилову кислоту.