Дерматит, спричинений лікарськими засобами

Дерматит, спричинений лікарськими засобами

Дерматит, спричинений лікарськими засобами – гостре генералізоване запалення шкіри і слизових оболонок, що виникає в результаті прийому всередину та адекватно призначених лікарських засобів. Хвороба зумовлена не стільки фармакологічними характеристиками самого медикаментозного препарату, скільки особливостями імунної системи хворого та його конституційно генетичною схильністю.

МКХ-10: L27.0

МКХ-10

Клас ХІІ. Хвороби шкіри та підшкірної клітковини (L00-L99)
L20-L30 Дерматит та екзема
L27 Дерматит, спричинений речовинами, прийнятими усередину
L27.0 Генералізована висипка на шкірі, спричинена лікарськими засобами та медикаментами

Общая информация

Протокол надання медичної допомоги хворим на хворобу, спричинену лікарськими засобами

7.1.25. Модель пацієнта. Код МКХ-10: D59.0 – Хвороба, спричинена лікарськими засобами

Диагностика

Лабораторна діагностика

  • загальний аналіз крові (одноразово, при виявленні змін дослідження повторюють);
  • загальний аналіз сечі;
  • глюкоза крові;
  • загальний білірубін;
  • креатинін;
  • Ig E загальний та Ig E специфічний;
  • специфічні імунологічні тести з медикаментами, які ймовірно є причиною розвитку алергічного стану.

Консультації спеціалістів

  • гастроентеролог;
  • ендокринолог;
  • невропатолог;
  • стоматолог;
  • отоларинголог;
  • терапевт (за показаннями);
  • алерголог (за показаннями).

Лечение

Лікувально-профілактична допомога здійснюється в спеціалізованих закладах – шкірно-венерологічних диспансерах (районних і міжрайонних, міських, обласних диспансерах), клініках науково-дослідних інститутів та вищих навчальних закладів, в амбулаторно-поліклінічних закладах, що мають шкірно-венерологічні кабінети (наказ МОЗ України № 385 від 28.10.2002).

Профіль відділення – дерматологічний.

Профіль спеціаліста – дерматовенеролог (наказ МОЗ України № 333 від 06.07.2005).

Показання до госпіталізації. Розподіл хворих між поліклінікою та стаціонаром

Гострий перебіг дерматозу, що супроводжується загальними явищами, порушенням працездатності, відсутність ефекту від амбулаторного лікування тривалістю стаціонарного лікування.

Лікувальні заходи

Припинення впливу етіологічних факторів – медикаментозних препаратів та видалення з організму залишків цих речовин.

Дієтотерапія

Гіпоалергенна дієта: обмеження вуглеводів, виключення солоних, кислих, гірких, солодких, копчених продуктів, спецій.

Системна терапія

  • глюкокортикоїдні засоби для системного застосування (преднізолон, дексаметазон, бетаметазон);
  • гіпосенсибілізуючі засоби (30% натрію тіосульфат, 10% кальцію глюконат, 25% магнію сульфат);
  • ентеросорбенти (ентеросгель, полівідон, діосмектит, лігнін гідролізний, мікрокристалічна целюлоза, лінгін гідролізний, сорбогель);

Уведення ентеросорбентів рекомендується за 1-1,5 год до або через 1-1,5 год після їжі

  • дезінтоксикаційні засоби (полівідон + натрію хлорид + калію хлорид + кальцію хлорид + магнію хлорид + натрію гідрокарбонат + фуросемід, ізотонічний 0,9% розчин натрію хлорид);
  • антигістамінні засоби: фексофенадин, лоратадин, ебастин (пропонується чергування курсів по 10 днів);
  • при вираженій сверблячці шкіри, наявності скарг невротичного характеру, порушеннях сну пропонуються антигістамінні засоби, що мають седативну дію (хлоропірамін, клемастин, мебгідролін);

Без седативного ефекту при вираженій нічній сверблячці застосовують ін'єкційні форми антигістамінних препаратів (дифенгідрамін, 1% розчин або хлоропірамін, 2% розчин або клемастин, 0,1% розчин)

  • діуретики: (у випадку виражених набряків) (фуросемід, гідрохлортіазид).

Зовнішня терапія

  • цинк-водна суспензія, примочки, аерозолі (окситетрациклін + гідрокортизон або тріамцинолон або оксициклозоль), глюкокортикоїдні креми, мазі (мометазон або метилпреднізолону ацепонат або гідрокортизон або алкометазон або бетаметазон + гентаміцин або адвантан або елоком, при вираженій сверблячці – клобетазол на кілька днів, з наступним переходом на перераховані вище мазі);
  • при приєднанні вторинної інфекції – глюкокортикоїдні мазі, що містять антибіотики (бетаметазон + гентаміцин або флуметазон, або окситетрациклін + гідрокортизон).

Тривалість лікування

Від 15 до 20 днів (залежно від тяжкості стану й виразності клінічної симптоматики).

Очікувані результати лікування

Нормалізація температури тіла, поліпшення загального стану хворого, зникнення висипних елементів, сверблячки.

Санітарно-гігієнічні, реабілітаційні заходи та диспансеризація

Реабілітація

Направлена на попередження сенсибілізації до алергенів, їх елімінацію та лікування захворювань, на фоні яких вона розвинулась, санацію вогнищ фокальної хронічної інфекції, дотримання гіпоалергенної дієти.

Диспансеризація

Проводиться 2 рази на рік. В процесі диспансеризації виявляють етіологічний фактор захворювання за допомогою специфічних імунологічних та біофізичних тестів; усувають, по можливості, фактори ризику, що сприяють розвитку сенсибілізації, проводять санацію вогнищ фокальної інфекції, призначають протирецидивні курси. Протирецидивне лікування для кожного хворого призначається суворо індивідуально з включенням переважно немедикаментозних методів (голкорефлексотерапія, психотерапія, електросон та ін.), ентеросорбентів, імуномодуляторів (під контролем імунограми), препаратів антиоксидантного ряду (вітаміни С, А, Е )