Пітиріаз рожевий [Жибера]

Пітиріаз рожевий [Жибера]

Пітиріаз рожевий – еритематозно-сквамозний дерматоз, що виявляється дисемінованими висипаннями у вигляді рожевих плям після початкової появи великої «материнської бляшки».

МКХ-10: L42

МКХ-10

Клас ХІІ. Хвороби шкіри та підшкірної клітковини (L00-L99)
L40-L45 Папулосквамозні порушення
L42 Пітиріаз рожевий [Жибера]

Общая информация

Протокол надання медичної допомоги хворим на пітиріаз рожевий (Жибера)
7.1.5 Модель пацієнта Код МКХ-10: L42 – Пітиріаз рожевий (Жибера)

Диагностика

Лабораторна діагностика

  • клінічний аналіз крові (за необхідності дослідження повторювати 1 раз на 10 днів);
  • аналіз сечі (2 рази);
  • біохімічні дослідження функції печінки (загальний білірубін, загальний білок, глюкоза);
  • серологічне дослідження (РВ, РМП).

Інструментальна діагностика

  • флюорографічне дослідження;
  • гістологічне дослідження біоптатів шкіри (за необхідності).

Консультації спеціалістів

  • отоларинголог (за показанням);
  • гінеколог (за показанням);
  • терапевт (за показанням).

Лечение

Лікувально-профілактична допомога здійснюється в спеціалізованих закладах – шкірно-венерологічних диспансерах (районних і міжрайонних, міських, обласних диспансерах), клініках науково-дослідних інститутів та вищих навчальних закладів, в амбулаторно-поліклінічних закладах, що мають шкірно-венерологічні кабінети (наказ МОЗ України № 385 від 28.10.2002).

Профіль відділення – дерматологічний.

Профіль спеціаліста – дерматовенеролог (наказ МОЗ України № 333 від 06.07.2005).

Показання до госпіталізації. Розподіл хворих між поліклінікою та стаціонаром

Генералізована, везикульозна, геморагічна форми захворювання підлягають госпіталізації. Інші клінічні форми рожевого лишаю Жибера лікуються в умовах поліклініки.

Лікувальні заходи

Лікувальні заходи спрямовані на усунення спалахів хронічної інфекції та корекцію виявленої супутньої патології.

Дієтотерапія

Обмеження вуглеводів, виключення копчених продуктів, спецій.

Системна терапія

  • антибіотикотерапія (з метою скорочення терміну перебігу хвороби при наявності рясних висипань);
  • гіпосенсибілізуючі засоби (тіосульфат натрію, кальцію глюконат, кальцію хлорид, магнію сульфат);
  • антигістамінні засоби (хлоропірамін, клемастин, мебгідролін, дифенгідрамін).

Зовнішнє лікування

  • глюкокортикоїдні креми (мометазону фуроат, метилпреднізолону ацепонат, крем бетаметазону валерат) (при проявах екзематизації).

Тактика ведення при неефективності лікування

За відсутності ефекту лікування посилюють системну та зовнішню терапію. Посилення терапії супутньої патології.

Тривалість лікування

При легких формах – амбулаторне лікування протягом 20 днів.

При тяжких розповсюджених формах – стаціонарне лікування до 20 днів з подальшим амбулаторним лікуванням у середньому до 5-6 тижнів.

Очікувані результати лікування

Відсутність нових елементів, зникнення висипань.

Санітарно-гігієнічні, реабілітаційні заходи та диспансеризація

Обмежують прийом водних процедур, зокрема купання з використанням мочалок, виключають носіння білизни із синтетичних та вовняних тканин.