Отек легких

Набряком легень називають патологічне накопичення рідини у екстрацелюлярному просторі і альвеолах легень.

Общая информация

І.М. Сисуєв

Розвивається при невідповідності між фільтраційною здатністю капілярного русла і лімфовідтоком із легень як наслідок гіпертензії в малому колі кровообігу. Безпосередніми причинами гіпертензії можуть бути перенавантаження лівих відділів серця і лівошлуночкова недостатність.

Діагностика

Діагностичні критерії

Першими ознаками набряку легень можуть бути ядуха, рефлекторний кашель і клекотання дихання. Шкіра та слизові оболонки блідо-ціанотичні, холодні, вологі.

Аускультативно над легенями вислуховується велика кількість дрібно- і середньопузирчастих вологих хрипів, виділення з рота пінистого білого або геморагічного харкотіння. Діференціювати треба з гострим респіраторним дистрес-синдромом.

При рентгенологічному обстеженні характерна поява хмароподібних тіней, розташованих симетрично, збільшення тіні серця.

Аналіз газового складу артеріальної крові свідчить про гіпоксемію і гіперкапнію, що характеризують ступінь тяжкості вентиляційно-перфузійних порушень газообміну.

Лікування

Таблиця. Препарати для надання невідкладної допомоги при ПРС у дітей

Невідкладні заходи

Етап А+Б

Надати припідняте положення верхній частині тіла, ноги опустити, накласти джгути на стегна не більше ніж на 1 годину.
Термінова госпіталізація дитини в найближчу лікувальну установу.
Збір анамнезу з уточненням преморбідного фону, початку захворювання.
Відновлення прохідності дихальних шляхів: інгаляція повітряно-киснево-спиртової суміші чи 10% спиртового розчину антифомсилану (2-3 мл на інгаляцію) протягом 10-15 хв.
Забезпечення судинного доступу.
Стимуляція діурезу – фуросемід 1% розчин у дозі 2 мг/кг (0,1-0,2 мл/кг) в/в 7. Зниження психоемоційної напруги – діазепам, сібазон у дозі 0,5% 0,2-0,5 мг/кг.
Кортикостероїди – преднізолон у дозі 3-5 мг/кг.
Термінова госпіталізація у відділення інтенсивної терапії.

Етап В

Перелік компонентів обстеження хворого включає:

Огляд хворого.
Вимірювання АТ, ЦВТ.
Визначення ритмічності пульсу.
Вимірювання частоти спонтанного дихання.
Рентгенографію легень.
Електрокардіографію, ехокардіографію.
Лабораторні клінічні дослідження крові, сечі.
Біохімічні дослідження крові (електроліти, глюкоза, загальний білок).
Визначення гематокриту.
Гази крові, кислотно-лужний стан.
Погодинний контроль діурезу.
Консультації спеціалістів.

Лікування

Підвищене положення верхньої частини тулуба, накладання венозних джгутів на кінцівки на 20-З0 хвилин, напівсидяче положення.
Спонтанне дихання або ШВЛ з ПТКВ і подачею кисню.
При вираженій дихальній недостатності – інтубація трахеї і ШВЛ з ПТКВ.
При задовільному системному АТ (більше 70 мм рт. ст.) призначити нітрогліцерин або нітропрусід натрію, починаючи з дози 0,1 мкг/кг/хв.
При системному АТ нижче 70 мм рт. ст. і ЧСС, рівній чи вище 120-140 за 1 хв, – призначити добутамін, починаючи з дози 5-10 мкг/кг/хв., а при ЧСС, меншій ніж 120 за 1 хв, – допамін, починаючи з дози 2-3 мкг/кг/хв.
Дегідратація (фуросемід – 1-2 мг/кг маси тіла);
Димедрол – 1 мг/кг в/в або в/м.
Седативна терапія (діазепам у дозі 0,2-0,5 мг/кг; морфін у дозі 0,1-0,3 мг/кг).
Кортикостероїди.
Дигіталізація протягом 2-3 днів.

До додаткових заходів належать:

Усунення причини виникнення набряку легень.
Лікування основного захворювання.
Гемоультрафільтрація, гемодіаліз при розвитку гострої ниркової недостатності.