Трамадол 50–зенти^®ва инструкция, аналоги и состав

Загальна характеристика:

міжнародна та хімічна назви: tramadol; (±)транс-2-(диметиламінометил)-1-(3-метоксифеніл)-циклогексанол;

основні фізико-хімічні властивості: білий порошок у білих непрозорих твердих капсулах;

склад: 1 капсула містить трамадолу гідрохлориду 50 мг;

допоміжні речовини: кальцію гідрогенфосфат безводний, магнію стеарат, кремнію діоксид колоїдний безводний, титану діоксид Е 171, желатин.

Форма випуску. Капсули.

Фармакотерапевтична група. Аналгетики. Опіоїди. Код АТС N02AX02.

Фармакологічні властивості. Фармакодинаміка. Трамадол – є аналгетиком центральної дії з переважаючою агоністичною дією на опіоїдні рецептори. Трамадол значно полегшує помірний та сильний біль, при цьому ризик виникнення психічної та фізичної залежності низький.

Афінність препарату до опіоїдних рецепторів слабка, проте його афінність до μ-рецепторів – відносно вища, ніж до κ- та δ-рецепторів. Аналгетичний ефект препарату – результат інгібіції поглинання синапсами серотоніну та норадреналіну. Сила ефекту становить від 1/10 до 1/6 у порівнянні з морфіном.

Пригнічення дихання, яке викликає цей препарат, менш виражене, аніж пригнічення, що викликає морфін, і по суті воно не відбувається при використанні терапевтичних доз.

Фармакокінетика. Препарат швидко та повністю всмоктується при пероральному застосуванні. 90 % препарату виводиться з сечею, 15 % у незмінному стані; залишок виводиться з калом. Біологічна доступність при пероральному застосуванні становить 68 % і не залежить від одночасного прийому їжі. Препарат проходить плацентарний барьєр та у незначній кількості потрапляє в грудне молоко (приблизно 0,1 % застосованої дози). У грудному молоці також можна виявити метаболіт О-деметилтрамадол у незначних дозах (0,02 % застосованої дози). Препарат в основному метаболізується шляхом N- та О-деметилювання, а також з’єднанням продуктів О-деметилювання з глюкуроновою кислотою. Період напіврозпаду даного метаболіту становить 6,7 години.

У пацієнтів старшого віку спостерігається тенденція до підвищення біологічної доступності та подовження періоду напіврозпаду. Проте зменшені дози слід застосовувати тільки для пацієнтів з тяжкою нирковою або печінковою недостатністю.

Показання для застосування. Лікування гострого або хронічного болю – від помірного до сильного – або при різкому загостренні хронічного болю (невралгія, ревматичний біль, мігрень, люмбаго, ушкодження спини, посттравматичний стан, зубний біль, вертеброгенні синдроми). Болючі діагностичні або терапевтичні втручання, післяопераційний стан та біль при злоякісних утвореннях.

Спосіб застосування та дози. Дозування визначається індивідуально для кожного пацієнта відповідно до інтенсивності болю та індивідуальної чутливості. Дорослі звичайно приймають 1 капсулу 3 – 4 рази на день залежно від інтенсивності та природи болю. Дітям віком до 1 року не можна приймати трамадол. Препарат призначений для застосування у дітей віком від 12 років. Для дітей віком від 1 до 12 років препарат рекомендований у формі крапель.

Часовий інтервал між дозами становить 6 – 12 годин для більшості випадків. Якщо необхідний аналгетичний ефект не досягається протягом 30 – 60 хвилин після застосування 50 мг активної речовини, можна повторно застосувати одну дозу у 50 мг трамадолу, проте не можна перевищувати максимальної щоденної дози. Тривалість лікування залежить від природи захворювання. При печінковій недостатності дозування має бути зниженим (не застосовуйте максимальні щоденні дози), при нирковій недостатності доцільно подовжити інтервал між дозами. Для пацієнтів з гемодіалізом, враховуючи великий об’єм розподілу трамадолу, повторна доза звичайно не є необхідною. Максимальна разова доза становить 100 мг трамадолу. Не можна перевищувати максимальну добову дозу 400 мг трамадолу через ризик передозування.

Для пацієнтів з кліренсом креатиніну менше 30 мл/хв. інтервал між дозами слід подовжити до 12 годин. У таких випадках максимальна рекомендована щоденна доза становить 200 мг. Для пацієнтів з кліренсом креатиніну менше 10 мл/хв. рекомендують дозування 50 мг кожні 12 годин.

Пацієнти після 75 років не повинні приймати більше 300 мг на день у кілька прийомів. При застосуванні пацієнтами похилого віку також рекомендовано подовжити інтервали між прийманням препарату.

Для пацієнтів з порушеною нирковою функцією подовжується інтервал між послідовними дозами.

Капсулу слід приймати цілою, запиваючи нейтральною рідиною. Час прийому препарату не залежить від прийому їжи.

Побічна дія. Препарат звичайно добре переноситься, проте при високих дозах трамадолу можуть спостерігатися такі ефекти: млявість, запаморочення, нудота, інтенсивне потовиділення, важкість в шлунку, сухість у роті, зміни апетиту, конвульсивний стан, порушення сечовиділення. Зрідка спостерігались запор, блювання, реакції шкіри, свербіж, головний біль, сонливість, пригнічення дихання, тремор, порушення свідомості. Після застосування трамадолу в одиничних випадках відзначали зміни настрою, активності (звичайно зниження, зрідка підвищення), послаблення розумових здібностей (порушення сприйняття та процесу прийняття рішень), неконтрольовані рухи, розширення зіниць та галюцинації. Після застосування трамадолу відзначали тахікардію, тенденцію до колапсу та колапс. Є дуже вірогідним ризик фізичної та психічної залежності, а також абстинентний синдром.

Протипоказання. Відома гіперчутливість до трамадолу або до будь-яких з компонентів препарату, або до інших опіоїдних аналгетиків. Гостра алкогольна інтоксикація. Препарат не можна приймати одночасно з інгібіторами МАО та протягом 14 днів після відміни. Дитячий вік до 12 років.

Передозування. У разі передозування можуть мати місце такі симптоми: блювання, колапс, порушення або втрата свідомості, судоми, порушення дихання та пригнічення перистальтики. Лікування інтоксикації повинне бути комплексним, включаючи застосування антидоту (налоксону), штучну вентиляцію легенів. У разі судом рекомендовано застосовувати діазепам. Для детоксикації гемодіаліз недостатній.

Особливості застосування. Препарат може негативно вплинути на здатність виконувати роботу, що вимагає підвищеної концентрації уваги, координації рухів і здатності швидко приймати рішення.

Необхідно з обережністю призначати препарат пацієнтам з гіперчутливістю до інших опіоїдних аналгетиків та схильним до судом. Хоча на трамадол не поширюються правила про психотропні речовини з ризиком розвитку лікарської залежності, при довготривалому застосуванні може розвинутися толерантність до препарату, а згодом – психічна та фізична залежність. Препарат не призначений для терапії заміщення при залежності від опіоїдів. У звичайних терапевтичних дозах препарат не впливає на дихання; у більшості випадків серцевий ритм та кров’яний тиск не змінюються. Під час лікування заборонено вживати алкоголь.

У звичайних аналгетичних дозах трамадол не впливає на моторику та секрецію ШКТ, на обмін води та мінеральних речовин, тому після його застосування не спостерігається затримки сечовиділення. Симптоми звикання після припинення застосування трамадолу або при застосуванні налоксону мінімальні. Великий ризик мають пацієнти, схильні до судом та з черепно-мозковими травмами.

Для пацієнтів з печінковою недостатністю необхідно зменшити дозування через небезпеку передозування. Відносним протипоказанням є дисфункція нирок та печінки, оскільки вони можуть призвести до подовження періоду виведення препарату з організму. Трамадол не призначають пацієнтам з серйозними нирковими розладами. При захворюваннях нирок перевагу віддають подовженню інтервалу між двома застосуваннями, аніж зменшенню одноразової дози (тільки приблизно 25% незміненого трамадолу виводиться нирками). Потрібен контроль рівнів у пацієнтів з нирковою та печінковою дисфункцією при хронічному лікуванні. Існує перехресна толерантність з іншими опіоїдами.

Вагітні жінки можуть застосовувати препарат тільки у випадку абсолютної необхідності. Жінки, що годують груддю, можуть приймати тільки одноразово дозу трамадолу, а якщо є потреба у тривалому лікуванні, то необхідно припинити годування груддю.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами. Седативна дія на ЦНС може бути посилена у комбінації з алкоголем, снодійними/седативними речовинами, аналгетиками, анестетиками (наприклад кетаміном), психотропними та антигістамінними препаратами.

Оскільки трамадол блокує зворотне поглинання норадреналіну та серотоніну, його застосування у комбінації з інгібіторами моноаміноксидази (ІМАО, наприклад з моклобемідом, транілципроміном, селегіліном), а також з трициклічними антидепресантами (ТЦА, наприклад з нортриптиліном, амітриптиліном, кломіпраміном) може викликати серйозні побічні ефекти, такі як нудота, блювання, колапс, пригнічення дихання та судоми. Застосування у комбінації з селективними інгібіторами зворотного поглинання серотоніну (СІЗПС, наприклад з флуоксетином, флювоксаміном, пароксетином, циталопрамом), а також з венлафаксином може викликати серотоніновий синдром (гіпертензію, гіпертермію, міоклонус, зміни розумового стану) та судоми. При можливості слід уникати такого комбінування, а при необхідності супровідної терапії – контролювати кров’яний тиск.

Застосування у комбінації з аналгетиками центральної нервової системи (наприклад з кетаміном) може призвести до пригнічення дихання.

При застосуванні ІМАО протягом останніх 14 днів перед застосуванням петидіну спостерігалась взаємодія, що загрожувала життю. При цьому уражались ЦНС, а також дихальна функція та кровообіг. Подібна взаємодія з ІМАО не виключена для трамадолу.

Бензодіазепіни можуть пригнічувати метаболізм трамадолу, ймовірно, через цитохром Р-450 та через підвищення рівня накопичення трамадолу у сироватці з ризиком розвитку смертельної інтоксикації.

В деяких випадках спостерігали зростання фенпрокумонової антикоагуляційної активності, мабуть, внаслідок пригнічення фенпрокумонового метаболізму. Необхідно ретельно дотримуватись міжнародних норм співвідношення (МНС).

При одночасному застосуванні трамадолу з нейролептиками можуть спостерігатися судоми, пригнічення ЦНС та дихання.

Через пригнічення цитохрому CYP 2D6 квінідин може підвищувати рівень трамадолу та його основного метаболіту М₁.

Ритонавір внаслідок пригнічення метаболізму трамадолу може збільшувати концентрацію трамадолу у крові.

Карбамазепін може знижувати рівень трамадолу в сироватці внаслідок пригнічення цитохрому Р-450, і це може викликати судоми (а також епілептогенну активність трамадолу).

Комбіноване застосування трамадолу з нестероїдними протизапальними препаратами (НПП) може викликати кропив’янку та ларингеальний набряк.

Умови та термін зберігання. Зберігати в сухому, захищеному від світла, недоступному для дітей місці при температурі 15 – 25 ^оС. Термін придатності – 3 роки.