Фамотидин инструкция, аналоги и состав

Загальна характеристика:

міжнародна та хімічна назви: famotidinе;

3-[[[2-[(діамінометилен)аміно]тіазол-4-іл]метил]сульфаніл]-N’-сульфамоілпропанімідамід;

основні фізико-хімічні властивості: таблетки білого або білого з кремуватим відтінком кольору, з плоскою поверхнею, з фаскою.

склад: 1 таблетка містить фамотидину в перерахунку на 100 % речовину 0,02 г;

допоміжні речовини: гранулак-70, крохмаль картопляний,  полівінілпіролідон низькомолекулярний медичний, кальцію стеарат або магнію стеарат, аеросил.

Форма випуску. Таблетки.

Фармакотерапевтична група. Засоби для лікування пептичної виразки. Антагоністи Н₂-рецепторів. Код АТС А02В А03.

Фармакологічні властивості. Фармакодинаміка. Фамотидин належить до III покоління блокаторів гістамінових Н₂-рецепторів. За структурою та фармакологічною дією подібний до циметидину та ранітидину, але сильніше пригнічує секрецію соляної кислоти і має меншу кількість побічних дій. Пригнічує базальну та стимульовану секрецію соляної кислоти; заглушує активність пепсину, підвищуючи тим самим рН шлункового соку. Поряд з цим, препарат збільшує кровотік у слизовій оболонці, збільшує продукцію гідрокарбонату, активує синтез простагландинів, сприяє прискоренню репаративних процесів у ділянці ерозивно-деструктивних осередків.

Фармакокінетика. Із травного тракту абсорбується не повністю, біодоступність становить 40 - 45 %, підвищується під впливом їжі. Зв¢язування з білками плазми - 15 - 20 %. Максимальна концентрація досягається через 1 - 3 години. Метаболізується в печінці (30 - 35 %) з утворенням S-оксиду.

Після прийому внутрішньо дія починається через 1 годину, досягає максимуму протягом 3 годин та триває 10 - 12 годин. Тривалість дії при одноразовому прийомі - від 12 до 24 годин.

Виводиться нирками шляхом клубочкової та канальцевої секреції. В сечі у незміненому вигляді виявляється 25 - 30 % дози, що була прийнята внутрішньо. Період напіввиведення становить 2,5 - 3 години. У пацієнтів з тяжкою нирковою недостатністю він збільшується до 20 годин.

Показання для застосування. Виразкова хвороба шлунка та дванадцятипалої кишки (лікування та профілактика загострень), симптоматичні виразки, ерозивний езофагіт, рефлюкс-езофагіт, синдром Золлінгера-Еллісона, профілактика ерозивно-виразкових уражень шлунково-кишкового тракту на фоні прийому нестероїдних протизапальних засобів та глюкокортикоїдів, для запобігання аспірації шлункового вмісту при проведенні загального знеболювання.

Спосіб застосування та дози. Застосовується внутрішньо.

Дітям призначати Фамотидин не рекомендується.

Для дорослих:

- при загостренні виразкової хвороби шлунка та дванадцятипалої кишки, не асоційованих з хелікобактерною інфекцією призначають по 40 мг на ніч або по 20 мг 2 рази на добу (вранці та увечері), тривалість курсу - 4 - 8 тижнів;

- при гастритах, гастродуоденальних виразках, асоційованих з Helicobacter pylori, призначають по 40 мг на ніч або по 20 мг 2 рази на добу (вранці та увечері) у поєднанні з антибіотиками, метронідазолом, препаратами вісмуту;

- з метою профілактики загострень - 20 мг 1 раз на добу на ніч протягом 6 місяців;

- при рефлюкс-езофагіті - 20 - 40 мг 1 - 2 рази на добу протягом 6 - 12 тижнів;

- при синдромі Золлінгера-Еллісона початкова доза- 20 мг кожні 6 годин, потім - 40 мг кожні 6 годин (за необхідністю дозу препарату збільшують залежно від секреції соляної кислоти та від клінічного стану хворого);

- для профілактики аспірації шлункового вмісту Фамотидин призначають у дозі 40 мг напередодні операції та/або вранці на день операції, але не менше, ніж за 2 години до операції.

Хворим з кліренсом креатиніну менше 30 мл/хв. або з концентрацією креатиніну в сироватці крові більше 3 мг/100 мл добову дозу зменшують до 20 мг.

Побічна дія. Препарат взагалі добре переноситься. Однак можливі:

- з боку травної системи: сухість у роті, відсутність апетиту, розлад смакових відчуттів, нудота, блювання, здуття живота, діарея або запор; в окремих випадках - розвиток холестатичної жовтяниці, підвищення рівня трансаміназ у сироватці крові;

- з боку ЦНС: головний біль, підвищена стомлюваність, шум у вухах;

- з боку кістково-м’язової системи: м’язовий біль, біль у суглобах;

- алергічні реакції: свербіж, набряк, гарячка, бронхоспазм.

Протипоказання. Гіперчутливість, вагітність, годування груддю (припиняють на час лікування).

Передозування. Зустрічається дуже рідко, проявляється посиленням вираженості побічних дій.

Лікування: рекомендується промивання шлунка, симптоматична або підтримуюча терапія.

Особливості застосування. Не рекомендується призначати Фамотидин дітям через відсутність досвіду застосування його у цієї категорії хворих.

Слід дотримуватися інтервалу між прийомом антацидів та Фамотидину не менше 1 - 2 годин.

З обережністю слід призначати хворим з порушенням функції печінки та нирок (необхідна корекція дози).

Перед початком лікування при виразковій хворобі шлунка та дванадцятипалої кишки необхідно виключити у пацієнта наявність злоякісної пухлини (дослідження біоптату з

ділянки виразки).

Відміну препарату слід проводити поступово.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами. Препарат зменшує абсорбцію кетоконазолу. При одночасному застосуванні Фамотидину з антацидами, що вміщують алюмінія гідроксид та магнію гідроксид, можливе зменшення всмоктування Фамотидину та зниження його біодоступності. При одночасному застосуванні з пробенецидом можливі значні зміни фармакокінетичних параметрів Фамотидину (збільшення його максимальної концентрації в плазмі крові, зменшення ниркового кліренсу). Це обумовлено тим, що пробенецид пригнічує ниркову канальцеву секрецію Фамотидину.

Умови та термін зберігання. Зберігати в сухому захищеному від світла місці.

Термін зберігання - 2 роки.

Зберігати в недоступному для дітей місці.