Левaмизол инструкция, аналоги и состав

Загальна характеристика:

Міжнародна та хімічна назви: Levаmisolе; (-)-2,3,5,6-тетрагідро-6-фенілімідазо-[2,1-b]-тіазолу гідрохлорид;

основні фізико-хімічні властивості:

білі або майже білі таблетки круглої форми, плоскі, із скошеними краями і рискою;

склад:

1 таблетка містить: левамізолу гідрохлориду у перерахунку на левамізол 50мг або 150 мг;

допоміжні речовини:

таблетки по 50 мг: кальцію гідрофосфат двохосновний, лактоза, крохмаль, кремнію діоксид колоідний, магнію стеарат, тальк, натрію крохмальгліколят;

таблетки по 150 мг: кальцію гідрофосфат двохосновний, целюлоза мікрокристалічна, кремнію діоксид колоїдний, крохмаль, магнію стеарат, тальк, натрію крохмальгліколят.

Форма випуску. Таблетки.

Фармакотерапевтична група. Протигельмінтні засоби. Похідні імідазотіазолу. Код АТС Р02С Е01.

Фармакологічні властивості. Фармакодинаміка. Механізм антигельмінтної дії левамізолу зумовлений специфічним інгібуванням сукцинатдегідрогенази, в зв’зку з чим блокується реакція відновлення фумарату і порушується перебіг біоенергетичних процесів у гельмінтів. Препарат також має імуностимулювальну дію.

Фармакокінетика. Після прийому внутрішньо левамізол швидко всмоктується з шлунково-кишкового тракту. Максимальна концентрація в плазмі крові досягається через 1,5-4 год. Інтенсивно метаболізується в печінці. Період напівиведення з плазми становить 3-4 год, а для метаболітів 16 год. Виводиться головним чином із сечею у вигляді метаболітів і в невеликій кількості - з калом. Близько 70 % виводиться з сечею, 5% - в незмінному вигляді.

Показання для застосування. Як протигельмінтний засіб ефективний при аскаридозі, некаторозі, стронгілоїдозі, в меншою мірою - при анкілостомозі.

Спосіб застосування та дози. Таблетки Левамізолу приймають внутрішньо, під час їди, запиваючи невеликою кількістю води.

Як протигельмінтний засіб препарат призначають одноразово, перед сном: дорослі – у дозі 150 мг, діти – із розрахунку 2,5 мг на кілограм маси тіла. За необхідності прийом препарату повторюють через 1 тиждень.

Побічна дія. З боку травної системи: можливі нудота, блювота, анорексія, діарея, стоматит, в одиничних випадках – панкреатит.

З боку обміну речовин: рідко - підвищення рівня холестерину.

З боку системи кровотворення: рідко – агранулоцитоз, тромбоцитопенія.

З боку органів відчуття: рідко – порушення смаку і нюху.

З боку центральної нервової системи: можливі дратливість, порушення сну, депресія; рідко – синдром, подібний до енцефалопатії (у пацієнтів з юнацьким артритом і паразитарним захворюванням кишечнику).

Дерматологічні реакції: можливі шкірні висипи, дерматит.

З боку кістково-м’язової системи: можливі міалгія, артралгія.

Інші: можливі грипоподібні симптоми – гарячка, слабкість.

Протипоказання. Підвищена чутливість до препарату, агранулоцитоз, спричинений застосуванням лікарських препаратів в анамнезі, вагітність, період лактації.

Передозування. При передозуванні можливі симптоми порушення серцевої діяльності та підсилення вираженості побічних ефектів. Лікування - симптоматичне.

Особливості застосування. З обережністю застосовують для лікування пацієнтів із захворюваннями нирок, печінки, з пригніченням кровотворення, з цереброваскулярними порушеннями. В процесі лікування необхідний контроль рівня лейкоцитів у крові. В період лікування не рекомендується вживання алкоголю.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами. Одночасне застосування Левамізолу та етилового спирту може спричинити дисульфірамоподібні реакції.

Левамізол може збільшувати концентрацію фенітоїну в плазмі крові. Левамізол також посилює антикоагулянтну дію кумаринів.

Умови та термін зберігання. Зберігати в недоступному для дітей, сухому місці, при температурі від 8 до 25^оС.

Термін придатності – 3 роки.